Нормативне та казуальне тлумачення норм права

Видами офіційного тлумачення є: нормативне тлумачення та казуальне тлумачення. Нормативне тлумачення норми права характеризується загальнообов'язковістю, поширенням дії на всі випадки застосування реалізації роз'яснюваної норми.

Існують два види нормативного тлумачення:

1. аутентичне, тобто тлумачення, здійснене тим самим органом, що встановив дану норму;

2. легальне, або делеговане, тобто тлумачення органу, який не приймав дану норму, але спеціально уповноважений законом давати її загальнообов'язкове роз'яснення. Наприклад, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Казуальне тлумачення – це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз'яснення даної правової норми.

Казуальне тлумачення буває:

1. судове, тобто тлумачення судом правової норми, у зв'язку з розглядом конкретної справи, яке знаходить своє закріплення в рішенні чи вироку суду з конкретної справи;

2. адміністративне – це тлумачення, яке здійснюється вищими адміністративними органами (міністерствами, державними комітетами іншими центральними органами державної виконавчої влади), коли вони дають офіційну відповідь на запити підпорядкованих установ з приводу трактування та застосування окремих положень нормативних актів в конкретному випадку.

Інтерпретаційно-правові акти

Акт офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правовий акт) – це акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване уповноваженим органом у рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються.

Ознаки:

1) діє разом з нормативно-правовим актом, поділяє його долю;

2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує норми;

3) не виходить за межі норми, що тлумачиться;

4) приймається лише правотворчими або спеціальними суб'єктами;

5) має спеціальну письмову форму вираження акта-документа.

Акти тлумачення поділяються на види відповідно до різних критеріїв:

• за галузевою належністю норми, що тлумачиться – акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права тощо;

• за структурними елементами норми, що тлумачиться – акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;

• за юридичною формою вираження – постанови, укази, накази, роз'яснення та ін.;

• за сферою дії – нормативні, казуальні;

• за «авторством» норми, що тлумачиться: акти автентичного тлумачення, акти легального (делегованого) тлумачення;

• за повноваженнями інтерпретатора: інтерпретаційні акти правотворчих органів, інтерпретаційні акти правозастосовних органів.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке тлумачення норм права та його значення для правового регулювання?

2. Яким чином здійснюється тлумачення норм права?

3. Які вам відомі види тлумачення норм права?

4. Що таке інтерпретаційно-правові акти? Яка їх юридична природа та види?