- •М іністерство освіти і науки України
- •Національний педагогічний університет імені м.П.Драгоманова
- •Бердянський державний педагогічний університет
- •Костянтин Баханов
- •Сучасна шкільна історична освіта:
- •Інноваційні аспекти
- •Оновлення сучасної шкільної історичної освіти: теоретичний аспект
- •1.1. Інновації в навчанні історії в школі як педагогічна проблема
- •Критерії класифікації інновацій
- •Типологія інновацій за об’єктом перетворень у навчально-виховному процесі
- •1.2. Навчання історії в школі в контексті нової освітньої парадигми
- •Номенклатура принципів шкільної історичної освіти в проектах концепції історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи
- •Принципи навчання історії, що випливають з гуманістичної (особистісно орієнтованої) парадигму освіти
- •1.3. Переорієнтація цілей і завдань шкільної історичної освіти
- •Завдання шкільної історичної освіти у проектах концепцій історичної освіти середньої загальної 12-річної школи (2001-2003 роки)
- •Висновки
- •Оновлення нормативної бази шкільної історичної освіти
- •2.1. Формування змісту шкільної історичної освіти в незалежній Україні
- •Зміни структури шкільної історичної освіти в Україні 1989-2001 років
- •2.2. Навчальні програми з історії: шляхи модернізації
- •Висновки
- •Нові підходи до трансформації змісту шкільної історичної освіти
- •3.1. Навчання історії в школі під кутом зору компетентнісного підходу
- •Учнівські компетенції, що випливають зі структури історичної свідомості
- •Структура навчальної програми з історії
- •3.2. Шкільна історична освіта: від загальних орієнтирів до стандартів
- •Висновки
- •Модернізація шкільних підручників з історії
- •4.1. Становлення українських шкільних підручників з історії
- •4.2. Подальша трансформація шкільних підручників з історії
- •Підручники і посібники, які рекомендувалися для використання в навчанні Міністерство освіти України в 1999/2000 та 2000/2001 навчальних роках
- •Типи творчих завдань деяких шкільних підручник з історії
- •Висновки
- •Навчання історії в інноваційних педагогічних системах
- •5.1. Загальна характеристика навчання в інноваційних системах
- •5.2 Лабораторне навчання історії
- •5.2. Проектне навчання історії
- •5.4. Інтегрова (комплексна) система навчання історії
- •5.5. Навчання у співробітництві
- •5.6. Вальдорфська педагогіка
- •Порівняльна таблиця змісту навчання історії в школах астр і в школі вільного розвитку особистості
- •Висновки
- •Становлення технологій та моделей навчання історії в школі
- •6.1. Технології повного засвоєння навчального матеріалу
- •Структура вивчення історії за комбінованою системою
- •6.2. Технології розвивального навчання
- •Методологічна модель проектування змісту навчальних модулів а.Фурмана
- •6.3. Сучасні моделі навчання історії
- •Особливості деяких видів дискусії
- •6.4. Зміна системи оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
- •Норми оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з історії за 12-бальною системою
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за компетентнісно-орієнтованим підхідом
- •Тема 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
- •Висновки
- •Зміни у навчанні історії в школі у педагогічно-соціологічному вимірі
- •7.1. Використання вчителями історії нових технологій, методів та прийомів навчання
- •Тематика досліджень учасників конкурсу “Вчитель року”
- •Перелік інновацій за частотою їх використання в навчанні історії в школі
- •7.2. Впровадження нововведень: проблеми і реалії
- •Ініціатори впровадження інновацій у практику навчання історії
- •Частота використання та оцінка ефективності інновацій у навчанні історії в школі
- •Використання інновацій вчителями з різним педагогічним стажем (у %)
- •Використання інновацій вчителями різних кваліфікаційних категорій (у %)
- •Висновки:
- •П іслямова
- •Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти
- •83055, Донецьк, вул.Щорса,17.
