Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
book6.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
5.81 Mб
Скачать

Принципи навчання історії, що випливають з гуманістичної (особистісно орієнтованої) парадигму освіти

Компоненти навчального процесу

Підходи та принципи навчання

Особистісно орієнтований підхід

Культурологічний підхід

Діалогічний підхід

Компетентістнісний підхід

Природовідповідність

Гуманізація

Цілі

Антропологічність

Розвивальна зорієнтованість

Аксіологічність, зв’язок навчання і виховання

Діалогічність

Орієнтація на результат навчання

Оптимальне поєднання розвивальних, освітніх і виховних цілей

Зміст

Доступність, наступність, наочність

Розвивальна зорієнтованість, особистісна значущість

Культуровідповідність, національна спрямованість, антропоцентризм, історизм, науковість, неупередженість, інтеграція

Проблемність

Оптимальний добір змісту

Способи організації навчання

Індивідуалізація, диференціація

Активність, самостійність, демократизація (співробітництво), мотиваційне забезпечення навчання

Забезпечення творчої діяльності, естетизація

Діалогічність, критичність, толерантність

Оптимальне поєднання словесного, наочного практичного методів репродуктивної і творчої діяльності, індивідуальна, групова і фронтальна робота, самостійна робота і робота під керівництвом вчителя

Результат навчання

Відповідність результатів потенційним можливостям учня

Самоактуалізація і самореалізація як особистості

Самоактуалізація і самореалізація як суб’єкта культури

Самоактуалізація і самореалізація як суб’єкта соціуму

Компетентності

У змісті навчання принцип діалогізації потребує визначення особливих проблем – “лійок”, через які можливо й доцільно для даного класу й покоління втягнути певні події та проблеми (принцип проблемності)188. В організації навчання діалогічність означає відмову від монологізму як соціально орієнтованого спілкування й перехід до особистісно орієнтованого спілкування – діалогу. Такий тип спілкування потребує брати до уваги принаймні два аспекти: розвиток в учнів уміння бачити сильні та слабкі сторони позиції співбесідника, критично ставитись до отриманої інформації (позитивний скептицизм), розрізняти упереджену й неупереджену інформацію, виявляти розбіжності в позиціях учасників діалогу (принцип критичності) та розуміти позицію співбесідника, уявляти себе на місці опонента, поважати право учасників діалогу на власну, відмінну точку зору, терпимо ставитися до інакомислення (принцип толерантності). Результатом діалогічного навчання є самоактуалізація та самореалізація учня як суб’єкта соціуму.

До основоположних підходів до навчання за новою парадигмою освіти слід віднести компетентнісний підхід. Він узагальнює вимоги до результатів навчання та передбачає формування в учнів загальної здатності в соціальній, полікультурній, комунікативній, інформаційній та продуктивній сферах й базується на знаннях, досвіді, цінностях, здатностях, набутих завдяки навчанню. Пріоритетними у компетентності учнів є складні вміння і якості особистості189. В організаційному аспекті реалізація компетентнісного підходу ґрунтується на принципі оптимізації, який базується на ідеї Ю.К.Бабанського про необхідність вибору та реалізації найкращого варіанта навчального процесу, здобуття максимально можливих результатів за мінімальний час. Оптимізація систематизує всі дидактичні принципи і виявляється в усіх компонентах навчання: як оптимальне поєднання розвивальних, освітніх і виховних цілей навчання; оптимальний добір змісту з урахуванням доступності, наочності, розвивальної орієнтованості, особистої значущості; оптимальне поєднання словесних, наочних, практичних методів, репродуктивної і творчої діяльності, самостійної і несамостійної роботи, індивідуальних, групових і фронтальних форм організації навчання; оптимальне поєднання в результатах навчального діяльності в учнів набутих особистих якостей умінь і знань.

Таким чином, нова парадигма освіти висуває комплекс вимог до навчально-виховного процесу в сучасній школі, які розглядаються під кутом зору особистісно орієнтованого, культурологічного, діалогічному та компетентнісному підході. Вони охоплюють всі компоненти навчально-виховного процесу й конкретизуються в системі основних положень (таблиця №1.5).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]