Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора Кримінальне право.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
1.32 Mб
Скачать
  1. Кваліфікація злочинів (поняття та значення).

Кваліфікація злочину – це точне встановлення відповідності вчиненого винним сусп. небезпечного діяння складові конкретного злочину, закріпленого в крим. законі. Через кваліфікацію дається правильна юрид. і соціально – політична характеристика вчиненого сусп. небезпечного діяння. Залежно від того, хто здійснює кваліфікацію, розрізняють офіційну й неофіційну кваліфікацію.

Офіційна (легальна) – що здійснюється у крим. справах уповноваженими на те державою особами. Результати такої кваліфікації закріплюються в процесуальних документах (постановах, ухвалах, вироках) і мають обов’язковий характер.

Неофіційна кваліфікація – це відповідна правова оцінка, що дається науковцями у наукових статтях, монографіях, навчальних посібниках тощо. Не має обов’язкового характеру, відображає лише позицію автора, але може враховуватися суб’єктами офіційної кваліфікації.

У правозастосовчій діяльності правильна кваліфікація виступає необхідною умовою дотримання законності, забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, відправлення справедливого правосуддя у крим. справах.

  1. Поняття об'єкта злочину та його структура.

Об’єкт злочину – це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами крим. законодавства. Об’єкт завжди є обов’язковим елементом кожного складу злочину. Саме об’єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, характеру і степеню його суспільної небезпеки, впливає на зміст об’єктивних і суб’єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для кваліфікації злочинів, а також для побудови системи ОЧ КК.

Структурні елементи сусп. відносин: суб’єкти відносин; предмет, з приводу якого існують відносини; соціальний зв’язок як зміст відносин. Структура будь – яких сусп. відносин є незмінною. Суб’єктами сусп. відносин можуть виступати держава, будь – які об’єднання громадян, юрид. та фізичні особи. Предметом сусп. відносин є все те, з приводу чого або у зв’язку з чим існують ці відносини. Належать майно, речі, матеріальні та духовні цінності, а також сама людина. Поділяють на матеріальні (майно, тварини, рослини) і нематеріальні (державна влада, духовні блага). Соціальний зв’язок як елемент сусп. відносин завжди знаходиться в нерозривному зв’язку з іншими структурними елементами цих відносин. Соціальний зв’язок має об’єктивний прояв, тобто існує у реальній дійсності і проявляється у різних формах людської діяльності (нормальне функціонування органів державної влади; раціональне використання природних ресурсів тощо).

  1. Класифікація об'єктів злочинів.

Найбільш застосовуваною є класифікація об’єктів «о вертикалі»: загальний, родовий, безпосередній.

Загальний об’єкт злочину – це сукупність всіх сусп. відносин, що охороняються крим. законом. Охоплює різноманітні сфери сусп. життя, котрі відрізняються за соціальною суттю, сферою дії тощо. Загальний об’єкт об’єднує вичерпне коло сусп. відносин, узятих під охорону законом про крим. відповід.

Родовий об’єкт – це група однорідних або тотожних сусп. відносин, що утворюють певну сферу сусп. існування. Відображає характер і ступінь сусп. небезпеки окремої групи злочинів, через що виступає своєрідним критерієм об’єднання окремих злочинів у однорідні групи та розташування таких злочинів в ОЧ КК.

Безпосереднім об’єктом злочину є ті сусп. відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він завдає шкоди. Наприклад, безпосереднім об’єктом убивства є життя конкретної особи, викрадення майна – державна, приватна, колективна власність.

Класифікація «по горизонталі»: основний та додатковий об’єкти.

Основним безпосереднім об’єктом – сусп. відносини, посягання на які становить сусп. сутність злочину та заради охорони яких законодавець створив відповідну крим. – правову норму. Завдяки основному об’єктові визначається місце злочину в системі ОЧ КК.

Додатковим безпосереднім об’єктом – сусп. відносини, яким завдається або виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об’єктом. Розрізняють додатковий необхідний (обов’язковий) безпосередній об’єкт і додатковий факультативний (необов’язковий) безпосередній об’єкт.

Додатковий необхідний об’єкт злочину – це сусп. відносини, яким за вчинення даного злочину завжди спричиняється шкода.

Додатковий факультативний об’єкт злочину – це ті сусп. відносини, яким за вчинення даного злочину в одному випадку завдається шкода, а в іншому цього не відбувається.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]