- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її міжнародної економічної діяльності
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •3.Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4.Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7.Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8.Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9.Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •1 0.Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13.Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі державної політики регулювання відкритої економіки (на прикладі Міністерства економіки та Національного Банку України)
- •15. Інститути та інструменти державної підтримки міжнародної економічної діяльності України
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •20.Особливості формування моделі стратегії національної безпеки України
- •21.Зовнішньополітична сфера та економічна сфера державної політики
- •22.Актуальні проблеми економічної безпеки України
- •23.Аналітична оцінка людського потенціалу в Україні та країнах світу
- •24.Сучасні форми залучення трудових ресурсів в мед
- •27.Міжнародна трудова міграція як основа формування міграційного капіталу
- •28.Вплив міграційного капіталу на розвиток економіки
- •29.Класифікація складових факторів та видів міжнародної міграції робочої сили та її українська специфіка
- •30.Інститути та інструменти міжнародної міграційної політики
- •Протидія торгівлі людьми
- •Трудова міграція
- •Надання медичних послуг мігрантам
- •32.Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів Україні
- •33.Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •34.Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •35.Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •36.Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •37.Інформатизація як визначний фактор міжнародного економічного співробітництва
- •38.Україна на міжнародних ринках технологій
- •39. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •40.Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •41.Наднаціональне регулювання міжнародних ринків інтелектуальної власності
- •42.Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •44.Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •45.Місце консалтингу у мед України
- •46.Роль франчайзингу у мед України
- •47.Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •48.Розвиток інжинірингових послуг у відкритій економіці України
- •49.Інноваційні системи як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності України
- •50.Сучасні особливості виходу підприємства на зовнішній ринок
- •51.Організаційна структура управління зед підприємства та її особливості в залежності від методів виходу на зовнішній ринок.
- •53.Досвід функціонування вільних економічних зон (вез) в Україні
- •54.Україна в процесах міжнародної виробничої кооперації
- •55.Міжнародне співробітництв України в енергетичній сфері
- •56.Співробітництво України в сировинному виробництві та агропромислове співробітництво, кооперація у сфері переробного виробництва
- •57.Міжнародні транснаціональні корпорації в Україні
- •58.Процеси злиття та поглинання як засіб транснаціоналізації економіки України
- •59.Особливості діяльності промислово-фінансових груп (пфг) в Україні
- •60.Холдинги як організаційна форма концентрації капіталу
- •61.Антимонопольна регулююча політика України
- •62.Особливості розвитку та діяльності спільних підприємств в Україні
- •63.Створення стратегічних альянсів: світовий досвід та українські реалії
- •64.Які механізми та інструменти використовують українські підприємства при виході на міжнародні ринки
- •65.Особливості розвитку фондового ринку України
- •66.Оцінка та проблеми зовнішньої заборгованості України
- •67.Характеристика показників структури і динаміки іноземних та зарубіжних інвестицій в Україні
- •68.Види, форми та методи здійснення міжнародних інвестицій в Україні
- •69.Аналіз ризиків надходження іноземних інвестицій в Україну
- •70.Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні
- •71.Проблеми участі України в системі світового ринку капіталу
- •72.Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •73 Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
- •74. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •75.Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •76. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •77.78.Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •79.Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій.
- •80Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •81.Особливості розвитку спільних підприємств з точки зору інвестиційних процесів в Україні
- •82.Основні наслідки інвестиційної діяльності тнк в Україні
- •83.Особливості ризиків дестабілізації української економіки
- •84.Шляхи усунення інвестиційних та кредитних ризиків в міжнародній економічній діяльності України
- •85.Розвиток національного фондового ринку як умова портфельного іноземного інвестування
- •86.Ринок цінних паперів: місце та функції в міжнародній економічній діяльності України
- •87.Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •88.Основні передумови інвестиційної привабливості економіки України
- •89.Шляхи підвищення ефективності використання іноземних інвестиційниї позик
- •90.Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •91.Співробітництво України з мвф.
- •За роки співробітництва України з мвф (1994 – 2011 рр.) отримано близько 12,259 млрд. Спз, що складає близько 18,28 млрд. Дол. Сша кредитних ресурсів.
