- •Вступ до теорії держави і права Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •Поняття та риси юридичної науки
- •Державно-правова дійсність як об’єкт дослідження юридичної науки
- •Система юридичних наук
- •Предмет дослідження як критерій класифікацій юридичних наук
- •Загальнотеоретичні, галузеві, спеціальні, прикладні та інші юридичні науки
- •Функції юридичної науки
- •Загальнолюдські цінності як орієнтири розвитку юридичної науки
- •Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правового будівництва в Україні
- •Поняття теорії держави і права як юридичної науки, її предмет
- •Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •Методологія теорії держави і права
- •Основні (універсальні) методи пізнання та їх значення для дослідження держави і права
- •Метод діалектичний, логічний, історичний, порівняльний, системно-структурний, соціологічний та інші методи дослідження державно-правових явищ та їх характеристика
- •Структура теорії держави і права6
- •Загальне вчення про державу
- •План Походження і розвиток держави
- •Первісне суспільство, його економічна, соціальна та ідеологічна основа
- •Родова община як основа існування та організації первіснообщинного ладу
- •Племена
- •Союзи племен Природа публічної (суспільної) влади при первіснообщинному ладі
- •Органи самоврядування первісного суспільства: загальні збори (віче), рада старійшин, воєнні вожді та ін.
- •Причини та основні закономірності виникнення держави
- •Економічні, політичні, ідеологічні та психологічні передумови виникнення держави
- •Значення географічних, демографічних, антропологічних та інших чинників у процесі виникнення держави
- •Способи (шляхи) виникнення держави в різних країнах світу: східний, європейський, синтезний
- •Перші держави
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первіснообщинного ладу
- •Державна влада
- •Апарат держави
- •Податки і збори як матеріальна основа державної влади
- •Основні теорії виникнення (походження) держави
- •Загальна характеристика іригаційної, патріархальної, теологічної, договірної, класової, космічної та інших теорій походження держави
- •Сутність і типологія держави
- •Сутність держави
- •Внутрішній зміст діяльності держави
- •Класовий аспект, захист інтересів економічного пануючого класу, здійснення організованого примусу
- •Загальнонаціональний аспект державної діяльності
- •Публічно-політична (державна) влада
- •Механізм формування та способи здійснення державної влади
- •Визначення поняття держави
- •Держава як організація політичної влади
- •Монополія держави на політичну владу
- •Різноманітність ресурсів - використання не лише примусових, а й економічних, соціальних та культурно-інформаційних ресурсів. Легітимація державної влади, її соціальна база
- •Державна влада
- •Управлінська і примусова діяльність державної влади
- •Проблема підкорення держави праву26
- •Типологія держав
- •Формаційний і цивілізований підходи до типології держав. Відмінність цих підходів
- •Рабовласницька, феодальна, буржуазна (капіталістична), соціалістична держава
- •Сучасна соціально-орієнтована, демократична, правова держава
- •Причини зміни типів держав
- •Форми переходу від одного до іншого типу держав
- •Форма (устрій) держави План
- •Поняття та елементи форми держави
- •Фактори, що зумовлюють багатоманітність форм держави
- •Форми правління
- •Монархія: ознаки та різновиди
- •Республіканська форма правління: головні ознаки та види
- •Парламентські, президентські, президентсько-парламентські (змішані) республіки: юридичні ознаки та особливості
- •Форма державного правління в Україні
- •Історичний досвід України та його значення для долі самостійної Української держави і сучасного процесу становлення державності
- •Поняття державного устрою та його різновиди
- •Унітарна держава, її юридичні ознаки
- •Федеративна держава, її юридичні ознаки та особливості устрою
- •Види федерацій: договірні та конституційні; централізовані та децентралізовані; національні та територіальні
- •Принципи розподілу повноважень між федерацією та її суб’єктами
- •Особливості державного устрою України
- •Поняття та особливості конфедерації, їх ознаки та відмінності від федерацій
- •Інші форми співдружностей і державних союзів
- •Політичний (державний) режим
- •Методи та засоби здійснення державної влади
- •Демократичний, авторитарний, тоталітарний, військово-диктаторський, фашистський, расистський режими, їх головні ознаки
- •Тоталітаризм як соціально-історичний феномен
- •Особливості тоталітарного режиму (вождизму) в срср
- •Проблеми формування політико-правового режиму в Україні
- •Функції держави
- •Поняття та ознаки функції держави
- •Зміст функцій і об’єкт їх впливу
- •Класифікація функцій держави
- •Загально-соціальні функції і функція захисту групових інтересів
- •Головні та похідні, постійні і тимчасові, внутрішні та зовнішні функції
- •Види внутрішніх функцій держави
- •Види зовнішніх функцій
- •Правові форми і методи здійснення функцій держави
- •Організаційно-контролююча – організація недержавного контролю у сфері здійснення державних функція.
