180.Оптимізація моделі ресурсоспоживання України в системі міжнародних економічних пріоритетів

Взагалі в світі існує декілька моделей користування ресурсами: споживче користування ресурсами; товарне виробництво, коли вплив людини дещо залишався мінімальним, але процес відтворення залучав все більше ресурсів; екстенсивний спосіб; інтенсивний спосіб. Укр відноситься до країн, які залежні від зовнішніх постачань ресурсів і найбільшу, пов’язану з енерговитратністю вир-ва. Укр може забезпечити на 40-50% енергією. Вплив енерговитратності породжує низьку валютну ефективність експорту, оскільки традиційними продуктами нац спеціалізації є вироби металургійної промисловості. З цими проблемами пов’язані: дефіцит держ бюджету; проблеми врегулювання платіжного балансу, недиверсифіковані джерела імпорту енергоносіїв. Практичне розв’язання може бути здійснено такими шляхами як: рацоналізація структури та характеру виробництва в напрямку енергозбереження; диверсифікація джерел постачання енергоресурсів; збільшення власного видобутку нафти і газу (302 родовища, з яких 254 може бути використано; 2% видобутку нафти від запасів, що розроблені).Від вирішення цих проблем залежить подальший розвиток Укр.

181.Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій розвитку

Україна в порівнянні з іншими державами не достатньо забезпечена енерг. рес-ми. 96% обладнання ТЕС вже виробили свій ресурс, а ГЕС не мають достатньої потужності для покриття навантажень. Розвідані запаси традиц-х енергоносіїв, особливо вугілля, в Україні досить значні, щоб можна було вирішити проблему енергозаб-ня належним чином, навіть без тих великих за оцінками покладів нафти та природного газу, запаси яких ще не підтверджені геологічною розвідкою. Інфраструктура видобування, переробки і використання енергоносіїв в Україні розвинута непогано. Однак в цій сфері кількість переважує якість, внаслідок чого на сьогодні значна більшість п/п ПЕК завантажені на 50 % і менше. Особливо це стосується нафтопереробних заводів. Вугільна галузь не має достатніх фін ресурсів для проведення модернізації та закупівлі нового обладнання. Тому закупівлі здійснює в Польщі. Нафта поставлялася в основному з Казахстану, а після відкриття каспійських нафтових родовищ плануються поставки з Азербайджану. Розрив госп.зв’язків з респ-ми колиш.СРСР, який в осн-му і призвів до енерг.кризи в Укр., посилює негатив. вплив на забез-ня країни пал-енерг.рес-ми. В основному вся потреба в нафті і газі забезп-ся за рах. постачань з Росії і Туркменістану. Разом з тим відсутність вал.коштів на закупівлю необх.кіл-ті цих видів рес-в лише погіршує стан в ек-ці. За цих умов надійне забез-ня н/г пал-енерг.рес-ми – найважл. умова стійкого функц-ня ек-ки України. Еф-ть та інтенс-ть сусп. вир-ва значною мірою залежить від його енергозабез-ті. Енергобаланс і еволюція його стр-ри хар-зує не лише певний рівень викор-ня тих чи ін.енергоносіїв, а й наук.-техн., соц., орг-ні та вироб. зрушення в н/г. Завдання щодо вдосконалення стр-ри енерг.балансу є скорочення енергоспож-ня, його оптимізація. За деякими данними зараз втрачається понад 1/2 видобутого палива і виробленої енергії, що свідчить про значні рез-ви економії. Найбільш енергомісткими сферами н/г є пром-ть і трансп-т. На Укр. пром-ть спож-є понад 60% усіх пал-енерг.рес-в. На її частку припадає 80% можливої економії, яка може бути досягнута шляхом реалізації певних заходів, включаючи модернізацію вир-ва і зміни в рівні спож-ня енергії. Програма стратег. розвитку держави до 2010 р. передбач-ся здійснити докорінне вдоск-ня стр-ри енергоспож-ня за рах.економії палива і енергії в усіх сферах н/г; перебудови стр-ри ек-ки; заміни рідкого і газоподіб-го палива – вугіллям; збіл-ня видів енергії,які вироб-ся на базі ядерної енерг-ки і викор-ня вугілля; розшир-ня викор-ня вторинних та нетрад-них відновлювальних джерел енергії.