- •92.Європейський банк реконструкції та розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •93.Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового банку.
- •94.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •95.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •96.Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •97.Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •98.Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •99.Стратегія управління державним боргом України
- •100.Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.
- •101.Принципи та суб’єкти валютного регулювання в Україні
- •102.Проблема регулювання валютних ризиків в Україні
- •103.Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності України
- •104. Цілі тарифної політики та її наслідки для міжнародної економічної діяльності України
- •105. Україна в системі міжнародних туристичних послуг
- •106.Галузева структура експорту України
- •107.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •108.Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •109.Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •110.Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •112.Зобов’язання України з питань вступу України до сот зобов‘язання щодо зниження та зв‘язування тарифних ставок
- •Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства
- •Доступ до ринку послуг
- •113.Межи державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •114.Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •115.Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •116.Видова структура міжнародних послуг України
- •117.Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •118.Роль державного страхування у мед України
- •119.Умови та наслідки членства України в сот
- •120.Географічна структура зовнішньої торгівлі України
- •121.Ліцензування в експортно-імпортній діяльності України
- •122.Україна в системі міжнародної торгівлі послугами
- •123.Тенденції зовнішньої торгівлі послугами в Україні
- •124.Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •125.Посередницькі операції в міжнародній економічній діяльності України
- •127.Транспортно-експедиторські послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •128.Нетарифні інструменти торгівельної політики України
- •130.Виставки та ярмарки в міжнародній економічній діяльності України
- •131.Аукціони в міжнародній економічній діяльності України
- •132.Біржі в міжнародній економічній діяльності України
- •133.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •134.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •135.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •136.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •137.Товарна структура українського імпорту
- •138.Географічна структура українського імпорту
- •139.Особливості ринку лізингових послуг України
- •140.Лібералізація міжнародної торгівлі України
- •141.Інституційні посередники в міжнародній економічній діяльності України
- •142.Географічна структура міжнародної торгівлі послугами України
- •143.Сучасні засоби протекціонізму в міжнародній економічній діяльності та особливості його застосування в Україні
- •144.Основні інструменти підтримки експорту України
- •145.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •146.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •147.Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •148.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •149.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •150.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •151.Товарна структура зовнішньої торгівлі України
- •153.Принципи та підходи сот застосування нетарифних інструментів в контексті українських зовнішньоекономічних інтересів
- •154.Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •156.Роль міжнародного лізингу в економіці України
- •157.Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •159.Правове регулювання страхування в Україні
- •160.Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •162. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •163.Стратегічні пріоритети сучасної інтеграційної політики України
- •164.Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України
- •165. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •166.Задачі та передумови європейської інтеграції України.
- •167.Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •168.Інтеграційні процеси за участю країн регіону Центральної та Східної Європи та їх наслідки для України.
- •169.Україна в системі прикордонної торгівлі та співробітництва єврорегіонів
- •170. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •171.Співробітництво України з Організацією Чорноморського економічного співробітництва
- •172.Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •173.Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •174.Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •175.Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво
- •176.Співробітництво України з країнами Близького Сходу
- •177.Співробітництво України з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •178.Глобальні проблеми сучасного розвитку та міжнародна економічна діяльність України
- •179.Продовольчий потенціал: українські реалії в світлі міжнародних проблем
- •180.Оптимізація моделі ресурсоспоживання України в системі міжнародних економічних пріоритетів
- •181.Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій розвитку
- •182.Екологічні пріоритети розвитку відкритої економічної системи України.
- •183.Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •184.Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
62.Особливості розвитку та діяльності спільних підприємств в Україні
Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків
Спільні підприємства (СП) — одна з найпрогресивніших комплексних форм довготривалого економічного, науково-технічного та виробничого співробітництва, що спирається на об'єднання різнонаціональних капіталів і доповнює традиційні торгівельно-економічні відносини. Формування власності при створенні СП дає змогу враховувати інтереси всіх співзасновників, сприяє їх взаємодії з метою безперервного вдосконалення виробничої бази, застосування нових технологій, підвищення якості продукції, її оновлення задля поліпшення кінцевих результатів спільної діяльності.