- •Організаційно-виховна – організація виховання , пропаганди , агітації , інформації та іншого забезпечення виховного впливу на населення.
- •Методи здійснення функцій держави
- •Механізм держави
- •Поняття механізму держави
- •Ознаки механізму держави
- •Структура механізму держави
- •Співвідношення понять механізму держави та державного апарату
- •Принципи організації та діяльності державного апарату
- •Поділ влади – фундаментальні, конституційні принципи організації та діяльності державного апарату
- •Розподіл повноважень і механізм взаємних стримувань та противаг як основні засади організації діяльності державного апарату в правовому демократичному суспільстві
- •Поняття державного органу та його ознаки
- •Компетенція державних органів
- •Класифікація державних органів
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх взаємозв’язок
- •Принципи
- •Повноваження
- •Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування
- •Особливості самоврядування ар Крим
- •Сучасне місцеве самоврядування в Україні
- •Державна служба, її значення для функціонування державного апарату
- •Види державної служби
- •Державний службовець
- •Особливості правового статусу посадової особи
- •Органи сучасної Української держави
- •Політична влада і держава
- •Поняття політики та політичної влади
- •Різноманітність вчень щодо поняття та змісту політики
- •Вчення Сократа, Платона, Руссо, Монтеск’є, Канта, Гегеля, Леніна, Драгоманова, Грушевського, які в різний час і по різному трактували свої думки та політичні погляди
- •Поняття та риси влади
- •Вольовий характер, інституціоналізація, авторитет і сила політичної влади
- •Керівництво та управління як форми виявлення функціональної якості політичної влади
- •Політична система суспільства
- •Структура і функції політичної системи суспільства
- •Типологія політичних систем
- •Політична діяльність як основний системоутворюючий фактор у політичній системі суспільства
- •Структура політичної системи
- •Елементи політичної системи: суб’єкти (носії) політики, політичні норми, політичний процес, політичний режим, політична культура
- •Держава як організація політичної влади
- •Монополія держави на політичну владу
- •Легітимація державної влади, її соціальна база
- •Суб’єкти політичної влади
- •Політична і державна влада
- •Форми взаємодії держави з іншими суб’єктами політичної системи
- •Соціальні спільності
- •Політичні партії
- •Громадські організації
- •Трудові колективи
- •Основні напрями і тенденції розвитку політичної системи сучасної України
- •Суспільство та правова держава
- •Виникнення, розвиток і формування ідеї правової держави як процес висвітлення взаємовідносин держави і права
- •Еволюція вчення про правову державу як продукт розвитку громадянського суспільства
- •Економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, правові передумови створення правової держави
- •Поняття про ознаки правової держави
- •Правова держава як втілення панування права й верховенства закону
- •Правовий статус особи та держава
- •Основа правового статусу – конституційний статус
- •Види прав і свобод
- •Гарантії прав, свобод та обов’язків
- •Загальні і спеціальні юридичні гарантії
- •Шляхи розбудови правової держави в Україні
- •Подолання відчуження людини від засобів виробництва, власності
- •Чітка робота законодавчої влади це основа Конституції та законів
- •Створення незалежної судової системи
- •Забезпечення здійснення системи «стримувань і противаг»
- •Загальне вчення про право Право в системі соціального нормування
- •Нормативна система суспільства як основа його життєдіяльності та дієвості
- •Поняття і загальні риси соціальних норм, їх класифікація
- •Співвідношення правових і технічних норм
- •Мораль як соціальне явище: поняття, зміст і роль у регулюванні суспільних відносин
- •Співвідношення права й моралі: спільні та відмінні риси
- •Роль моралі в підвищенні правової культури, правотворчості, права реалізації, формування поваги до права
- •Звичай у сучасній правовій доктрині та взаємодія його з писаним правом
- •Поняття корпоративних норм та їх види
