65. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від 2 до 5 р. або як додаткове від 1 до 3р.

Дане покарання передбачене статтями ОЧ ККУ.

Як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкціях статті ОЧ КК за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У разі призначення як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі на певний строк – воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а в разі призначення покарання як додаткового до інших покарань – з моменту набрання законної сили вироком.

66. Штраф, як міра покарання (характеристика).

Штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, установлених в ОЧ КК. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від 30 до 1000 НМДГ, якщо статтями ОЧ КК не передбачено вищого розміру штрафу. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції ОЧ КК.

У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у вигляді громадських робіт із розрахунку: 10 годин громадських робіт за один встановлений законодавством НМДГ, або виправними роботи з розрахунку: один місяць виправних робіт за 4 встановлених законодавством НМДГ, але на строк не більше 2-х років.

Особливістю штрафу як основного покарання є те, що в разі призначення його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків воно складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

67. Конфіскація майна (характеристика).

Покарання у вигляді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власність засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначати, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в ОЧ КК. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається ЗУ у додатку до ОЧ КК.

Засуджений може бути звільнений від конфіскації майна за амністією.

Для забезпечення конфіскації майна і цивільного позову, у крим. – процесуальному порядку накладається арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповід. за його дії, а також вилучається майно, на яке накладено арешт. Вилучені гроші, цінні папери та коштовності передаються за описом у фінансові органи для зберігання. Транспортні засоби описуються, опечатуються і передаються на зберігання в органи ДАІ. Будівлі описуються, і до нотаріальної контори або виконкому сільської ради надсилається лист або копія постанови про накладення арешту з приписом – не засвідчувати жодних цивільно – правових угод щодо них. Приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, утворює склад злочину, передбаченого ККУ.