5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики

5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії

Як уже зазначалося, однією з найважливіших характеристик некласичної філософії, перехід до якої відбувся з середини XIX ст., є плюралістичність, співіснування багатьох пізнавальних позицій, підходів, концепцій, теорій, методів, методологій, парадигм тощо.

Іншою істотною рисою некласичного філософсько-історичного мислення виступає визнання полісемантичності, своєрідної смислової багатошаровості основоположних понять історіософії, теорії та методології історичного пізнання.

5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення

Слід визнати, що й серед усього розмаїття підходів цивілізацій-ний підхід, разом з формаційним, продовжують відігравати роль чи не найважливіших, інтеграційних. Однак на стадії вже не становлення, а утвердження, поширення та розвитку некласичної філософії історії різні версії цивілізаційного та формаційного розуміння історії постають не як послідовні етапи, а в ролі підходів, що співіснують і взаємодоповнюють один одного. Це теж один з істотних чинників по-лісемантизації понять "формація" й "цивілізація".

20 — і. Бойчепкі'

Тенденція ж до дедалі чіткішої і ширшої полісемантичності означених понять, передусім поняття "цивілізація", сьогодні вже ні в кого, мабуть, не викликає сумніву.

5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значення

Перебіг історичних подій у нашому столітті — крах колоніальних імперій, руйнівний вплив світових війн тощо дещо збив у Західної Європи її цивілізаторську пиху і претензії на звання єдиної цивілізації. Десь із середини XX ст. акцент поступово зміщується на муль-типлікативний підхід до питань цивілізації. У більшості випадків ідеться вже не про цивілізацію, а про цивілізації. Відповідно й історичний процес загалом постає не лише як один і єдиний моноліт, що проходить через ряд темпорально-просторових видозмін, а як низка послідовних і співіснуючих соціокультурних формоутворень, локалізованих у соціальному просторі та часі.

5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій. Втім, і за цих умов подібне тлумачення цивілізації виступало лише одним із можливих, причому — не першорядних. Зокрема, в Українській Радянській Енциклопедії знаходимо: "цивілізація (від лат. сіуіііз — громадянський, державний) —

1) у широкому розумінні — будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури. У марксистській літературі термін вживається також для означення матеріальної культури;

3) історичний тип культури, локалізованої в часі і просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо);

4) етап суспільного розвитку, що приходить на зміну варварству (Л. Морган, Ф. Енгельс)"¹.

Від цього принципово не відрізняється й визначення цивілізації, у виданому УРЕ "Філософському словнику"². Скажімо, у другому виданні філософського словника зафіксовано такі значення згаданого терміна:

"1) форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури, сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства;

3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку в цілому;

4) відносно самостійне, цілісне соціально-історичне утворення, локалізоване у просторі й часі, що може мати ієрархічні рівні (напр., антична цивілізація, елліністична цивілізація, афінська цивілізація)"³.

Варто, мабуть, не закривати очі на те, що визначення цивілізації в

українських енциклопедичних виданнях є, по суті, дуже близькими до тих, що були сформульовані у загальносоюзних (читай — російських) енциклопедіях та енциклопедичних словниках. Досить зазирнути в одне з останніх видань "Советского энциклопедического словаря", де цивілізація визначається таким чином: "1) синонім культури;

2) рівень, ступінь соціального розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація, сучасна цивілізація);

3) ступінь суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Мор-ган, Ф. Енгельс);

4) у деяких ідеалістичних теоріях епоха деградації та занепаду на противагу цілісності, органічності культури"⁴.

Або ж у виданні "Философского энциклопедического словаря" часів перебудови цивілізація інтерпретується як:

"1) синонім культури. У марксистській літературі вживається для означення матеріальної культури;

2) рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація);

3) щабель суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Мор-ган, Ф. Енгельс)"⁵.

Не можна не визнати, з одного боку, що вже ці виміри семантичного поля терміна "цивілізація" зробили можливим значно конкретніше його розуміння, були значним кроком вперед. З іншого ж боку, над усіма цими визначеннями цивілізації ще досить відчутно тяжіє глобалістський, монументалістський монізм. Плюралістичність розуміння цивілізації є тут ще підпорядкованим моментом, лише пробиває собі шлях до того місця і значення, які їй належать насправді.

5.1.3.2. Поняття "цивілізація": розширення семантичного поля. Лише починаючи з середини 80-х років XX ст. мультиплікативний підхід до цивілізаційної проблематики з "рецесивного" поступово змінюється на "домінантний". Різко розширюється та набагато щільніше "засівається" в цей час і поле семантичних значень слова "цивілізація".

У філософській, філософсько-історичній, історичній та соціологічній літературі України, інших країн колишнього СРСР та зарубіжжя протягом останнього десяти-п'ятнадцятиліття рясніють такі терміни, як: "глобальна цивілізація", "африканські цивілізації", "прото-індійська цивілізація", "стародавня індійська цивілізація", "локальні цивілізації", "космогенні цивілізації", "перші цивілізації", "шумеро-вавилонська цивілізація", "стародавні цивілізації", "античні цивілізації", "грецька цивілізація", "римська цивілізація", "антична цивілізація", "середньовічна цивілізація", "буржуазна цивілізація", "буддійська цивілізація", "мусульманська цивілізація", "європейська цивілізація", "індійська цивілізація", "китайська цивілізація", "доінду-

стріальні цивілізації", "індустріальні цивілізації", "індустріальна цивілізація", "традиційні цивілізації", "технічна цивілізація", "технічні цивілізації", "техногенна цивілізація", "цивілізм (постсоціалістична цивілізація)" тощо.