Методологічна модель проектування змісту навчальних модулів а.Фурмана

Різновиди змісту розвивальної взаємодії	Сфери змістового модуля
	1 – Модуль знань (Що?)	2 – Модуль норм (Як?)	3 – Модуль цінностей (Для чого?)
А – Психолого-педагогічний (Якими впливами?)	Гуманітарні знання в контексті єдиної освітньої діяльності вчителя і учня (антропологічні, філософські, соціологічні і психологічні концепції, теорії, версії, підходи, програми) А 1	Норми соціальної взаємодії на тлі певного психорегуляційного на-повнення розвивальної взаємодії (цілі, кодекси, правила, угоди, параметри, форми, вчинки, події) А 2	Духовні ідеали і цінності в царині чуттєво-естетичного освоєння довкілля (ідеї, ідеали, максими, ідеологеми, установки, вірування, переконання, потреби, ставлення) А 3
Б – Навчально-предметний (Яким матеріалом?)	Наукові знання у міждисциплінарному вимірі (теорії, закони, законо мірності, концептуальні моделі, аксіоми, постулати, теореми, категорії, поняття, факти) Б 1	Пізнавальні норми оперування освітнім соціально-культурним змістом (плани, проекти, алгоритми, інструкції, стандарти, критерії, підходи, методики, техніки, операції) Б 2	Світоглядні вартості чітко визначеного предметного ґатунку (погляди, оцінки, ціннісні орієнтації, підходи, концепції, доктрини, орієнтири, погляди, гіпотези, версії) Б 3
В – Методично-засобовий (Якими засобами?)	Знання як інструмент свідомої освітньої діяльності (наукові програми, пілотні проекти, систематики, таксономії, класифікації, мислительні моделі, системи кодування, смислові засоби, психічні образи) В 1	Програмно-регуляційні норми як складний інструментарій стратегічного менеджменту (соціальні програми розвитку, управлінські моделі, поведінкові стратегії, алгоритми реформування, стратегії прийняття рішень, схеми структурування) В 2	Моральні вчинки як інтегровані показники культурного й, зокрема, духовно-емоційного розвитку особистості (духовні настанови і прагнення, моральні судження, наслідки рефлексії, морально-етичні кодекси, духовні критерії, екзистенційні потреби і смисли) В 3

На підставі методологічної моделі вчителі розробляють матриці соціально-культурних навчальних модулів. Прикладом такої матриці є розробки вчителів ЗОШ №80 м.Дніпропетровськ з теми “Київська Русь. Утворення Галицько-Волинської держави” (5 клас)¹⁷³.

Основною формою організації модульно-розвивального навчання є модуль, який складається з кількох міні-модулів (20 хвилин у початкових класах та 30 хвилин у середніх та старших). Залежно від того, на якому етапі модульно-розвивального навчання застосовується модуль і яку дидактичну мету реалізує, А.В.Фурман розрізняє вісім типів модулів:

Чуттєво-естетичний (нульовий або необов’язковий). Його мета – створення позитивної емоційно-психологічної атмосфери міжсуб’єктних взаємин, захоплення учнів як особистістю вчителя, так і змістом нового курсу або розділу. У змісті навчання на першому плані знаходяться цінності, а вже потім знання й норми. Навчання на цьому етапі будується на ситуації здивування, захоплення, парадоксу, актуалізації перебільшених ставлень та оцінок, інтелектуальній грі тощо.

Настановчо-мотиваційний. Мета – створення психологічної настанови щодо близької та далекої перспективи вивчення теми учнями, формування внутрішньої мотивації змістовно спроектованої навчально-розумової діяльності. При доборі змісту перевага надається знанням, цінностям і нормам. Навчання на цьому етапі носить проблемно-діалогічний характер. Домінуючі методи: розповідь, бесіда, попередні самостійні роботи, випереджальне домашнє завдання.

Змістовно-пошуковий. Мета – розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів. На цьому етапі відбувається мінімізація теоретичного матеріалу теми, актуалізація опорних знань і відшукування їх зв’язків з невідомими знаннями, формування й подолання внутрішньої проблемної ситуації, внутрішньої системи версій і гіпотез, вибір оптимальних рівнів розв’язання учнями проблемних завдань. У змісті навчання акцент робиться на знання, норми і цінності. Основні методи навчання: проблемний виклад навчального матеріалу вчителем, евристична бесіда, розв’язання проблемного завдання тощо.

Оцінно-смисловий (контрольно-смисловий). Мета – первинне осмислення здобутого соціально-культурного досвіду (розвиток оцінки й самооцінки, контролю й самоконтролю, формування науково-смислового поля). У змісті навчання переважають норми, знання й цінності. На цьому етапі учні активно оперують теоретичними зв’язками та залежностями, шукають нові смислові контексти ситуативного використання здобутих наукових знань. Основний метод навчання – розв’язання різного типу завдань для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу.

