Тема 10. Спрямованість та сенс історичного процесу

Початок, мета, сенс і кінець історії як проблеми філософського та спеціально-наукового осмислення. Критерії визначення початку історичного процесу. Спрямованість: характеристика історичного процесу як єдиного, цілісного і як поліцентричного, багатолінійного, її основні характеристики: історичні умови, цілі, засоби, результати. Тлумачення сенсу історії у класичній і некласичній філософії історії. Плюралістичний характер сучасного вирішення проблем спрямованості історичного процесу та його сенсу. Онтологічний, гносеологічний та методологічний аспекти питань про спрямованість і сенс історії. Пов'язаність цих питань з проблемою соціально-історичного поступу. Поняття історичного прогресу в класичній та сучасній філософсько-історичній думці. Історія як осмислення того, що позбавлене смислу і раціоналізація нераціонального. Проблема кінця історії, її оптимістична (Г. Гегель, марксизм, Ф. Фукуяма), песимістична (техно-фобські концепції, екзистенціалізм) та теологічна інтерпретації. Концепції постісторії (Л. Мемфорд, А. Гелен, Ж. Бодріяр, Ж.Ф. Ліотар).

Тема 11. Духовність у структурі історичного процесу

Філософія історії як спосіб духовного осягнення світу історичної реальності людиною. Значення духовності для становлення України як незалежної і розвинутої країни та розбудови її державності. Зміна основоположної парадигми розгляду проблем духовності на сучасному, некласичному етапі розвитку філософсько-історичної думки. Формаційний та цивілізаційний аспекти дослідження духовності як історичного утворення. Духовність як культурно-історичний феномен складної, синергетичної природи, розкриття нелінійної сутності якого потребує поглибленого цивілізаційного аналізу. Зумовленість характеристик духовності як цивілізаційного феномена багатовимір-ністю цивілізації. Основні цивілізаційні виміри духовності та їх атрибутивні риси. Духовність у контексті системи "цивілізація природа". Історичний поділ форм діяльності та духовність. Духовне жит-

тя, духовна культура, духовна сфера діяльності та духовність: спільні риси й відмінності. Ціннісна природа духовності як історичного явища. Духовність як іманентна характеристика локальних історичних культур і цивілізацій. Духовність цивілізації як надломленої історичної культури. Своєрідність духовності на сучасному етапі всесвітньо-історичного процесу.

Тема 12. Особливості осягнення історичного процесу

Нередукованість процесів осягнення історичної реальності до наукового пізнання. Осмислення історії як сукупності донаукових, наукових і позанаукових форм духовного освоєння людьми історичних реалій. Осягнення історичної дійсності як відображення розмаїття історичних явищ окремим горизонтом свідомості кожної людини та їх сукупністю. Специфіка осмислення розвитку суспільства істориками. Історичне позанаукове пізнання та історичне наукове пізнання (наукове дослідження), історичний опис, історичне пояснення й історичне розуміння як завдання історичної науки. Предмет і структура сучасної історичної науки. Диференціація та інтеграція знань у сучасному історичному спеціально-науковому пізнанні. Основні його рівні: фундаментальні історичні теорії, сукупність галузевих історичних теорій, концепцій і гіпотез, сукупність додаткових історичних дисциплін, емпіричний рівень історичного пізнання. Історичні факти як єдність емпіричного та теоретичного. Структура історичних фактів. Основні методологічні засади та етапи побудови історичної теорії. Історична картина світу. Проблема об'єктивності істини в історичному пізнанні. Питання історичної хронології та періодизації історичного процесу.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1

1. У чому полягає своєрідність філософії історії як системи знань стосовно історичної науки та філософії?

2. Як співвідноситься філософія історії із загальною філософією, натурфілософією та соціальною філософією?

3. Як пов'язана філософія історії з політичною економією, філософією політики та ідеологією?

4. Філософія історії та соціологія — в чому подібність і відмінність між ними? Обгрунтуйте свою позицію.

5. Яке значення має філософія історії для правильного розуміння таких сфер духовного життя, як право і мораль, мистецтво та релігія?

6. Яким чином взаємозумовлені філософія історії та історична й соціальна психологія?

7. Розкрийте значення філософії історії для формування духовного світу сучасної людини. Яке місце, на Ваш погляд, посідає філософія історії у системі духовної культури суспільства?

Тема 2

1. Що становить об'єкт філософи історії, а що — її предмет? Розкрийте особливості кожного.

2. Схарактеризуйте структуру філософії історії, покажіть, у чому своєрідність її основних елементів.

3. У чому полягає світоглядна функція філософії історії? Проаналізуйте її.

4. Чим характеризується філософія історії у ролі системи методологічного знання?

5. Розкрийте особливості дескриптивної, пояснювальної та аксіо-логічної функцій філософії історії.

6. Чим відрізняється прогностична функція філософії історії від її евристичної ролі; у чому виявляються ретрогностична та діагностична її функції?

Тема З

1. Дайте порівняльний аналіз моністичного, дуалістичного та плюралістичного підходів у філософії історії.

2. З'ясуйте основні риси ідеалістичного та матеріалістичного тлумачення історії. Яка Ваша позиція? Обгрунтуйте її.

3. Схарактеризуйте відмінності натуралістичного та соціального напрямів філософії історії.