Учнівські компетенції, що випливають зі структури історичної свідомості
Способи сприйняття Компетенції |
Часу |
Простору |
Історичності |
Дійсності та джерел інформації |
Ідентичності |
Цінностей |
Дії, з ними пов’язані |
||
Знання (Знати) |
|
Дати, події |
Місце знаходження територіальні межі історичних об’єктів |
Історичні події та постаті |
Що є події або особи реальні й вигадані; джерела інформації та орієнтовну основу дій щодо їх вивчення |
Основні етноси, соціально-економічні групи, політичні сили тощо |
Основні моральні та етичні цінності та їх систему |
Називати дати, факти, постаті; показувати на карті |
|
Уміння (Уміти) |
Образні |
Створювати часові асоціації |
Створювати картини місцевості |
Створювати характерні образи часу |
Описувати історичні джерела |
Створювати образ представників певної групи (етніч., соц., політ.) або статі |
Описувати ідеали людини певного часу |
Описувати |
|
Логічні |
Виділяти головне |
Виділяти точку відліку часу |
Виділяти особливості місцевості |
Визначати зміни у житті людей, політиці, економіці та суспільстві |
Розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела первинної та вторинної інформації |
Виокремлювати етнічні, соціальні, політичні групи |
Виділяти головні моральні та етичні норми |
Називати характерні риси... |
|
Аналізувати |
Виділяти етапи історичних подій та процесів |
Виділяти природні географічні та інші умови |
Визначати динаміку розвитку подій |
Аналізувати дані історичних джерел |
Аналізувати етнічну, соціальну, політичну структуру суспільства |
Визначати складові моральних та етичних вчень |
Називати складові.... |
||
Порівнювати |
Порівнювати події за часом, коли вони відбувалися, та їхню тривалість |
Порівнювати історико-географічні умови різних регіонів |
Порівнювати історичні події, явища та процеси |
Порівнювати факти та їх інтерпретацію; дані різних джерел |
Порівнювати становище різних груп населення |
Порівнювати моральні цінності різних систем |
Порівнювати.. |
||
Визначати причинно - наслідкові зв’язки |
Визначати наступність подій у часі |
Визначати залежність дій людей від географічного середовища на наслідки їх дій |
Визначати причини та наслідки змін у суспільстві |
Визначати причини різних інтерпретацій подій у джерелах |
Визначати мотиви діяльності різних груп людей та окремих осіб |
Визначати причини поширення моральних цінностей та наслідки цього |
Висловлювати судження щодо причин і наслідків |
||
Конкретизувати |
Відносити діти та події до відповідних історичних періодів та епох |
Визначати приналеж-ність місцевості до певних регіонів |
Відносити події та явища до певного історичного процесу |
Відносити джерела до певної групи та інформацію до певної категорії |
Відносити конкретних осіб та груп людей до певних етніч., соц.-екон. та політ. категорій |
Відносити певні норми до конкретних моральних та етнічних систем |
Наводити приклади... |
||
Тлумачити поняття |
Тлумачити хронологічні поняття |
Тлумачити історико-географічні поняття |
Тлумачити історичні поняття |
Тлумачити джерелознавчі поняття |
Тлумачити етнічні, соціальні, політичні поняття |
Тлумачити аксіологічні та культуро-логічні поняття |
Тлумачити поняття... |
||
Оціночні |
Виявляти ієрархічність подій та тривалість процесів |
Визначати природні можливості регіону та їх вплив на долю людей |
Виявляти прогресив-ність історичних змін |
Визначати ступінь достовірності інформації та цінність історичних джерел |
Визначати роль різних соціальних, політичних груп та їх окремих представників в історичних процесі |
Давати моральну оцінку людей у певній історичній ситуації |
Висловлювати судження... |
||
Варіант 2. Спробувати відокремити вимоги до навчальних досягнень, виділивши для кожного класу окремий стовпчик, на зразок того, як це зроблено у Концепції єдиного курсу історії.10 Але й цей методичний варіант побудови програми мало враховує динаміку розвитку вмінь, до того ж поділені графічно розділи можуть вести, з одного боку, до чіткого розрізнення вимог, з іншого – до втрати цілісності.
Варіант 3. Розробити загальний класифікатор умінь, визначати ступінь їх розвитку. Зашифрувати кожне з вмінь і прив’язати до певних змістовних модулів (підтем або тем уроків), подібно до стандартів для вищої школи. У такому випадку основними класами умінь могли б бути хронологічні (Х), картографічні (К), аналітичні (аналіз джерел) (А), загальнорозумові (Р) тощо. У межах кожного класу подається перелік умінь. Наприклад, для картографічних умінь це може бути: 1. Показувати історичні об’єкти (місця подій, території держав тощо). 2. Показувати зміни об’єктів. 3. Прослідкувати перебіг складних історичних подій. 4. Читати легенду карти. 5. Складати легенду карти. 6. Використовувати дані карти для пояснення політичних, економічних та етнічних процесів. 7. Порівнювати дані історичних карт тощо.
Щодо рівня сформованості вмінь, то можна виділити кілька їх рівнів: дія за зразком (З), дія за опорою (планом, пам’яткою, підказкою) (О), автоматичне виконання на рівні навички (Н). Отже, визначення у програмі поряд з підтемою “Стародавня Індія та Китай” шифру К1Н означає, що, вивчаючи цю тему, учні мають уміти показувати на карті історичні об’єкти автоматично. Це дозволяє розширити й урізноманітнити пізнавальну діяльність учнів, урахувати динаміку розвитку умінь, однак створює певні ускладнення, пов’язані з дешифруванням умінь, та потребує деяких уточнень11.
Кожен із запропонованих варіантів має свої позитивні й негативні сторони. За пропозицією Міністерства освіти і науки України за основу було взято перший варіант, оскільки він структурував програму за логікою Державного стандарту, був аналогічний до вже діючої програми початкової школи, до програма з біології та географії, що мали схвальні відгуки широкого учительського загалу.
За запропонованим нами підходом, у 6 класі при вивченні теми “Стародавні Індія та Китай” у програмі мають бути означені такі компетенції (таблиця №3.2).
Таблиця №3.2