- •Взаємодія права з корпоративними нормами
- •Походження права План
- •Нормативне регулювання відносин при первіснообщинному ладі
- •Поняття, характерні риси та функції соціальних норм первісного суспільства (ритуали, обряди, міфи, звичаї тощо)
- •Поняття та ознаки звичаю
- •Причини і загальні закономірності виникнення права
- •Перехід від мононорм первіснообщинного ладу до правових норм державно-організованого суспільства
- •Основні шляхи (форми) формування прав
- •Санкціонування звичаїв
- •Формулювання правових прецедентів
- •Виникнення законодавства
- •Відмінність права від соціальних норм первіснообщинного ладу
- •Поняття, ознаки, зміст і визначення права План
- •Праворозуміння та його значення для процесу права
- •Право в загальному розумінні
- •Право як природне явище
- •Об’єктивне і суб’єктивне право
- •Сутність права як сукупність найбільш важливих, вирішальних, стійких властивостей і відносин цього явища
- •Право як регулятор суспільних відносин
- •Теорія природного права
- •Історична школа права
- •Поняття та ознаки права
- •Вираження міри свободи, рівності та справедливості
- •Нормативність права
- •Формальна визначеність права
- •Системність права
- •Вольовий характер права
- •Загальнообов’язковість права
- •Державна забезпеченість, гарантованість права, аж до примусу
- •Функції та принципи права
- •Поняття функцій права та їх класифікація
- •Загально-соціальні функції права
- •Спеціально-юридичні функції права: регулятивна, охоронна
- •Поняття принципів права як основних його засад, ідей, начал
- •Обов’язкова відповідність права загальнолюдським принципам
- •Спеціально-правові (юридичні) принципи права
- •Правові презумпції та аскіоми
- •Право, економіка, політика
- •Право як відносно самостійне явище
- •Економіка як один із чинників, що впливають на формування права
- •Правові форми економічних відносин
- •Зворотний вплив права на економіку
- •Політика як сфера відносин між групами людей, класами, різними політичними силами щодо устрою і функціонування політичної влади
- •Правова політика та принципи її здійснення56
- •Регулювання правом статусу суб’єктів політики та їх діяльність
- •Вплив політики на право, його зміст, напрями правового регулювання
- •Тема № 3.6 Норми права
- •Поняття та основні ознаки норм права
- •Норма права як втілення єдності форми і змісту в праві
- •Структура норми права: її поняття, значення, елементи
- •Зміст гіпотези, диспозиції, санкції та їх класифікація
- •Співвідношення структури норми права та тексту структурних частин нормативного акта
- •Класифікація норм права
- •Колізійні норми права
- •Регулятивні та правоохоронні норми права
- •Зобов’язуючі, забороняючі, уповноважуючі норми права
- •Види норм права за характером їх приписі: імперативні, диспозитивні, заохочувальні, рекомендаційні
- •Матеріальні та процесуальні норми права, їх особливості, співвідношення
- •Форми вираження гіпотези
- •Абстрактна (загальна) форма
- •Казуальна (конкретна) форма
- •Різновиди санкцій. Абсолютно визначені, відносно визначені, альтернативні санкції
- •Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах
- •Співвідношення і взаємодія норм права з іншими соціальними нормами
- •Форми(джерела) права
- •Поняття форми та джерела права
- •Джерело права в матеріальному, ідеологічному, формально-юридичному розумінні
- •Взаємозв’язок сутності, змісту і форми права
- •Фактори, що зумовлюють різноманітність форм права
- •Форми права в різних правових системах сучасності
- •Звичаєве право: правовий звичай, його характерні риси
- •Правовий прецедент: поняття, види, умови застосування
- •Адміністративний прецедент60
- •Судовий прецедент
- •Нормативно-правовий договір, його відмінність від індивідуально-правових договорів, їх види
- •Нормативно-правовий акт як найбільш поширена форма права
- •Закони. Види законів
- •Конституція – основний закон держави
- •Конституція містить норми прямої дії, які відповідають основним стандартам сучасного міжнародного права і не потребують будь-яких додаткових законів і постанов для їх застосування.
