18. Елементи та ознаки складу злочину.

Склад злочину утворюють чотири елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Об’єкт – це ті суспільні відносини, що охороняються крим. законом.

Об’єктивна сторона – це зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння, що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об’єкту злочину. Ознаки об’єктивної сторони: дія – суспільно значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (зброй) тощо; бездіяльність – невиконання особою своїх юрид. обов’язків; злочинні наслідки – ті, які мають характер суспільної небезпечності у вигляді заподіяної шкоди чи знищення суспільних відносин, які охороняються крим. законом; причинний зв’язок – між дією чи бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали; місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину та знаряддя, використані для вчинення злочину.

Суб’єкт – фізична осудна особа, яка вчинила злочин і віці, з якого відповідно до КК може наставати крим. відповід. ознаки суб’єкта: фізична особа – тільки фізичні особи визнаються суб’єктами злочину, оскільки лише вони є крим. відповід.; вік особи – досягнення встановленого крим. законом віку, з якого починається крим. відповід.: загальна – з 16р., виключна дієздатність – з 14р., особлива дієздатність – з 18р.; осудність – здатність особи під час учинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними; спеціальні ознаки суб’єкта – громадянство, підприємець, повнолітній та ін.

Суб’єктивна сторона – це внутрішня сторона злочину, як дає характеристику психічним процесам, а також свідомості та волі особи в момент учинення злочину: умисел; необережність; мотив злочину; мета злочину; емоції.

Ознаки злочину поділяються на: 1) обов’язкові (необхідні) – притаманні всім злочинам без винятку. Відносять: суспільні відносини, що охороняються крим. законом; ознаки загального суб’єкта. 2) Факультативні (необов’язкові) – притаманні не всім, а тільки окремому складу злочину. Належать: предмет злочину; злочинні наслідки, причинний зв’язок між дією і наслідками, ознаки спеціального суб’єкта, мотив, мета та емоційний стан.

19. Види складів злочинів.

Існує класифікація складу злочину в законі: залежно від способу описання злочину в законі; за ступенем суспільної небезпечності; від особливостей конструкції і моменту закінчення злочину.

Залежно від способу описання злочину в законі: простий і складний. Простий містить опис ознак одного сусп. небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт, вчиняється однією дією і характеризується однією формою вини. Складний злочин характеризується наявністю: двох і більше безпосередніх об’єктів; двох форм вини; двох і більше дій, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину; різних способів учинення злочину або настанням різних наслідків.

За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості): основний (простий) склад злочину містить основні ознаки злочину без обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин; кваліфікований – це склад злочину з обтяжуючими обставинами; особливо кваліфікованими – є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами, ті, що надають злочину особливої сусп. небезпечності; з пом’якшуючими обставинами – це склад злочину з обставинами, що значною мірою знижують сусп. небезпеку дану виду злочину і відповідно караність за нього.

Залежно від особливостей конструкції і моменту закінчення злочину розрізняють: злочин з матеріальним складом – це злочини, у яких сусп. небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення зазначених у законі дій. Відносять вбивство, крадіжка тощо; злочин з формальним складом може мати місце настання певних наслідків, але вони не віднесені законом до обов’язкових ознак злочину. Наприклад, незаконне перетинання державного кордону; злочини з усіченим (укороченим) складом – в яких момент закінчення переноситься на стадію готування чи замаху на злочин. Наприклад, розбій, бандитизм. Тобто, закон конструює ці злочини так, що вони вважають закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.