65. Розголошення комерційної таємниці ( ст. 232 )

Безпосеред­ній об'єкт цього злочину — сфера охорони комерційної таємниці.

Предмет злочину — комерційна таємниця.

Об'єктивна сторона злочину виражається у розголошенні ко­мерційної таємниці без згоди її власника, якщо це завдало істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності. Під розголошенням відо­мостей слід розуміти передачу їх, без згоди власника, хоча б одній Особі, яка не володіла такою таємницею. Злочин вважається закінченим з моменту завдання істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності..

Суб'єктивна сторона цього злочину — щодо діяння — прямий умисел, поєднаний з корисливими чи іншими особистими мотивами, щодо наслідків у вигляді істотної шкоди — може бути умисел або необережність.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку, якій у зв'язку з професійною або службовою діяльністю стали відомі відомості, що становлять комерційну таємницю. Це, наприклад, керівники і службовці комерційних організацій, банкіри, працівники подат­кових, правоохоронних, митних та інших органів.

Покарання за злочин: за ст. 232 — штраф від 200 до 500 НМДГ з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3р., або виправні роботи на строк до 2р., або позбавлення волі на той самий строк.

66. Загальна характеристика злочинів сфері приватизації ( ст. Ст. 233-235 )

Незаконна приватизація державного, комунального май­на (ст. 233). Предмет цього злочину — державне або комунальне майно.

Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у прива­тизації шляхом заниження вартості майна через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або у приватизації шляхом викорис­тання підроблених приватизаційних документів, або у приватизації майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або у привати­зації неправомочною особою. Цей злочин вважається закінченим з моменту переходу майна, що приватизується, до покупця — фізичної чи юридичної особи.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета можуть бути різними. Суб'єктом злочину можуть бути працівники органів приватиза­ції та інші особи.

У частині 2 ст. 233 встановлена відповідальність за ті самі діян­ня, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинені групою осіб за попередньою змовою. Великим розміром визнається незаконна приватизація майна на суму, що у 1000 і більше разів перевищує НМДГ.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 233 — позбавлення волі на строк від 3 до 5р.; за ч. 2 ст. 223 — позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

Незаконні дії щодо приватизаційних паперів (ст. 234). Предмет цього злочину — приватизаційні папери. Об'єктивна сторона цього злочину характеризується купів­лею, продажем або іншою незаконною передачею чужих приватиза­ційних паперів (наприклад, використання для розрахунків або як за­ставу для забезпечення платежів підприємств), або розміщенням та іншими операціями з чужими приватизаційними документами без належного дозволу (наприклад, посередницька діяльність з привати­заційними паперами без ліцензії).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з передбачених у ст. 234 дій. Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Мотив і мета можуть бути різними. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка не є власником прива­тизаційних паперів.

Частина 2 ст. 234 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчи­нені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, пе­редбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з ви­користанням службового становища. У частиш 3 ст. 234 встановлена відповідальність за викрадення приватизаційних паперів.

Протиправне заволодіння приватизаційними паперами шляхом обману, зловживання довірою або зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також їх привласнення чи розтрата кваліфікується як злочин проти власності (статті 190 і 191).

Злочин вважається закінченим, якщо приватизаційні папери ви­лучені, а винний отримав можливість користуватися чи розпоря­джатися ними. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що по­єднаний з корисливим мотивом. Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 234 — штраф від ста до 500 НМДГ або виправні ро­боти на строк до 2р., або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 234 — позбавлення волі на строк від 2 до 5р., за ч. З ст. 234 — позбавлення волі на строк від 3 до 7р.

Недотримання особою обов'язкових умов щодо привати­зації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 235). Предмет цього злочину — документи, необхідні для приватизації державного і комунального майна.

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується поданням неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотриман­ням вимог щодо подальшого використання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умов щодо приватизації, встановлених зако­нами та іншими нормативно-правовими актами.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь – якої з указаних дії. Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними. Суб’єкт – будь – яка особа. За недотримання обов’язкових умов щодо приватизації несе відповідальність особа, яка зобов’язана їх дотримуватися згідно із законодавством про приватизацію.

Покарання: ст. 235 – штраф від 100 до 400 НМДГ або виправні роботи на строк до 2р.