Адаптивно-перетворюючий. Мета – формування вмінь, навичок і норм діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях. Зміст навчання зорієнтовано на норми, цінності і знання. Навчання здійснюється шляхом виконання системи вправ для вироблення вмінь, норм і навичок, використовується диференціація тематичних завдань, зорієнтованих на застосування наукових знань у типових і нетипових умовах. На цьому етапі застосовуються різноманітні методи навчання: самостійна робота учнів, захист творчих робіт, дискусії, бесіди тощо.

Системно-узагальнюючий. Мета – формування цілісної системи особистих знань, їх адаптивне входження до ментального досвіду учнів. У змісті на перший план висуваються цінності, а за ними – знання й норми. На модульних системно-узагальнюючих заняттях визначається місце даного модуля в загальному змісті навчального курсу, встановлюються зв’язки й закономірності між поняттями та явищами (аналіз і синтез), причинно-наслідкові, функціональні та інші зв’язки, для чого проводяться тестування, вирішуються проблемні завдання, організується навчальний діалог тощо.

Контрольно-рефлексивний. Мета – розвиток творчої рефлексії, збагачення ціннісно-естетичної сфери особистості. Цей етап присвячений підсумковому контролю оволодіння знаннями, нормами, цінностями, спільному звіту вчителя та учня про соціальне зростання протягом проходження навчального циклу, усвідомлення засвоєних норм і цінностей. Акценти у змісті навчання робляться на цінностях, знаннях, нормах. Провідні методи – самооцінка, самоаналіз, самозвіт.

Духовно-естетичний. Мета – плекання прагнення учнів до вільного творіння, краси й гармонії. Ця мета реалізується за допомогою моделювання ситуації самостійного творіння і продуктивного фантазування. Основним видом діяльності на цьому етапі є творчі роботи учнів¹⁷⁴.

Таким чином, усі вісім етапів модульного навчання (модулів) у своїй єдності складають завершений цикл модульно-розвивального навчання (рис.6.17).

Викладання за модульно-розвивальною системою потребує не тільки іншої, ніж традиційна, організації навчання, а й іншого методично-засобового забезпечення, починаючи з планування. У традиційній системі навчання вчитель здійснює планування за допомогою календарно-тематичних планів. У модульно-розвивальному навчанні для цього використовують графіки-схеми, в яких визначається назва історичного періоду із стислою (1-2 слова) понятійно-термінологічною конкретизацією, а також кількість навчальних годин за програмою та кількість міні-модулів. Історичний період, що вивчається протягом всього курсу навчання, поділяється на змістові блоки (теми), а ті, у свою чергу, – на модулі, а модулі розподіляються на етапи із визначенням кількості міні-модулів на кожному з них. Ось приклад такої граф-схеми з курсу “Історя середніх віків” (7 клас), розробленої вчителями ЗОШ №10 м.Бердичів Житомирської обл. А.І.Запольським і В.Ф.Козінським¹⁷⁵ .

На кожний модуль складається науковий проект змісту (проект змістового модуля), зразок якого ми наводили вище.

Рис. 6.17. Модульно-розвивальна технологія

Учителі, які працюють за модульно-розвивальною системою, замість плану-конспекту уроку складають сценарій модульного заняття, в якому визначають тему, етап модуля, мету заняття, а далі в таблиці з трьох стовпчиків (“Забезпечення поля діяльності учнів”, “Надання учням можливості працювати”, “Проектовані результати в знаннях, вміннях, навичках”) у хронологічній послідовності записуються основні види діяльності учнів, їх спрямованість і конкретні показники їх ефективності¹⁷⁶.

У системі модульно-розвивального навчання поряд зі звичайними шкільними підручниками використовуються міні-підручники, що створюються самими вчителями (окремий підручник на кожний міні-модуль). Зовні такі підручники нагадують робочий зошит на друкованій основі – кілька зшитих аркушів з надрукованими завданнями й місцем для їх виконання. Наприклад, міні-підручник до системно-узагальнювального модуля з історії України 10 клас, тема “Радянська модернізація України”, створений учителькою ліцею №157 м.Києва О.Ю.Осмоловською, містить завдання: “Скласти понятійно-термінологічне поле (словник) з теми (індустріалізація, колективізація, розкуркулення, тоталітарна система, коренізація, розстріляне Відродження); визначити місце теми в загальному курсі “Новітньої історії України”, вписавши його назву у схему; скласти універсальну схему-модуль теми; використовуючи карту, схарактеризувати географію новобудов; у таблицю записати позитивні та негативні наслідки індустріалізації та колективізації; поєднати дату з подією; зробити узагальнення на тему “Причини і наслідки терору 30-х років в Україні”; продовжити логічний ланцюжок “Український національний центр”…; дати правовий аналіз подій 30-х років в Україні; у таблиці визначити, з якими цілями і в який спосіб проводилися індустріалізація, колективізація, терор у політичному житті, та висловити до цього власне ставлення”.

Технологія модульно-розвивального навчання добре простежується на прикладі завершеного навчального модуля з теми “Країни Східної Європи після Другої світової війни” (11 клас).