Найбільш привабливим аспектом спільного підприємництва в Україні є забезпечення доступу до нових технологій, їх швидке освоєння в інтересах модернізації і реконструкції виробництва і прискорена їх комерціалізація; адаптування національного виробництва до умов світового ринку; розвиток співробітництва у сфері послуг на комерційній основі у формах лізингу, інженірингу, консалтингу. .
В Україні на кінець 2001 р. найбільша кількість спільних підприємств (понад 95%) діяла в обробній промисловості, в тому числі 22 % - у машинобудуванні і металообробці, 12 % — у деревообробній і целюлозно-паперовій галузях [5]. Найпотужніші спільні підприємства (з максимальною кількістю штатних працівників 373) створені у паливно-енергетичній промисловості, де випускається найбільше продукції у розрахунку на одного штатного працівника.
Територіальна організація спільних підприємств, створених за участю установ НАН України, повторює їх розміщення у країні в цілому. Найбільша концентрація СП характерна для Києва , 20 % від загальної послуг, вони мали на меті створення і реалізацію нових технологій, матеріалів, програмних продуктів, приладів, устаткування, методик тощо, тобто продукції наукового та науково-технічного характеру.
Протягом останніх років відбулася структуризація основних напрямів діяльності СП за участю установ НАН України. Науково-технічною діяльністю і розробкою технологій та проектноконструкторської документації займаються 24 СП (65 %), а виробництвом готової продукції — 13 (35 %) [1]. Причому деякі підприємства одночасно працюють в обох напрямах, які у науково-дослідних установах та їх виробничих базах тісно пов'язані між собою.
63.Створення стратегічних альянсів: світовий досвід та українські реалії
Стратегічними альянсами називаються угоди про співробітництво між фірмами, що йдуть далі звичайних боргових операцій, але не доводять справу до злиття фірм. Альянс має на увазі проведення спільних досліджень, обмін технологіями, спільне використання виробничих потужностей, просування на ринок продукції один одного або об'єднання зусиль у виробництві компонентів або складанні. Компанії вступають в альянси з декількох стратегічно важливих міркувань. Три найважливіші з них: досягнення економії на масштабах виробництва й/або маркетингу, заповнення недоліків у знаннях з техніки й виробництва, а також одержання доступу на ринок. Однак альянси мають свої недоліки. Ефективна координація між незалежними компаніями, які мають різну мотивацію й, можливо, суперечливі цілі, є складним завданням, що потребує численних зустрічей, великої кількості людей, щоб визначити, що необхідно розділити, що залишити у своїй власності і в якому вигляді угода буде діяти. Союзникам, можливо, доведеться перебороти також мовний і культурний бар'єри. Витрати часу, який потрібен менеджерам фірм на зустрічі, досягнення взаємної довіри, координацію, великі.
Організація
Північноатлантичного договору (The
North
Atlantic
Treaty
Organization
(NATO)
англ.)-
це політико-військовий альянс держав,
головною метою якого є захист свободи
та безпеки всіх членів Організації.
Головною метою НАТО є захист свободи і
безпеки всіх її членів політичними та
військовими засобами. Альянс працює
над підтриманням мирного стану в Європі
на засадах загальних демократичних
цінностей, прав людини та верховенства
права.
НАТО є трансатлантичною
сполучною ланкою, яка пов'язує безпеку
Північної Америки з безпекою Європи.
Машинобудівельні підприємства одними з перших в Україні почали формувати альянси. Так, ЗАТ «Новокраматорській машинобудівельний завод» виробляє металургійне обладнання для Siemens та Voest Alpine. У 2006 році було оголошено про початок поставок обладнання для цеху покриття металів одного з крупних російських металургійних комбінатів – ВАТ «Северсталь». В 2003 році перший альянс в сфері виробництва металургійної продукції був укладений корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» та швейцарською компанією Duferco. В межах даного альянсу Duferco взяла на себе зобов’язання по реалізації металопродукції з підконтрольних ІСД металургійних комбінатів. Умовами угоди передбачена спільна участь у модернізації Алчевського металургійного комбінату.
