Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора Кримінальне право.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
1.32 Mб
Скачать
  1. Умисел та його види.

Умисел буває двох видів: прямий і непрямий.

Прямий умисел – це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за яких особа усвідомлювала сусп. небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його сусп. небезпечні наслідки і бажала їх настання. Формула прямого умислу – усвідомлює, передбачає, бажає. Перші дві складові являють собою інтелектуальну ознаку, яка включає: а) усвідомлення особою сусп. небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності); б) передбачення його сусп. небезпечних наслідків. Остання складова – вольова ознака й полягає в бажанні настання злочинних наслідків.

Непрямий умисел – це умисел, за якого особа усвідомлювала сусп. небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його сусп. небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Формула – усвідомлює, передбачає, свідомо припускає. Перші дві складові являє собою інтелектуальну ознаку, яка включає: 1) усвідомлення особою сусп. небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності); 2) передбачення його сусп. небезпечних наслідків. Остання складова – вольова ознака й полягає у тому, що особа хоча і не бажає, але свідомо припускає настання сусп. небезпечних наслідків.

Суть відмінності непрямого і прямого умислу – у змісті його вольової ознаки.

Виділяють інші види умислу, які не утворюють самостійної форми вини, не підміняють прямого й непрямого умислу, а існують лише в їхніх межах.

Так за часом виникнення і формування розрізняють: умисел заздалегідь обдуманий та умисел, що виник раптово. Різновидом умислу, що виник раптово, є афективний – такий, що виникає у процесі сильного душевного хвилювання під впливом афекту.

За ступенем визначеності, уявлення винного про суспільно небезпечні наслідки вчиненого ним діяння умисел ділиться на: визначений і невизначений.

Визначений (конкретизований) умисел – особа чітко уявляє собі характер і розмір наслідків вчиненого нею діяння. Може бути простим – коли винний передбачає настання одного злочинного наслідку та альтернативним – коли винний передбачає можливість настання двох або більше, але індивідуально визначених наслідків.

Невизначений (неконкретний) умисел характеризується тим, що злочинні наслідки хоча і передбачаються винними, але не є конкретизованими, тобто відсутнє чітке уявлення про їх характер, ступінь тяжкості.

  1. Необережність та її види.

На відміну від умислу, необережність є особливою формою психічного ставлення винного до шкідливих наслідків вчиненого ним діяння. За вчинення необережних злочинів неможливі готування, замах та співучасть. Необережність поділяється на два види: злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа передбачала можливість настання сусп. небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення. Формула – передбачає, але легковажно розраховує на відвернення. Включає дві ознаки: інтелектуальну і вольову.

Інтелектуальна ознака характеризується тим, що особа передбачає можливість настання сусп. небезпечних наслідків свого діяння. Передбачення – це уява про майбутнє, прогноз, який поєднує: передбачення можливості настання злочинних наслідків; передбачення конкретних ознак злочину – місця, часу, обставин, які можуть відвернути злочинні наслідки; передбачення неминучості настання сусп. небезпечних наслідків виключає розрахунок на їх відвернення; передбачення розвитку абстрактного причинного зв’язку. Особливості передбачення у злочинні самовпевненості полягають в тому, що воно має абстрактний характер.

Вольова ознака полягає в легковажному розрахунку на відвернення сусп. небезпечних наслідків свого діяння. Вина особи полягає у тому, що її розрахунок виявився хибним (легковажним) і не забезпечив відвернення сусп. небезпечних наслідків.

Необережність є злочинною недбалістю, коли особа не передбачала можливості настання сусп. небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити. Формула – не передбачає, хоча повинна була й могла їх передбачити.

Інтелектуальна ознака злочинної недбалості характеризується відсутністю в особи усвідомлення сусп. небезпеки вчинюваного ним діяння, а також відсутністю передбачення можливості настання сусп. небезпечних наслідків. Сутність вини у цьому випадку полягає не в інтелектуальній ознаці, а у вольовій, оскільки лише у зв’язку з вольовою ознакою це психічне ставлення отримує крим. – правову оцінку.

Вольова ознака злочинної недбалості особи пов’язана з двома критеріями: 1) об’єктивним («повинна була»); 2) суб’єктивним («могла їх передбачити»). Оскільки у законі ці критерії поєднані сполучником «і», то лише їх сукупність утворює злочинну недбалість.

Від злочинної недбалості слід відрізняти так званий випадок («казус»), тобто невинне заподіяння шкоди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]