- •Конституційні норми мають вищий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, ніж суміщена дія конституційних і поточних норм;
- •Верховенство закону в системі нормативно-правових актів. Ознаки, які відрізняють його від індивідуально-правових та інтерпретаційно-правових актів
- •Порядок прийняття законів в Україні: законодавча ініціатива, підготовка, розгляд і обговорення проекту закону, прийняття закону, його обнародування і введення в дію
- •Особливості прийняття закону загальнодержавним референдумом
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття та види, значення в нормативному регулюванні
- •1. За суб’єктами видання:
- •2. За юридичною силою:
- •Нормативне значення роз’яснень Пленуму Верховного Суду України та Вищого Господарського Суду України. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства63
- •Правотворчість
- •Поняття та ознаки правотворчості
- •Функції правотворчості
- •Принципи правотворчості
- •Класифікація правотворчості
- •Стадії правотворчості. Основні та допоміжні стадії
- •II етап. Безпосереднє прийняття нормативно-правового акту відповідним суб'єктом правотворчої діяльності.
- •Правотворча (законодавча, юридична) техніка, ї поняття та ознаки
- •Правове прогнозування і планування законодавчої діяльності
- •Нормативні приписи, нормативна побудова, юридичні конструкції, галузева типізація як основні засоби законодавчої техніки
- •Юридична термінологія та принципи її використання
- •Загальні вимоги до формування нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів
- •Поняття та межі дії нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Набрання чинності та припинення дії нормативно-правових актів
- •Способи, що визначають початковий момент дії акта
- •Визначення моменту завершення дії акта
- •Пряма, зворотна, переживаюча дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія нормативно-правових актів у просторі
- •Територіальний та екстериторіальний принцип дії нормативно-правових актів у просторі
- •Пріоритет міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, перед внутрішнім законодавством
- •Дія нормативних актів за колом осіб
- •Депутатський імунітет, дипломатичний імунітет
- •Система права і система законодавства
- •Поняття та риси системи права
- •Єдність і узгодженість, диференціація (поділ), об’єктивність системи права
- •Співвідношення понять «правова система», «система права», «система законодавств»
- •Структура системи права
- •Норма права, інститут права як структурні елементи системи права
- •Поняття та риси галузі права
- •Класифікація галузей права
- •Вітчизняні галузі права
- •Предмет і метод правового регулювання як критерій поділу системи права на галузі та інститути, їх структура
- •Поняття і структура правової системи
- •Типологія правових систем
- •Романо-германський тип правової системи. Місце нормативних актів у системі джерел (форм) права.
- •Англо-американський тип правової системи
- •Змішаний тип правової системи, що виник на основі романо-германської та англо-американської
- •Релігійно-традиційний тип правової системи
- •Приватне та публічне право
- •Поняття та ознаки системи законодавства
- •Співвідношення системи законодавства і системи права
- •Систематизація правових актів
- •Інкорпорація, кодифікація – їх види
- •Зводи, збірники нормативних актів
- •Реалізація права Правові відносини
- •Поняття та ознаки правовідносин як способу реалізації норм права
- •Зміст правових відносин
- •Структура правовідносин
- •Поняття суб’єкта правових відносин
- •Види суб'єктів права, учасників правовідносин
- •Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання
- •Види дієздатності
- •Правоздатність суб’єктів правових відносин – громадян, державних органів, юридичних осіб, держави в цілому
- •Правовий статус, компетенція
- •Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб’єктивності
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок
- •Поняття та характерні риси об’єкта правовідносин
- •Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення правових відносин.