4. Розкажіть про специфіку і основні концепції прогресистської філософії історії.

5. Що Ви знаєте про особливості й найважливіших представників регресистської філософії історії?

6. У чому своєрідність теорій історичного коловороту? Проаналізуйте основні з них.

7. Чим відрізняються антитеїстична, атеїстична, вільнодумна і теологічна течії філософії історії? Яка з них Вам більше до вподоби? Чому?

8. Виявіть спільні та специфічні ознаки людиноцентричного, су-спільноцентричного та космоцентричного напрямів філософії історії.

Тема 4

1. У чому особливості міфології як хронологічно першої форми осмислення історичної реальності?

2. Які основні філософсько-історичні ідеї властиві духовній культурі Стародавнього Сходу?

3. Схарактеризуйте основні риси філософсько-історичного бачення мислителів стародавніх Індії та Китаю.

4. У чому своєрідність античної філософії історії? З'ясуйте зміст основних її концепцій.

5. Розкрийте механізм зумовленості прогресистського, регресис-тського та циклічного напрямів філософсько-історичного мислення особливостями відповідних етапів розвитку певної локальної історичної культури.

6. Дайте порівняльну характеристику концепцій основоположників циклічної філософії історії Полібія та Сима Цяня.

7. Схарактеризуйте специфіку і найважливіших представників пізньоантичної філософії історії.

Тема 5

1. Розкрийте зміст філософсько-історичної системи Аврелія Ав-густіна.

2. Філософсько-історичні ідеї ранніх істориків церкви — виокрем-те і схарактеризуйте.

3. У чому своєрідність світогляду ранніх візантійських істориків?

4. З'ясуйте самобутність теорій перших істориків варварського світу.

5. Варварські "Правди" та ранні слов'янські історичні пам'ятки, їх філософсько-історичне значення. У чому воно полягає? Доведіть.

6. Схарактеризуйте основні положення середньовічної теологічної філософії історії Західної Європи.

7. Дайте порівняльний розгляд схоластичної та гуманістичної філософії історії.

8. Розкрийте основні риси філософії історії Макіавеллі.

9. Розкрийте концептуальну своєрідність філософсько-історичної системи Д. Віко.

10. Порівняйте основні особливості просвітницької та романтичної філософії історії.

11. З'ясуйте специфіку німецької класичної філософії історії.

12. Виявіть і розгляньте філософсько-історичний зміст утопічних концепцій історії.

Тема 6

1. У чому полягає принципова новизна формаційного підходу порівняно з попередніми філософсько-історичними побудовами?

2. Розкрийте особливості формаційного нігілізму та редукціонізму.

3. З'ясуйте характерні риси й особливості співвідношення сцієн-тичного та антисцієнтичного напрямів у філософії історії.

4. Дайте аналіз основних філософсько-історичних ідей представників раннього позитивізму.

5. Розкрийте чинники й основні ознаки формування та вчень антипозитивістської філософії історії.

6. Зробіть порівняльну характеристику класичної та некласичної філософії історії.

Тема 7

1. Що таке лінійна і нелінійна парадигми історичного мислення. Розкрийте їх своєрідність і зв'язок.

2. Дайте порівняльний аналіз моністичного та плюралістичного підходів до вивчення історії.

3. Виокреміть і дайте загальну характеристику напрямів, які є основними для некласичної філософії історії.

4. У чому полягає новизна неомарксистських концепцій історії?

5. Розгляньте специфіку й основні системи цивілізаційної філософії історії.

6. Зробіть порівняння гносеологічного та герменевтичного напрямів сучасної філософи історії.

7. У чому сенс і зміст концепцій доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств?

8. Основні ідеї екзистенційної філософії історії.

9. Школа "Анналів" — схарактеризуйте її.

Тема 8

1. Розкрийте зміст історії як спеціально-наукового поняття і як філософської категорії.

2. Спільні риси й відмінності історії та суспільства.

3. У чому своєрідність історичних законів?

4. Виявіть і схарактеризуйте основні ознаки генералізуючого та індивідуалізуючого підходів до історії. В чому фокус уваги кожного з них?

5. Розкрийте особливості взаємозв'язку спільнот і суспільств різного та однакового історичного типу.

6. Дайте порівняльний аналіз теоцентризму та природоісторизму, як різновидів історичного монізму.

7. Розкажіть про особливості формування та головних представників поліцентричного тлумачення історії.

8. Розкрийте характер співвідношення формаційного і цивіліза-ційного підходів до історичного процесу.

Тема 9

1. Що таке антропосоціогенез? Які точки зору щодо нього Ви знаєте? Розкажіть.

2. Чи одночасно формується людина і особистість у ході історичного розвитку? Обгрунтуйте свою позицію.

3. Суспільна необхідність і свобода волі — в чому специфіка їх зв'язку?

4. Проаналізуйте основні трактування проблеми людської свободи? Які з них ближчі Вам і чому?

5. Що таке доля? Розкрийте основні її інтерпретації у концепціях різних мислителів. Ваша позиція.

6. Поняття суб'єкта історії — розкрийте його зміст.

7. Які основні тлумачення суб'єкта історії дає сучасна філософія історії? Проаналізуйте.

8. Свобода і відповідальність суб'єкта історії.