157.Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці

Зародження і розвиток страхового ринку в Україні тісно пов'язані з переходом країни на початку дев'яностих років до ринкової економіки. Для її обслуговування виникла потреба у створенні відповідної до ринкової системи інфраструктури, почали масово створюватися альтернативні Держстраху страхові комерційні формування. Починаючи з 1988 року на страховому ринку України виникли перші кооперативи, а з 1990 року - перші страхові компанії, кількість яких інтенсивно зростала.

Особливістю сучасного страхового ринку в Україні є те, що уже здійснена гармонізація видів страхування з прийнятими у світі традиціями. Адаптовано 17 стандартних вимог, прийнятих у ЄС; проведена структуризація страхового ринку, відбувається інтеграція України з Європейським страховим ринком. Зокрема, Україна приєдналася до міжнародного страхування громадської відповідальності автовласників у системі "Зелена картка", в яку входять 42 країни, відбулося входження України до Всесвітньої організації торгівлі - Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС), (страхові послуги за страхування торговельних товаропотоків посідають перше місце серед усіх видів фінансових послуг).

Отже, страхова система України набуває цілком цивілізованого вигляду і стає одним із вирішальних чинників фінансової стабілізації та розвитку національної економіки.

158.Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка

Страхування — особливий вид договірних цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів фізичних або юридичних осіб у разі настання визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати цими особами страхових платежів (страхових премій) чи внесення ними страхових внесків .

Страх-я зовнішньоек. ризику - комплекс видів страх-я, які забезпечують захист інтересів вітч. і заруб. учасників тих чи ін.форм міжн. співпраці. Він включає страх-я експ.-імп. вантажів, засобів транспорту, які їх перево­зять, бу-дів.-монтаж. ризику, експ.кредитів, міжн. торг-пром. виставок, які створ-ся спільно з іноз.фір-ми, майна діючих на нашій тер-рії іноз.комп-й і працюючих в ін. кр-х укр.орг-цій, страх-я цивільн. відп-ті укр. та іноз. учас-в ек.с півроб-ва та ін. Відп.страх.опер-ції здій-ся у вільно конвертованій і нац. валюті. Юридично для більшості видів страх-я уклад-ня догов-в є добров-м. Однак сам хар-р угод про то­варні поставки, підряди на буд-во і про оренду майна, як правило, враховує страх-я як неодмінну передумову дії дог-ру. Залежно від змісту відповідних конт-в вит-ти на страх-я може нести б.-я. зі сторін; вона виби­рає страх.ко-мп-ю і умови страх-я,орієнт-сь на влас. інтереси та інт-си вітч.страх орг-цій. Види страхування у сфері міжнародних економічних відносин:

1.Страхування зовнішніх ризиків, експортно-імпортних операцій, національних майнових інтересів за кордоном, діяльності СП.

2.Страхування транспортування вантажів.

3.Страхування від нещасних випадків.

4.Морське, авіаційне страхування.

5.Страхування експортних кредитів.

6.Страхування будівельно-монтажних робіт.

У міжнародній торгівлі завжди існує ризик небажаної для торговця події. Спеціально створене підприємство (страховик) бере на себе ризик, пов'язаний з цією "небажаною" подією. Воно зобов'язується компенсувати страхувальнику всі його втрати. В обмін на це страхувальник зобов'язаний виплачувати встановлені в договорі платежі (страхові премії). Такі умови вигідні для страхувальника, оскільки допомагають уникнути ризику.

Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад:

• страхова компанія може укладати угоди з іноземними страхувальниками безпосередньо (коли ці страхувальники знаходяться в країні страхової компанії);

• страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних;

• страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію.

Страхування зовнішньоекономічних зв’язків здійснюється за посередництвом проведення різних міжнародних страхових операцій. Міжнародні страхові операції – це система господарських зв’язків між національними економіками різних країн по реалізації страхового фонду.

Міжнародні страхові операції за організаційно-правовою ознакою поділяються на такі групи:

1. Прямі міжнародні договірні операції.

2. Прямі страхування.

3. Посередницькі страхування.

4. Операції міжнародного перестрахування.

В Україні Страхування зовнішньоекономічних операцій з боку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на договірних засадах і є добровільним, якщо інше не передбачено законами України. Згідно с Законом України «Про страхування» Ст.7 є перелік видів обов`язкового страхування. Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюється в Україні щодо ризиків, які існують у світовій практиці.

Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється комерційними страховими компаніями (державними, акціонерними, іноземними, та іншими), а також іншими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції. Вибір страхової компанії здійснюється суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності самостійно.

Для більшості видів страхування укладання договорів є добровільним. Однак сам характер угод про товарні поставки, підряди на будівництво та перевезення, про оренду того чи іншого майна, як правило, враховує страхування як неодмінну передумову дії договору. Залежно від змісту відповідних контрактів витрати на страхування може нести будь яка із сторін; вона вибирає страхову компанію та умови страхування, орієнтуючись на власні інтереси та інтереси вітчизняних страхових організацій.

Страхова галузь в Україні має низку проблем, що стримують розвиток цього ринку: не сформовано модель державного регулювання страхового ринку, неузгодженість між Державною податковою адміністрацією та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг; відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації щодо діяльності страхових компаній.