- •Класифікація юридичних фактів
- •Фактичний склад
- •Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти.
- •Види правових відносин
- •Реалізація норм права. Правозастосування
- •Поняття механізму правового регулювання
- •Форми та методи реалізації норм права
- •Застосування норм права
- •Стадії правозастосування:
- •6) Виконання прийнятого рішення. Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності
- •Акти застосування норм права
- •Класифікація актів застосування норм права: за суб’єктом прийняття, юридичною формою
- •Прогалини в праві
- •Аналогія закону
- •Аналогія права
- •Тлумачення норм права План
- •Поняття тлумачення норм права та його значення для правового регулювання
- •Способи (методи) тлумачення норм права: граматичний (філологічний, текстовий), логічний, історичний, систематичний, телеологічний та ін.
- •Тлумачення норм права за суб’єктами
- •Доктринальне тлумачення правових норм
- •Професійне і буденне тлумачення норм права
- •Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне
- •Значення тлумачення для прийняття юридичних рішень
- •Нормативне та казуальне тлумачення норм права
- •Інтерпретаційно-правові акти
- •Процесуальне право План
- •Юридичний процес – елемент процесуально-правового механізму
- •Практичне значення процесуальної діяльності
- •Взаємозв’язок процесуального та матеріального права
- •Види юридичного процесу
- •Процесуальні документи
- •Правозастосувальні акти
- •Види актів застосування
- •Принципи юридичного процесу
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття законності
- •Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади
- •Функції та принципи законності
- •Вимоги законності
- •Гарантії законності
- •Поняття та ознаки правопорядку
- •Зміст і структура правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •Види правопорядку
- •Громадський порядок, його нормативна основа
- •Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку
- •Юридичні гарантії законності і правопорядку
- •Правова свідомість, правова культура та правове виховання План
- •Право, правова свідомість і духовне життя суспільства
- •Структура правосвідомості
- •Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)
- •Джерела формування правосвідомості
- •Види правосвідомості
- •Індивідуальна, групова, суспільна правосвідомість
- •Професійна правосвідомість юриста
- •Правова культура: поняття і структура
- •Правова культура суспільства
- •Шляхи формування правової культури67
- •Елементи поведінки правової культури
- •Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави68
- •Правовий нігілізм та форми його проявлення
- •Відомчо-адміністративний нігілізм на державному рівні
- •Масовий (побутовий) нігілізм
- •Поняття, зміст і форми правового виховання
- •Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність План
- •Поняття та ознаки правомірної поведінки, її соціальна природа та правова кваліфікація
- •Зміст правомірної поведінки
- •Види правомірної поведінки
- •Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка
- •Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка
- •Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою
- •Правопорушення – поняття та юридичні ознаки
- •Склад правопорушення
- •Суб’єкти правопорушення
- •Стан неосудності
- •Суб’єктивна сторона правопорушення
- •Умисел та необережність
- •Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень
- •Мотиви та цілі вчинення правопорушень
- •Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушень
- •Види правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття та основні ознаки
- •Цілі, функції і принципи юридичної відповідальності
- •Види юридичної відповідальності
- •Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Відмінність юридичної відповідальності від інших заходів державного примусу
- •Питання на іспит з Теорії Держави і Права
- •68 Скуратівський а., Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. Журнал «Право України», 2004, 1 № 1
Керівництво та управління як форми виявлення функціональної якості політичної влади
Керівн́ицтво — (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.
Стиль керівн́ицтва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.
Ме́неджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.
Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).
З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:
спосіб, манера спілкування з людьми;
влада та мистецтво управління;
особливого роду вміння та адміністративні навички;
орган управління, адміністративна одиниця.
Політична система суспільства
Політи́чна система – впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико-правовим статусом держави, історичними та національними традиціями політичного устрою.
Структура і функції політичної системи суспільства
У політичній системі суспільства зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів: політичні інститути; політичні відносини; політичні норми; політичну свідомість і політичну культуру.
Відповідно до цих елементів виокремлюються інституціональна (або організаційно-інституціо-нальна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.
