15. Інститути та інструменти державної підтримки міжнародної економічної діяльності України

Структура інститутів, що управляють ЗЕД :КабМін, Мін-во зовн торгівлі або зовнішньоек звязків, митні органи , ЦБ, Експ-імп банк, Цн стат управління, Мін-во іноз справ, податкові відомства. Мін-тво зовнї торгівлі здійснює функції керівництва, регулювання та контролю у галузі зовн торгівлі, виробляє розпорядження і слідкує за їх виконанням усіма підвідомчими їй організаціями. Функції:1)Роробляє та здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торгових відносин країни з іноземними державами;2)Розробляє проекти торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі, проводить переговори з іноземними державами і підписує торгові договори і угоди за уповноваженням свого уряду;3)Складає проекти експортно-імпортних та інших зовнішньоторгівельних планів, контролює їх виконання; 4)Контролює і регулює діяльність експортно-імпортних об єднань, торгових представництв за кордоном, займається питанням митної та вал-фін політики; 4)Видає експ та імпортні ліцензії, реєструє контракти, займається підготовкою і підбором кадрів тощо. Торгові представництва країни в іноз державах захищають за кордоном права даної країни в галузі зовн торгівлі. Функції :1.Представляти інтереси даної країни в галузі зовнішньої торгівлі і сприяти розвитку торгових та інших господарських відносин цієї країни з країною перебування торгового представництва; 2.Регулювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва;3.Здійснювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва;4.Вивчати загальні економічні умови, зовнішньоекономічні зв язки та кон юнктуру ринків країн перебування, подавати відповідну інформацію у Міністерство зовнішньої торгівлі та Міністерство іноземних справ своєї країни, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям своєї країни.Торгові представництва є частиною посольства чи місії даної країни, вони безпосередньо підпорядковуються Мін-тву зовнї торгівлі.ЦБ відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю валютно-фінансовими інструментами, регулюванням курсу нац валюти. Експ-імп банки здійснюють кредитні та розрахункові функції від імені уряду, кредутування зовнішньої торгівлі.Митні органи – це держ установа, що контролює експ-імп потоки на митному кордоні країни; вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягують митні збори, мито та податки. Мін-во іноземних справ сприяє визначенню зовнішньопол орієнтирів і зовнішньоп забезпеченню зовнішньоек інтересів нац експортерів та імпортерів.Кабінет Міністрів координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління зовнішньоек діяльністю, керує процесом узгодження й прийняття нац зовнішньоек стратегії, політики та законодавства головними органами держ влади країни.

Інструменти ЗЕП поділяються на економічні та адміністративні. Економічні інструменти — це інструменти, які діють через ринковий механізм. Наприклад, у галузі імпорту — митні тарифи, численні податки й збори з товарів, які ввозяться; у галузі експорту — пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків, надання фінансової допомоги тощо. Ці інструменти сприяють подорожчанню імпорту й здешевленню експорту. Вони є обов’язковими для виконання. Адміністративні інструменти — це інструменти, що безпосередньо впливають на економічні відносини. Наприклад, ембарго (повна заборона експорту та імпорту), ліцензування, квотування, специфічні ви- моги до товару, упакування й маркування, бюрократичне ускладнення митних процедур. Всі вони дають можливість обирати ва- ріанти для досягнення цілей.

16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи

Державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних та нетарифних інстр-тів торгової політики називається - протекціонізм. Тепер, напевне, немає більш актуальної проблеми для нашої економіки, ніж відродження національного виробництва, збільшення випуску сучасної конкурентноздатної продукції. Важливе місце належить проведенню державою ефективної зовнішньоторговельної політики – одного з важливих елементів впливу на сприяння розвитку власного виробництва, підтримку вітчизняного товаровиробника. Світовий досвід показує, що розвиток зовнішньоекономічних відносин у країнах з перехідною економікою, як правило, регулюється державою. Однак глибина і жорсткість ряду заходів впливу на цей процес можуть істотно відрізнятися. Загальним є одне – держава захищає національну економіку, інтереси товаровиробників і споживачів, створюючи за допомогою відповідних важелів відносно вигідні умови інтеграції національного господарства в систему світових господарських зв'язків. Тому завданням зовнішньоекономічної політики стає м'ягкість деструктивного впливу на зовнішню торгівлю, що відбувається за межами національних границь, і поліпшення за рахунок цього умов господарювання власних товаровиробників. Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі за своїм характером поділяються на тарифні – ті, що засновано на використанні митного тарифу, і нетарифні – всі інші методи. Нетарифні методи регулювання підрозділяються на кількісні методи і методи прихованого протекціонізму. Окремі інструменти торгової політики частіше застосовуються при необхідності або обмежити імпорт, або форсувати експорт. Методи: 1.Тарифні. Інструменти: -митні тарифи -тарифна квота 2.Кількісні. Інструменти: -квотування –ліцензування -“добровільне обмеження експорту” 3.Приховані. Інструменти: -державні закупки -вимога про зміст місцевих компонентів -технічні бар’єри -податки і збори 4.Фінансові. Інструменти: -субсидії –кредитування -демпінг. До найголовніших заходів державної політики захисту галузей нац вир-ва слід віднести заходи протекціонізму (П). П – це політика захисту внутр. ринку та нац товаровиробників від іноземної конкуренції шляхом застосування тариф та нетариф інструментів торговельної політики, а також патерналістських засобів впливу на розвиток ек-ки, окрем галузей або в-ва вцілому. Патерналізм – засоби підтримки нац в-ва – це цілеспрямований вплив на параметри ек діяльності з метою покращення показників ек розвитку, ↑ обсягів виробленої продукції, ↑ конкурентоспроможності нац в-ва. Щодо тариф методів, то основними ф-ціями мит тарифів є: - мит тарифи є захистом нац виробників від інозем конкуренції; - збір мит податей є важливим джерелом надходжень до держ б-ту; - мит тарифи широко використовуються для покращення умов доступу нац товарів на іноземні ринки; - ставки мит тарифів впливають на стан платіжного балансу країни. До найбільш розповсюджених інструментів нетариф адміністративного рег-ня ЗЕД відносять ліцензії та квоти. Ліцензування та квотування імпорту/експорту застосовується виходячи з загальнодержавних цілей, а саме: - у випадку погіршення розрахункового балансу, ↑ зовнішньої заборг-ті країни; - у випадку порушення рівноваги окремих товарів на внутрішньому ринку; - у випадку необхідності забезпечення певних пропорцій між імпортованою та вітчизняною продукцією; - у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав; - у відповідності з міжнар угодами. Цілі протекціонізму: - здійснення позитив впливу на нац в-во, що вирішує: проблеми зайнятості, ↑ НД, ВВП; - покращення умов формування плат балансу та ек кон”юнктури; - забезпечення стабільності нац ек та ек безпеки шляхом недопущення інозем конкурентів до деяких ключових сфер соц-ек життя держави; - розв”язаня соц проблем