23. Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).

Об’єкт злочину – це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами крим. законодавства. Об’єкт завжди є обов’язковим елементом кожного складу злочину. Саме об’єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, характеру і степеню його суспільної небезпеки, впливає на зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для кваліфікації злочинів, а також для побудови системи ОЧ КК.

Найбільш застосовуваною є класифікація об’єктів «о вертикалі»: загальний, родовий, безпосередній.

Загальний об’єкт злочину – це сукупність всіх сусп. відносин, що охороняються крим. законом. Охоплює різноманітні сфери сусп. життя, котрі відрізняються за соціальною суттю, сферою дії тощо. ККУ має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою У. від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Загальний об’єкт об’єднує вичерпне коло сусп. відносин, узятих під охорону законом про крим. відповід.

Родовий об’єкт – це група однорідних або тотожних сусп. відносин, що утворюють певну сферу сусп. існування. Відображає характер і ступінь сусп. небезпеки окремої групи злочинів, через що виступає своєрідним критерієм об’єднання окремих злочинів у однорідні групи та розташування таких злочинів в ОЧ КК. Наприклад, «злочин проти власності» містить діяння, котрі посягають на недоторканність власності.

24. Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).

Об’єкт злочину – це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами крим. законодавства. Об’єкт завжди є обов’язковим елементом кожного складу злочину. Саме об’єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, характеру і степеню його суспільної небезпеки, впливає на зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для кваліфікації злочинів, а також для побудови системи ОЧ КК.

Найбільш застосовуваною є класифікація об’єктів «о вертикалі»: загальний, родовий, безпосередній.

Безпосереднім об’єктом злочину є ті сусп. відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди. Наприклад, безпосереднім об’єктом убивства є життя конкретної особи, викрадення майна – державна, приватна, колективна власність.

Найчастіше безпосередній об’єкт співвідноситься з родовим як частина та ціле, іноді вони збігаються за обсягом (наприклад, і родовим, і безпосереднім об’єктом вбивства є життя особи). У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній об’єкт: так, безпосереднім об’єктом злочинів є життя особи. Найчастіше безпосередній об’єкт конкретного злочину встановлюється шляхом тлумачення закону.

25. Предмет злочину.

Предмет – це будь – які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин. Це факультативний елемент складу злочину, який виявляється не в усіх злочинах. Наприклад, у крадіжці об’єктом злочину є право власності, а предметом – майно, речі та інші цінності.

Ознаки предмета злочину описуються по-різному: предмет може чітко формулюватися в самому законі; предмет може безпосередньо випливати з диспозиції крим. – правової норми; предмет може визначатися різними нормативними актами, якщо певна диспозиція має банкетний характер.

Крим. – правове значення предмета злочину має такі аспекти: 1) включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину забезпечує повноту його конструювання, що сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації; 2) предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь; 3) предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежування злочинного те незлочинного діянь; 4) ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами злочину.

Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів учинення злочину. Якщо предмет злочину – це те, посягаючи на що особа завдає шкоду об’єктові злочину, то знаряддя та засоби – це ті предмети, які використовуються нею для виконання об’єктивної сторони складу злочину. Наприклад, зброя у разі її викрадення є предметом злочину, а в убивстві за допомогою цієї зброї – знаряддям учинення злочину.