4.2. Цивілізаційний підхід: некласична парадигма розробки та використання.................................260

4.2.1. Постановка питання..................................... 260

4.2.2. Вчення М.Я. Данилевського про культурно-історичні типи та його роль у формуванні некласичної філософії історії ........................ 260

4.2.3. Нелінійне тлумачення історичного процесу

в морфології історії Освальда Шпенглера ....... 275

4.2.4. Некласична цивілізаційна концепція історії Арнольда Дж. Тойнбі ................................... 286

Ключові поняття........................................................299

Завдання і запитання.................................................299

Примітки .....................................................................ЗОЇ

Розділ 5. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ: ВІД НЕКЛАСИЧНОЇ ДО ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ ПАРАДИГМИ...................305

5.1. Некласична філософія історії на стадії

зрілості: основні характеристики......................305

5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність

понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії.................................................... 305

5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі не-класичного філософсько-історичного мислення 305

5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної

філософії історії: основні значення ................ 306

5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної

філософії історії: основні кореляції ............... 308

5.2. Постнекласична перспектива

сучасної філософії історії...................................320

5.2.1. Постнекласичний підхід: специфіка й стан розробки ..................................................... 320

5.2.2. Що ж таке монадологічне розуміння історії? ... 321

5.2.3. Тоталлогія як інша основна версія постнекласичного розуміння історії................ 330

Ключові поняття........................................................344

Завдання і запитання.................................................344

Примітки .....................................................................346

Розділ 6. СИСТЕМА КАТЕГОРІЙ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ............350

6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика...................................................350

6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення............. 351

6.1.2. Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання ................................. 353

6.1.3. Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальності ................................... 357

6.1.4. Інваріантність характеру й динамічність змісту філософсько-історичних категорій ................. 361

6.2. Системогенез філософсько-історичних категорій..............................................................367

6.2.1. Системогенез категорій філософії історії:

відмітні риси ............................................... 367

6.3. Категоріальний апарат філософії історії.........386

6.3.1. Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій 386

6.3.2. "Система категорій" і "категоріальний апарат": дві іпостасі категоріального ладу філософії історії........................................... 387

6.3.3. Методологічна функція філософсько-історичної категорії: механізм реалізації....................... 396

Ключові поняття........................................................405

Завдання і запитання.................................................406

Примітки.....................................................................407

Розділ 7. ЗАКОНОМІРНОСТІ ІСТОРІЇ: СВОЄРІДНІСТЬ

І ОСНОВНІ ВИМІРИ ДІЇ...............................................411

7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми...................................................411

7.1.1. Історичні закономірності: сучасний стан

вивчення..................................................... 411

7.2. Три ракурси розгляду закономірностей історії 412

7.3. Закономірності історії: традиційний підхід.....413

7.3.1. Колорит Просвітництва ................................ 413

7.3.2. Інтервал застосовності традиційного підходу... 413

7.3.3. Різні форми становлення закономірностей історії та зміна уявлень про них.................... 414

7.3.4. Закони історії як характеристики людської життєдіяльності і як об'єктивна історична необхідність................................................. 417

7.4. Закономірності історії: нелінійний підхід........431

7.4.1. Основні характеристики, грані та етапи синергетичного вивчення історичних законів 431

7.4.2. Особливості сучасного етапу нелінійного осмислення законів історії................................... 434

7.5. Закономірності історії: антропологічний

підхід....................................................................438

7.5.1. Загальна характеристика.............................. 438

7.5.2. Людиноцентризм як закон історії ................. 438

7.5.3. Самопізнання й самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історії .................... 443

Ключові поняття........................................................452

Завдання та запитання.............................................452

Примітки.....................................................................454

Додаток 1. ПРОГРАМА КУРСУ...................................................458

Тема 1. Філософія історії: загальна характеристика

та співвідношення з іншими галузями соціаль-

но-гуманітарних знань.................................. 458

Тема 2. Філософія історії як система знань:

предмет, структура, функції............................ 458

Тема 3. Основні напрями розвитку філософії

історії......................................................... 459

Тема 4. Найважливіші етапи поступу філософії

історії старовини..........................................459

Тема 5. Формування та утвердження класичної філософії історії (від Середньовіччя до Нового часу) 460

Тема 6. Становлення некласичної філософії історії

(середина XIX — кінець XX ст.)..................... 461

Тема 7. Плюралістичний характер некласичної філософії історії................................................. 461

Тема 8. Історія як предмет філософського розгляду.

