76. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Якщо суд при призначенні покарання у вигляді виправних робіт; службового обмеження для військовослужбовців; обмеження волі; позбавлення волі на строк не більше 5р. враховуючи тяжкість злочину, особу винного та ніші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За наявності цих умов суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку (1-3р.) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Іспитовий строк – це встановлений судом проміжок часу, протягом якого за засудженим встановлюється контроль і на нього покладаються певні обов’язки. Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців – командирам військових частин.

На засудженого у разі звільнення від відбування покарання суд може покласти такі обов’язки: публічно чи в іншій формі перепросити потерпілого; не виїжджаючи за межі У. на постійне проживання без дозволу органу крим. – виконавчої системи; повідомляти органи крим. – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи крим. – виконавчої системи; пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично (три і більше разів) вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ККУ.

77. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Неповнолітніми вважаються особи 14-18р., малолітніми вважаються до 14р.

Особливості крим. відповід. неповнолітніх: встановлюються більш широкі, ніж до дорослих, умови звільненні від крим. відповід., зокрема, із застосуванням примусових заходів виховного характеру; містять певні обмеження щодо суворості застосування заходів крим. – правового характеру, а саме види і розміри покарань; передбачають м’якші умови для звільнення від крим. покарання; регламентують більш м’які вимоги щодо погашення і зняття судимості.

КК передбачає два види звільнення неповнолітніх від крим. відповід.: звільнення від крим. відповід. із застосуванням примусових заходів виховного характеру (застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, покладання на неповнолітнього, який досяг 15р. і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків, направлення неповнолітнього до спеціальної навчально – виховної установи; … у зв’язку із закінченням строків давності. Застосування примусових заходів виховного характеру щодо особи, яка не досягла віку, з якого може наставати крим. відповід., здійснюється із дотриманням таких вимог: неповнолітньому виповнилося 11р.; ця особа вчинила сусп. небезпечне діяння, передбачене ОЧ КК.

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються і він притягується до крим. відповід.

У разі вчинення неповнолітнім нового злочину в період відбування заходів виховного характеру йому призначається покарання за сукупністю вироків.

КК встановлює такі строки давності: 2р. – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; 5р. – у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 7р. – у разі вчинення тяжкого злочину; 10р. – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Строки виконання обвинувального вироку: 2р. – у разі засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; 5р. – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5р. за тяжкий злочин; 7р. – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 5р. за тяжкий злочин; 10р. – у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.