Професійне і буденне тлумачення норм права

Професійне, або компетентне тлумачення – це тлумачення, яке здійснюється юристами-практиками: адвокатами, прокурорами, юрисконсультами тощо.

Буденне, або повсякденне тлумачення – це тлумачення правових норм всіма іншими суб'єктами правовідносин. Значення цього виду неофіційного тлумачення полягає у виявленні рівня правової свідомості учасників правовідносин.

Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне

Буквальне (або адекватне) тлумачення – це тлумачення згідно з яким дійсний зміст правової норми точно (буквально) відповідає її текстуальному вираженню (тексту, букві). Такст тлумачення має місце у випадках, коли зміст норми закону або якоїсь її частини збігається з її словесним викладенням.

Наприклад, диспозиція ч. 1 ст. 114 «Шпигунство» дає точне уявлення про предмет злочину та суб'єкта шпигунства — це іноземець або особа без громадянства. Жодна з цих ознак не може бути витлумачена більш широко або вузько від буквального змісту. Як правило, буквально тлумачаться санкції норм Особливої частини КК.

Обмежувальне тлумачення – це тлумачення при неспівпаданні тексту і змісту правової норми, коли ЇЇ значення більш вузьке за словесне вираження. Обмежувальне тлумачення дає підставу застосовувати закон до більш вузького кола випадків, ніж це виходить з його тексту.

Наприклад, у ст. 304 встановлена відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. За текстом ст. 22 кримінальна відповідальність за цей злочин може мати місце, якщо особа досягла шістнадцятирічного віку. Хоч ніяких винятків з цього положення немовби і немає, однак очевидно, що у ст. 304 маються на увазі випадки втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими, тобто особами, що досягли вісімнадцятирічного віку.

Поширювальне тлумачення – це тлумачення яке має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення ширше за текстуальне словесне вираження. Поширювальне тлумачення надає кримінально-правовій нормі більш широкого змісту і дозволяє застосовувати ЇЇ до більш широкого кола випадків, ніж це буквально вказано в самому тексті статті КК.

Наприклад, у ч. 1 ст. 213 вказано на операції з брухтом кольорових і чорних металів, здійснювані без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством. У цьому разі поняття «законодавство» охоплює не тільки закони в буквальному значенні, а й підзаконні (нормативно-правові) акти, якими регулюються порядок та умови державної реєстрації або одержання відповідного дозволу (ліцензії).

Значення тлумачення для прийняття юридичних рішень

Тлумачення як специфічна юридична діяльність має важливе значення для правового регулювання, є необхідною умовою існування й розвитку права. Воно виконує наступні функції:

1. Пізнавальна функція. Вона випливає із самого змісту, суті тлумачення, у ході якого суб'єкти пізнають право, зміст правових приписань.

2. Конкретизационная функція. При тлумаченні правові приписання найчастіше конкретизуються, уточнюються з урахуванням конкретних обставин (особливо яскраво ця функція проявляється в процесі функціонального тлумачення).

3. Регламентуюча функція. Тлумаченням у формі офіційного роз'яснення як би завершується процес нормативної регламентації суспільних відносин. Це означає, що громадяни й організації, а також органи держави й посадових осіб, що застосовують право, повинні керуватися не тільки юридичними нормами, але й актами їхнього офіційного тлумачення.

4. Правообеспечительная функція. Деякі акти тлумачення видаються для забезпечення єдності й ефективності правозастосовної практики. Такі, наприклад, роз'яснення Центвиборчкому про порядок застосування норм Закону про вибори.

5. Сигнализаторская функція. Тлумачення нормативних актів дозволяє виявити їхні недоліки технічного і юридичного характеру. Це є «сигналом» для законодавця про необхідність удосконалювання відповідних норм.