165. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.

Україна теж не стоїть осторонь інтеграційних процесів, намагаючись відстоювати свої національні економічні інтереси, а також регіональні і локальні, пов’язані з потребами внутрішнього розвитку. Україна співпрацює з багатьма країнами шляхом розвитку двосторонніх міждержавних відносин з прикордонними країнами, Росією, країнами Східної Європи, країнами ЄС, США, Японією, Китаєм, країнами, що розвиваються, країнами ОПЕК, НІК, Індією, країнами Латинської Америки і Африки.

Після розпаду СРСР відбулося створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Воно є добровільним об’єднанням суверенних країн як самостійних і рівноправних суб’єктів міжнародного права з метою регулювання за допомогою міжнародно-правових засобів, міждержавних договорів й угод політичного, економічного, гуманітарного, культурного, екологічного й іншого співробітництва держав-учасниць. СНД не має національних повноважень.

Організацію Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) було створено 25 червня 1992 р. у Стамбулі в ході зустрічі на найвищому рівні глав держав і урядів Азербайджану, Албанії, Болгарії, Греції, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини та України шляхом прийняття Декларації та підписання Босфорської заяви, в якій було виражено бажання перетворити Чорне море в регіон миру, свободи, стабільності і процвітання через взаємне співробітництво.

Крім Україна приймає участь в ГУАМ. Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.

Україна також намагається вступити до ЄС.

166.Задачі та передумови європейської інтеграції України.

Досягнення стратегічної мети держави щодо набуття Україною статусу асоційованого членства та набуття у перспективі повноправного членства в Європейському Союзі потребує формування відповідних внутрішніх передумов європейської інтеграції Української держави.

Поглиблення реформ, що мають на меті зміцнення демократичних інституцій, покращення добробуту та соціального забезпечення українського народу, пошук найбільш ефективної моделі забезпечення національної безпеки, існування та розвитку України як незалежної, суверенної держави актуалізують питання щодо створення внутрішніх передумов для вступу України в ЄС в контексті реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції.

Україна повинна брати активну безпосередню участь у оптимізації задач щодо вступу в Європейське Співтовариство. Економічна інтеграція є складним і тривалим процесом, послідовними етапами якого є формування зони вільної торгівлі, митного союзу, спільного ринку, валютного союзу тощо. Лише послідовне проходження зазначених етапів дасть змогу досягнути бажаних результатів. У контексті інтеграції економічного простору України в європейський необхідним є наближення українського законодавства, норм та стандартів до законодавства Європейського Союзу, яке закладає міцну основу для подальшої економічної інтеграції. Спільні зусилля у напрямку Зони вільної торгівлі ЄС – Україна мають на меті створення міцного плацдарму інтеграції України до ЄС. 19 травня, Верховна Рада України 289 голосами «за» ухвалила постанову «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом». Цей документ остаточно визначив: Україна не вступатиме в Митний союз, а створюватиме зону вільної торгівлі з ЄС, що значно зміцнює наші позиції на шляху до євроінтеграції.