101. Загальна характеристика військових злочинів. Суб’єкт цих злочинів.

Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежнос­ті та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Військовими злочинами, згідно зі ст. 401, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або прохо­дження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Родовим об'єктом військових злочинів є встановлений порядок несення або проходження військової служби, під яким розуміють врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що вини­кають та існують при проходженні служби різними категоріями військовослужбовців в процесі їх службової та бойової діяльності. Об'єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби. Ряд військових злочинів характеризується такими ознаками, як вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння. Суб'єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною, або виною необе­режно, деякі військові злочини можуть вчи­нятися як умисно, так і необережно. Суб'єктами військових злочинів можуть бути: а) військово­службовці Збройних Сил України; б) військовослужбовці Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України; в) військовослужбовці військових формувань, утворених відповідно до законів України; г) особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві України; д) військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або спеціальних зборів. Таким чином, закон виділяє два види суб'єктів військових злочинів — військовослужбовців і вій­ськовозобов'язаних під час проходження ними навчальних або спеціальних зборів. Суб'єктами ряду військових злочинів можуть бути військовопо­лонені ворожої армії, військовослужбовці України під час перебу­вання в полоні у ворога. Відповідно до безпосереднього об'єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: 1) проти порядку підлеглості і військової честі; 2) проти порядку проходження військової служби; 3) проти порядку користування військо­вим майном і його зберігання; 4) проти порядку експлуатації військової техніки; 5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб; 6) проти встановленого порядку збереження військової таємниці; 7) військові службові злочини; 8) проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій; 9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями.

102. Військові посадові злочини ( ст. Ст. 423-426 )

Об'єктивна сторона цього діяння полягає в незаконному використанні транспортних засобів, споруджень чи іншого військового майна, а також незаконному ви­користанні підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим осо­бам, а також інше зловживання владою або службовим станови­щем, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шко­ду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2). Ознаки суб'єктивної сторони цього злочину аналогічні зло­вживанню владою або службовим становищем, передбаченим ст. 364. Суб'єкт цього злочину — військові службові особи тобто війсь­кові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організацій­но-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (прим. 1 до ст. 423). Істотна шкода в статтях 423—426, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, — це шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкі наслідки — шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (прим. 2 до ст. 423). У частині 3 ст. 423 встановлена відповідальність за діяння, передбачені в ч. 1 ст. 423, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 423 — штраф від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 423 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. З ст. 423 — позбавлення волі на строк від п'я­ти до дванадцяти років.

Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 424). Об'єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, передбаченому ст. 365. Суб'єктивна сторона і суб'єкт такі самі, як у ст. 423. У частині 2 ст. 424 встановлена відповідальність за застосуван­ня нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого, а в ч. З — за діяння, передбачені ч. 2 цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також за діяння, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, якщо вони спри­чинили тяжкі наслідки, за ч. 4 — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 424 — обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 424 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. З ст. 424 — позбавлення волі на строк від п'яти до де­сяти років; за ч. 4 ст. 424 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Недбале ставлення до військової служби (ст. 425). З об'єк­тивної сторони цей злочин полягає в невиконанні або неналежно­му виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків, що заподіяло істотну шкоду діяльності органів військово­го управління, інтересам військової служби або правам та інтересам військовослужбовців або інших осіб, що охороняються законом (ч. 1), спричиненні тяжких наслідків (ч. 2), а за ч. З — у вчиненні цих діянь в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Суб'єктивна сторона, цього злочину така сама, як і у складі службової недбалості, передбаченої ст. 367. Суб'єкт цього злочину — військова службова особа (прим. 1 до ст. 423). Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 425 — штраф до ста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 425 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. З ст. 425 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Бездіяльність військової влади (ст. 426 ). Об'єктивна сто­рона цього злочину полягає в умисному неприпиненні злочину, що вчиняється підлеглим, або непорушенні військовою службовою осо­бою, яка є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також в іншому умисному невиконанні війсь­ковою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шко­ду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2). Суб'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочину, передбаченого ст. 425. Суб'єкт цього злочину — військова службова особа. У частині 3 ст. 426 встановлена відповідальність за ті самі діян­ня, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 426 — штраф від п'ятдесяти до двохсот НМДГ або служ­бове обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 426 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. З ст. 426 — позбавлення волі на строк від семи до десяти років.