3. Наука кримінального права, її зміст та завдання.

Наука КП є частиною юридичної науки, однією із галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально – правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання. Саме наука КП, вивчаючи крим. законодавство, з’ясовуючи його соціальне призначення, характер усіх його інститутів, їх ефективність, виявляє практичне значення кожної норми, прогалини в правовому регулюванні, досліджує проблеми вдосконалення кримінально – правових норм. Предметом науки КП є злочин і покарання. Також приділяється вивченню проблеми звільнення від крим. відповідальності і покарання. Предметом вивчення науки КП є не тільки крим. законодавство, а й практика його застосування. Крим. законодавство і практика його застосування вивчаються наукою в їх історичному розвитку і зміні. Тому предметом науки КП є історія розвитку КПУ, тенденції вдосконалення кримінального закону і практики його застосування, а також теорія кримінального права інших держав близького і далекого зарубіжжя.

Основні завдання науки КП: а) розробка фундаментальних проблем теорії КП; б) вироблення рекомендації щодо вдосконалення КК і практики його застосування; в) подальше вивчення всіх інститутів КП з метою встановлення їх ефективності; г) зміцнення тісних зв’язків з правотворчими і практичними органами; д) подальше вдосконалення всієї науково – педагогічної діяльності з метою підготовки висококваліфікованих фахівців – правознавців; е) вивчення крим. законодавства і практики його застосування в країнах близького і далекого зарубіжжя.

4. Загальні та спеціальні принципи кримінального права.

Принципи КП – це вихідні основоположні ідеї, котрі випливають зі змісту правових норм, закріплених у крим. законі, визначають зміст КП і його окремих інститутів.

Загальні принципи – притаманні всім галузям права і водночас відображають специфічні ознаки КП:

1. п. верховенства права полягає у відповідності крим. закону Конституції У.

2. п. законності означає, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час учинення не визнавалися законом як злочинні.

3. п. гуманізму це гуманне ставлення до особи, котра відбуває покарання, зумовлене піклуванням держави про безпеку людини та поважним ставленням посадових осіб до людської гідності.

4. п. демократизму полягає в тому, що крим. закон виражає волю всього народу У., крим. право охороняє суспільні відносини, порушення яких завдає шкоди як всьому суспільству, так і окремим громадянам – членам цього суспільства.

5. п. рівності громадян перед законом закріплює рівність всіх громадян перед законом незалежно від соціального, посадового становища, національної чи релігійної приналежності.

Спеціальні принципи:

1. п. особистої відповідальності за наявності вини особи полягає в неприпустимості покладати крим. відповідальність на особу за злочин, учинений іншою особою, а також неможливості притягати до крим. відповідальності юридичну особу.

2. п. особистого характеру відповідальності полягає в тому, що тільки особа, яка вчинила злочин, може нести крим. відповідальність і бути покарана.

3. п. невідворотності крим. відповідальності виявляється у тому, що кожна винна особа, в діяннях якої є склад злочину, повинна понести крим. відповідальність.

4. п. індивідуалізації відповідальності та покарання означає, що покарання, застосовуване судом до особи злочинця, повинно бути у межах закону, конкретним та індивідуальним, із урахуванням тяжкості вчиненого злочину.