Єдність і розмаїття всесвітньої історії ............ 462

Тема 9. Суб'єкт історії: людина, спільнота

і суспільство................................................ 462

Тема 10. Спрямованість та сенс історичного

процесу....................................................... 463

Тема 11. Духовність у структурі історичного процесу 463

Тема 12. Особливості осягнення історичного

процесу....................................................... 464

Додаток 2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ........................465

Тема 1.................................................................. 465

Тема 2.................................................................. 466

Тема 3.................................................................. 466

Тема 4.................................................................. 467

Тема 5.................................................................. 467

Тема 6.................................................................. 468

Тема 7.................................................................. 468

Тема 8.................................................................. 469

Тема 9.................................................................. 469

Тема 10 ................................................................ 470

Тема 11 ................................................................ 470

Тема 12 ................................................................ 471

Додаток 3. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ.........................................472

Додаток 4. КОРОТКИЙ СЛОВНИК ПЕРСОНАЛІЙ

І ТЕРМІНІВ.................................................................476

А......................................................................................476

Б ......................................................................................489

В ......................................................................................495

Г.......................................................................................503

Д......................................................................................526

Е.......................................................................................535

З.......................................................................................538

I.......................................................................................539

K......................................................................................544

Л......................................................................................560

М......................................................................................567

О......................................................................................584

П......................................................................................587

Р.......................................................................................597

С.......................................................................................600

Т.......................................................................................617

У......................................................................................629

Ф......................................................................................630

X......................................................................................640

Ц......................................................................................648

Ч......................................................................................651

Ш.....................................................................................652

Ю.....................................................................................659

Я......................................................................................661

Додаток 5. БІБЛІОГРАФІЯ З ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ..................667

Підручники, посібники та довідкова література........667

Загальна література......................................................674

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням "наукового розуміння" історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських уявлень про історичний процес (теоретично неспроможний і ідеологічно реакційний).

Реальний перебіг процесів як самого суспільного життя та його осягнення і справді довів недолугість, проте не філософії історії, а подібного однобічного її розуміння.

У контексті західноєвропейської культури з другої половини XVIII ст. розпочинається поступова, але кардинальна трансформація у різних галузях пізнання. Якщо досі означені галузі знань вичерпувалися емпіричними узагальненнями, то далі відбувається їх найінтенсивніша теоретизація. Відмітною ознакою останньої стало, зокрема, те, що теоретична побудова пізнання у тій або іншій галузі визначалася як "філософія" цієї галузі. Європейська наука того часу переповнена найрізноманітнішими "філософіями" — від "філософії природи", "філософії ботаніки", "філософії зоології" та "філософії математики" до "філософії духу", "філософії права", "філософії мистецтва" й "філософії релігії".

Не залишилася осторонь і сфера історичного пізнання. Саме тоді й запроваджено Вольтером термін "філософія історії". Проте, як і у випадках стосовно "філософії ботаніки", "філософії мистецтва" чи "філософії права", тогочасна філософія історії являла собою синкретичну системну конструкцію, котра становила собою не тільки й навіть не стільки філософське осмислення історії, скільки історичну теорію, однак ще досить абстрактну, таку, в якій ще не з'ясовані реальні історичні закономірності, тенденції та структури замінювалися суто умоглядними, спекулятивними конструкціями.

Отака філософія історії й справді на середину XIX ст. виявила свою принципову обмеженість та безперспективність. Та це аж ніяк не означає, що безперспективною стала філософія історії взагалі.

Традиційна, спекулятивна філософія історії відійшла у минуле тому, що внаслідок подальшого поступу людського пізнання вона розгалузилася. З одного боку, формується фундаментальна, загальна теорія історії як суто наукова дисципліна, з другого — філософія історії постає вже не в традиційному розумінні синкретичної теоретичної побудови, а як одна з рівноправних галузей сучасного власне філософського знання. Виконуючи таку функцію, філософія історії не лише не припиняє свого існування, а стає дієвою і повноцінною поряд із виникненням всезагальної наукової історичної теорії. І насамперед тому, що філософія історії принципово не може бути редукована до науки, вона відрізняється від останньої філософським, а не спеціальним науковим підходом до історичного процесу. Прагнучи здійснити таку редукцію, прибічники марксизму радянського зразка зробили погану послугу філософії історії, загальмувавши її розвиток у нашій країні на три чверті століття.

Надолужити це відставання є одним із пріоритетних завдань тривалих і глибоких досліджень. Одним із перших кроків у цьому напрямі є пропоноване видання.

Розділ 1

МІСЦЕ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ СВІТОГЛЯДНИХ ФОРМ ОСЯГНЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