У своїй сукупності і взаємозв'язках політичні інститути утворюють політичну організацію суспільства, організаційну основу політичної системи. Деякі дослідники ототожнюють поняття «політична система суспільства» та «політична організація суспільства», однак при цьому затушовується організаційний аспект політичної системи, позначуваний поняттям «політична організація суспільства», а саме це поняття втрачає своє методологічне значення.
До політичної системи як її інститути входять не всі наявні в суспільстві громадські організації, а лише ті, що пов'язані з функціонуванням політичної влади. Залежно від ступеня залученості до політичного життя, здійснення влади розрізняють три види організацій: власне політичні, невласне політичні і неполітичні.
Політична система суспільства є неперервно функціонуючим соціальним утворенням. Складний і багатоплановий характер її не може бути розкритий без з'ясування основних форм і напрямів діяльності, способів і засобів впливу на суспільно-політичне життя. Конкретне вираження і вияв функціональна підсистема політичної системи знаходить у політичному процесі й політичному режимі.
Політичний процес, звичайно, не зводиться до прийняття й виконання політичних рішень. Важливим елементом його є ставлення різних соціальних спільностей до тієї чи іншої політичної ситуації — рішення, події тощо, поведінка і дії мікро- та макрогруп і їхніх різноманітних об'єднань. Від цієї поведінки, дій або бездіяльності мас, їх підтримки або протидії багато в чому залежить можливість прийняття рішень, а ще більшою мірою — реалізація їх. Функціональна підсистема знаходить свій вияв не лише в політичному процесі, а й у політичному режимі, під яким звичайно розуміють сукупність методів і засобів здійснення політичної влади. Найважливішими показниками політичного режиму є рівень і ступінь демократії та реальний політико-правовий статус особи.
До числа елементів політичної системи суспільства належать також політична свідомість і політична культура. Вони складають духовно-ідеологічну підсистему політичної системи.
Політична свідомість є відображенням політичного буття, передусім політичних відносин. Це відображення відбувається у формі поглядів, уявлень, ідей, теорій тощо. Під політичною культурою звичайно розуміють сукупність стійких форм політичної свідомості й поведінки. За ширшого розуміння політичної культури до таких форм додають ще й характер і способи функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи. За будь-якого підходу до розуміння політичної культури її невід'ємними складовими визнаються політична свідомість і політична поведінка у найпоширеніших, типових їх формах. Саме такі форми, а не вся багатоманітність виявів політичної свідомості й поведінки є елементами політичної системи.
Політична культура, у тому числі й політична свідомість, відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні політичної системи. З одного боку, політична система детермінує форми і типи політичної свідомості й поведінки, а з іншого — зазнає їх відчутного зворотного впливу. Політична культура впливає на форми і функціонування політичних інститутів, зумовлює політичну поведінку індивідів і мас.
Важливе значення має регулятивна функція політичної системи. Вона пов'язана з потребами впорядкування й регламентації політичної поведінки та політичних відносин і полягає в утвердженні таких способів поведінки і діяльності індивідів, груп, організацій, форм їхніх взаємовідносин, які забезпечували б дотримання спільних інтересів і стійкість суспільних відносин. Здійснюється це на базі політичних норм, які впроваджують ідеали і цінності, стимули і мотиви суспільної поведінки, покликані допомогти уникненню й подоланню конфліктів та утвердженню прийнятних суспільних порядків. Регулятивна функція політичної системи, отже, виявляється не лише у створенні особливої підсистеми політичних норм, а й у виробленні таких стереотипівповедінки, слідування яким визнається еталоном суспільно прийнятної і розумної поведінки.
Поряд з охарактеризованими основними функціями у науковій літературі виокремлюються й деякі інші функції політичної системи. Це, зокрема, мобілізаційна функція, що забезпечує максимальне використання ресурсів суспільства відповідно до цілей і потреб суспільного розвитку, та дистрибутивна, спрямована на розподіл ресурсів і цінностей у суспільстві. До функцій політичної системи належить також легітимізація, під якою розуміють приведення реального політичного життя у відповідність до офіційних політичних і правових норм.