Тема розрахована на 10 уроків по 45 хвилин, при модульному навчанні вона подаватиметься на п’яти етапах навчального модуля. Один етап цілісного навчального модуля в старших класах складається з 3-х міні модулів (ММ), кожен по 30 хвилин, тобто – 3х30 хвилин. Отже:

І. Настановчо-мотиваційний етап. 1-2 ММ Настановчо-мотиваційні (2х30): 1) актуалізація опорних знань учнів (знання за 10 клас); 2) постановка нових навчальних цілей, стимулювання учнів щодо вивчення нової теми. Використання таблиці “Країни Східної Європи в роки II світової війни”; 3) схема структури навчального модуля; 4) введення в понятійно-термінологічне поле по темі; 5) робота з прогнозування політичної ситуації в країнах Східної Європи після Другої світової війни; 6) постановка сукупності навчальних проблем щодо становища країн Східної Європи з 1945 року по 90-ті роки за допомогою таблиці “Від тоталітаризму – до демократії”; 7) Список рекомендованої літератури, завдання випереджаючого характеру, теми рефератів, конференції. 3 ММ Змістово-пошуковий (З ММ ЗП 1х30): 1) постановка навчальних проблем щодо загальної характеристики становища країн Східної Європи з 1945 по 90-ті роки; 2) пошук способів розв’язання цих проблем.

II Змістово-пошуковий етап (3 ММх1хЗО): 1) проблемна лекція з використанням опорної схеми. Тема “Причини формування тоталітарної системи в країнах Східної Європи та наростання політичної нестабільності в цих країнах в 60-90-ті роки”; 2) учнівські дослідження на зразок: “Що означає “соціалізм за радянським зразком” для країн Східної Європи?”, “Чим закінчились визвольні змагання 50-х років у цих країнах?”, “Провісником чого була „Празька весна” 1968 року?”, “Який вплив мала “перебудова” в СРСР на країни "соціалістичної співдружності?”; 3) аналіз політичного та соціально-економічного становища в кожній країні; 4) пошук розв’язання навчальних проблемних ситуацій щодо передумов, причин і характеру революцій 80-90-х років; 5) аналіз ролі опозиційних сил, їх лідерів в здійсненні революцій у Східній Європі; 6) робота над складанням таблиці: “Спільні та відмінні риси революцій 1989 і 1991 роках в країнах Східної Європи”; 7) розробка наукових версій стосовно сучасного й майбутнього становища цих країн.

III Контрольно-смисловий та адаптивно-перетворювальний етап (1х30 КС, 2х30 АП). 1 ММ – контрольно-смисловий (1х30 КС): 1) система навчальних завдань репродуктивно-перетворювального та творчого змісту щодо: а) розуміння причин і характеру революцій 80-90-х років в країнах Східної Європи; б) осмислення історичного значення революцій в країнах Східної Європи для подальшого розвитку цих країн шляхом демократії і прогресу; в) обґрунтування неминучості краху тоталітаризму перед поступом демократії. 2-3 ММ – адаптивно-перетворювальні (2х30 АП): 1) постановка і вирішення логічних завдань за темою; 2) Захист індивідуальних творчих робіт; 3) організація рольової гри; 4) Тестування з теми, графічний контроль.

IV Системно-узагальнюючий етап (3х30 СУ): 1) конференція на тему “Крах тоталітарної системи в країнах Східної Європи і його наслідки”; 2) визначення місця теми “Країни Східної Європи в 40-90-ті роки” в навчальному курсі, її роль у формуванні світосприймання учнів.

V Контрольно-рефлексійний етап (3 ММхЗО КР): 1) система завдань на само- та взаємооцінювання; 2) різноваріантне оцінювання рівня оволодіння змістом теми; 3) авторський міні-підручник учня за темою (суб’єктивні враження, думки тощо); 4) анкетування, інтерв’ю тощо¹⁷⁷.

Технологія модульно-розвивального навчання системно впроваджувалася в школах, які працюють за експериментом А.В.Фурмана, але на початку ХХІ століття робота в цьому напрямку була згорнута. Анкетування, проведене серед учителів України, свідчить про те, що ця технологія (хоча й не масово) знаходила своїх прихильників. Якщо врахувати кількість публікацій, які популяризують модульно-розвивальне навчання, і масштаби експерименту, то кількість учителів, які працюють у цьому напрямі, має бути значно більшою. Повільність темпів розповсюдження даної технології, а згодом і відмову від неї можна пояснити високими вимогами до вчителя і всього шкільного колективу (психологічна й фахова готовність до постійного експериментування, вміння здійснювати ґрунтовну діагностику інтелектуального та особистісного розвитку вчителя та учнів, досвід організації диференційованого навчання, високий рівень психолого-педагогічної грамотності, достатнє матеріальне забезпечення, в тому числі методичною літературою, міні-підручниками тощо)¹⁷⁸. Закладені в технології позитивні ідеї знаходять останнім часом своє відображення в деяких проектах програм¹⁷⁹.