80. Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).

На відміну від амністії акт помилування не розрахований на невизначену кількість випадків використання і є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конкретної особи або групи індивідуально зазначених в Указі ПУ осіб.

Помилування – акт глави держави, за яким певна особа (чи група осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м’яке покарання, або знімається судимість.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі не строк не менше 25р.

Право на клопотання про помилування має особа, яка: 1) засуджена судом У. і відбуває покарання в У.; засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в У. без умови про незастосування помилування; засуджена в У. і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в У. рішення про помилування; відбула покарання в У.

Помилування здійснюється ПУ.

81. Види покарання для неповнолітніх.

Основні види покарань (громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі) – від менш тяжких до більш тяжких. До неповнолітніх також можуть бути застосовані додаткові покарання, але тільки у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Штраф в межах до 500 НМДГ.

Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці 16-18р. на строк 30-120 годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати 2 годин на день.

Виправні роботи можуть бути призначені у віці 16-18р. за місцем роботи на строк 2-12 місяців. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах 5-10%.

Арешт полягає в утриманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16р., в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від 15 до 45 діб.

Позбавлення волі на певний строк – це найбільш суворе покарання в системі покарань, які застосовуються до неповнолітніх. Воно має призначатися тоді, коли, на переконання суду, решта більш м’яких покарань не дозволяє досягти мети крим. покарання. Покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину 18р., не може бути призначене на строк більше 10р., а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - більше 15р. неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому: 1) за вчинений повторний злочин невеликої тяжкості – не більше 2р.; 2) за злочин середньої тяжкості – не більше 4р.; 3) за тяжкий злочин – не більше 7р.; 4) особливо тяжкий злочин – не більше 10р.; за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до 15р.