Лідером української автомобільної промисловості по кількості спільних проектів є Запорозький автомобілебудівний завод. Завод є партнером по альянсам DaimlerChrysler (Німеччина, США), Волзького автомобільного заводу (Росія), GM «Opel» (Німеччина). З 2003 року на виробничих потужностях Запорозького автомобілебудівного заводу зборка автомобілів марки ВАЗ 21099 та ВАЗ 21093 здійснювалась спільно з корпорацією «Богдан», до якої входять Луцький автомобільний завод та Черкаський завод по виробництву автобусів, та корпорацією АІС. Через ряд причин з 2008 року ексклюзивним виробником автомобілів марки ВАЗ в Україні став альянс корпорацій «Богдан» та «УкрАвто». Складальне виробництво активно розвиває компанія «Єврокар» та концерн «Укрпромінвест». Компанією «Єврокар» був укладений альянс із Skoda Auto (Чехія) та Volkswagen Group (Німеччина) щодо будівництва підприємства та запуску дрібновузлової зборки автомобілів Skoda та Volkswagen, а також будівництва заводу, орієнтованого на повний цикл виробництва. Особливостями альянсів в автомобільній галузі є вітчизняні підприємства одночасно випускають продукцію світових марок та організовують власне складальне виробництво, виступають у ролі материнських компаній.
Загальносвітовими тенденціями є, по – перше, об’єднання підприємств – гігантів, що контролюють світовий фармацевтичний ринок (таких як «Glaxo Wellcome» та «SmithKline Beecham»), по – друге, формування стратегічних альянсів крупними фармацевтичними компаніями та науково – дослідницькими фірмами (наприклад, «GlaxoSmithKline» та біотехнологічна компанія «ChemoCentryx»). Партнери виграють від підвищення капіталізації, доступу до додаткових кредитних ліній, зменшення дублюючих один одного підрозділу. В розвитку вітчизняної фармацевтики нова фаза, пов’язана із співробітництвом компаній, почалась з об’єднання ВАТ «Галичфарм» – лідера з виробництва препаратів на рослинній основі, та ВАТ «Київмедпрепарат» – найбільшим українським виробником антибіотиків. Ними у 2005 році була створена корпорація «Артеріум». ВАТ «Фармак» протягом декількох років реалізовувало спільний проект з транснаціональною компанією «Елі Ліллі», в рамках якого ВАТ «Фармак» здійснювало виробництво рекомбінантного інсуліну під назвою «Фармасулін». Наприкінці 2003 року компанією «Елі Ліллі» ВАТ «Фармак» була передана технологія на повний цикл виробництва інсуліну з активного фармацевтичного інгредієнта.
У квітні 2007 року ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та європейський концерн «Шерінг АГ» оголосили про створення стратегічного альянсу. В Україні найбільш відомими альянсами між страховими компаніями та банками є укладені Промінвестбанком та АСТ “Вексель”, Приватбанком та СГ “ТАС”, Укрсоцбанком та АСК “Укрсоцстрах” і НАСК “Оранта”, банком “Аваль” та АСК “Еталон”. Мають місце також і міжнародні стратегічні альянси страховиків та банків. Так, у липні – вересні 2007 року Укрсіббанк та французька страхова компанія AXA SA домовились про купівлю 99% акцій української страхової компанії ВЕСКО. В червні АХА оголосила про купівлю 50% пакета акцій страхової компанії Український страховий альянс у Укрсіббанка. В результаті таких угод французька сторона отримує право на оперативне управління Українським страховим альянсом, а український страховик, в свою чергу, право на ексклюзивну банківські підтримку Укрсіббанка протягом 10 років. Найбільший український авіаперевізник – компанія Аеросвіт, та третя за величиною українська авіакомпанія Донбасаеро у 2007 року оголосили про створення стратегічного альянсу, який отримав назву Українська авіаційна група. Мета цього альянсу сформована як підвищення конкурентоспроможності двох українських авіаперевізників в умовах зростання суперництва з боку міжнародних компаній, а також підвищення їх інвестиційної привабливості.
