Політичні партії

Політи́чна партія – це зареєстроване згідно з законом України «Про політичні партії в Україні» добровільне об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Функції партій:

1. Представництво інтересів.

2. Комунікативна функція.

3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація.

4. Розробка політики та здійснення політичного курсу.

5. Функції соціальної інтеграції.

Громадські організації

Громадська організація — як об'єднання громадян утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).

Згідно із Законом України «Про об'єднання громадян» засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України та інших країн, особи без громадянства, які досягли 18 років, а щодо молодіжних та дитячих організацій – 15 років. Членами Г. о., за загальним правилом, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних і дитячих Г. о. повинен відповідати характеру їхньої діяльності. Учасниками деяких Г. о., наприклад, наукових, можуть бути також колективні члени. Г. о. діють на підставі статутів, прийнятих на загальних зборах їх членів. Офіційне визнання (легалізація) Г. о. здійснюється реєстрацією в органах, зазначених у ст. 14 Закону «Про об'єднання громадян», або повідомленням про створення цих органів. Відмова в реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку. З моменту реєстрації Г. о. визнається юридичною особою, тобто може бути учасником цивільно-правових відносин, набувати від свого імені майнових та особистих прав, а також бути носієм інших прав, передбачених ст. 20 Закону «Про об'єднання громадян». З цього моменту вона набуває права засновувати підприємства, а також інші господарські організації із статусом юридичної особи, які необхідні для виконання її статутних цілей.

Трудові колективи

Спільна праця в тій чи іншій сфері суспільно корисної діяльності об'єднує працюючих в трудовий колектив, який є соціальною спільністю людей.

Повноваження трудових колективів регулюються главами II «Колективний договір», ХVІ-А «Трудовий колектив», статтями 52, 140, 142, 152, 153, 223, 252 КЗпП України, законами України «Про охорону праці», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про приватизацію державного майна» від19 лютого 1997 р. №90/97-ВР, «Про оренду державного і комунального майна». До прийняття Закону України «Про трудові колективи» діє Закон СРСР від 17 червня 1983 р. «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями».

Основні напрями і тенденції розвитку політичної системи сучасної України

Враховуючи реалії суспільного життя в Україні, важливо чітко визначити і здійснити такі основні напрями розвитку її політичної системи:

• розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору демократичним засадам в управ­лінні суспільством на всіх рівнях його соціально-політичної органі­зації, повсюдне запровадження виборів посадових осіб, зокрема глав обласних та районних державних адміністрацій;

• будівництво справді демократичної, правової, соціальної держави на принципах демократії і політичного плюралізму; з ефективно діючим парламентом, авторитетним Президентом, високопрофесійним урядом, незалежними судовими органами, незалежними засобами масової інформації;

• законодавче забезпечення можливості встановлення балансу політич­них сил, яке спонукало б до рівноваги стримуючих противаг, законо­давчої, виконавчої і судової гілок влади, їх плідного співробітництва;

• законодавче забезпечення залучення представників політичної опози­ції, засобів масової інформації до участі у діяльності владних інсти­тутів, розробки, прийняття та реалізації важливих державних законів;

• забезпечення реальної підзвітності виборчих органів влади, політичних сил, що їх утворюють, перед виборцями і створення умов, які б дозво­ляли змінність влади, що вичерпала законодавчий термін або не ви­правдала довір'я відповідного електорату;

• формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їхніх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій;

• забезпечення дійової участі громадськості у формуванні та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави;

• забезпечення необхідних прав для розвитку політичної нації в цілому і кожного етносу окремо, формування і зростання національної свідо­мості і самосвідомості, політичної культури владної еліти і кожного громадянина;

• своєчасне самооновлення політичної системи України з урахуванням внутрішнього і міжнародного становища, тобто її постійна самоадап-тація.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття «політична система суспільства». Простежте основні етапи становлення сучасного змісту поняття політичної системи суспільства

2. Назвіть спільні риси та відмінності політичної системи суспільства і політичної організації суспільства

3. Розгляньте структуру політичної системи суспільства і схарактери­зуйте її основні елементи

4. За якими критеріями можна здійсню­вати типологізацію політичних систем? Назвіть основні типи політичних систем

5. З яких ланок складається механізм функціонування політичної системи суспільства?

6. Якими особливостями держави спричинене її місце як централь­ного елемента політичної організації суспільства? Дайте типологію держав

7. Дайте визначення поняття «політичний режим». Чи є відмінності — і якщо є, в чому вони полягають — між тоталітарними режимами в Радянському Союзі і фашистській Німеччині?

8. Які вам відомі форми організації державної влади та форми державного устрою? Дайте визначення поняття «правова держава», «громадянське суспільство»

9. Якою має бути політико-ідеологічна доктрина державотворення в Україні?

10. Дайте характеристику моделі державно-політичного устрою України

11. Охарактеризуйте партійно-політичний спектр сучасної України.