16. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).

Крим. відповід. – це вид юр. відповід., що полягає в застосуванні заходів крим. покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину. Підставами для притягнення до крим. відповід. є: наявність правової норми, що передбачає склад злочину; юрид. факт – вчинення злочину; наявність право застосовного акта, що набрав чинності.

Крим. відповід. поділяється на: 1) перспективну (позитивну) юр. відповід. – сумлінне виконання своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою. Позитивна крим. відповід. містить об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Об’єктивні: наявність кримінально – правових встановлень (дозволів та заборон) і відповідну їм поведінку суб’єкта. До суб’єктивних – обов’язок суб’єкта діяти відповідно до цих встановлень. Позитивна крим. відповід. реалізується в рамках кримінально – правових відносин; 2) ретроспективна (негативна) крим. відповід. – це специфічні правовідносини між державою і правопорушником унаслідок державно – правового примусу, що характеризується осудження протиправного діяння та засудженням суб’єкта злочину, покладанням на останнього обов’язку витерпіти певні обмеження і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення. Негативна крим. відповід. характеризується: наявністю кримінально – правових заборон; вчинення діяння, передбаченого КК, що містить склад злочину; реальним пере терпінням заходів, передбачених КК (об’єктивні ознаки); обов’язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад злочину, піддатися заходам кримінально – правового характеру (суб’єктивна ознака). Ознаки ретроспективної крим. відповідальності: державно – правовий примус; негативна реакція держави на правопорушення і суб’єкта, винного в його скоєнні; обов’язок правопорушника терпіти несприятливі наслідки за його протиправну поведінку.

Підставою крим. відповід. є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, тобто єдиною підставою крим. відповід. є склад злочину. Розрізняють матеріальну та процесуальну підстави крим. відповід. Матеріальною підставою визначається злочин, а процесуальною – обвинувальний вирок суду. Відповідно до КК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

17. Поняття складу злочину та його значення.

Склад злочину – це сукупність встановлених крим. законом ознак (суб’єктивних і об’єктивних), що трактують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин. Характерні риси складу злочину: ознаки складу злочину встановлюються лише крим. законом,; склад злочину утворює лише певна кількість встановлених крим. законом суб’єктивних і об’єктивних ознак; тільки вся сукупність встановлених крим. законом ознак може характеризувати певне суспільно небезпечне діяння як злочин. Склад злочину – це завжди повна сукупність його ознак, не може бути неповного складу злочину.

Поняття злочину відповідає на питання, що є загальним для всіх злочинів, а поняття складу злочину – чим відрізняється один злочин від іншого. Поняття злочину є формою, а поняття складу злочину – змістом.

Функції складу злочину: фундаментальна – він є законною (ознаки складу злочину описані в законі і більше ніде), єдиною (бо іншої підстави не існує), необхідною (склад злочину виступає необхідною умовою крим. відповід.) та достатньою (інших підстав крим. відповід. не передбачено) підставою крим. відповід.; процесуальна – саме встановлення складу злочину визначає межі його розслідування; розмежувальна – саме за допомогою складу злочину відмежовується один склад злочину від іншого, злочинна поведінка від незлочинної; гарантійна – особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, повинна нести відповідальність саме за той злочин, який вона вчинила.