Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
философия истории Бойченко.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
4.01 Mб
Скачать

1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність

1.1.1. Початкова характеристика філософії історії

Одним із першочергових і найважливіших завдань вихідного етапу вивчення філософії історії є з'ясування своєрідності власне філософського осягнення історичної дійсності у найзагальнішому його визначенні, а також місця філософії історії у системі світоглядних форм осмислення історичної реальності людиною.

1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії. Філософія історії формується на стику філософії та історії, що обумовлює двозначність поняття. З одного боку, вона є незаперечною і повноправною складовою частиною системи філософського знання, з іншого — філософія історії на таких само вагомих підставах уходить до числа форм історичного пізнання і є у певному розумінні найпохилішою з усіх теоретичних дисциплін історичного плану. Зміст, структура і функції філософії історії істотно модифікувалися на різних етапах її розвитку.

1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії". Сам термін "філософія історії" виник досить пізно. Його сформулював і запровадив у науковий обіг французький філософ-просвітник Франсуа Марі Аруе, відомий в історії світової філософської думки і культури людства взагалі під іменем, точніше псевдонімом, Вольтер. (Зокрема, одна з його історичних праць, датована 1765 p., називається "Філософія історії".)

1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії". Варто відразу ж зробити два застереження. По-перше, сам Вольтер у поняття "філософія історії" вкладав зовсім інший зміст, ніж представники

сучасної філософії історії. Він тлумачив цей термін відповідно до умов свого часу та тодішнього рівня розвитку історичного пізнання, а отже, значно вужче, ніж його наступники. Під філософією історії Вольтер розумів лише наукову теорію історії, критичне переосмислення різноманітних, часто-густо не лише не перевірених, а й загалом напівле-гендарних чи й відверто міфічних відомостей і переказів. Але вже досить швидко значення цього терміна істотно трансформувалося.

Коротко, не зовсім точно, але досить містко характер цих змін описав свого часу англійський філософ історії Робін Дж. Колінгвуд. "Термін "філософія історії", — зазначав він, — придумав у XVII сторіччі Вольтер, який тоді мав на увазі не що інше, як критичну чи наукову історію, такий собі різновид історичного мислення, де історик сам робить свої висновки замість переповідати вишукані у старих книгах всілякі оповідки. Цю саму назву вживав Гегель та й інші мислителі кінця XVIII сторіччя, але вони вкладали в неї інше значення, тлумачачи її просто як універсальну чи світову історію. А третє значення цього вислову знаходимо у кількох позитивістів XIX сторіччя, для яких філософією історії було відкривання загальних законів, що керують ходом подій, переповідання яких є справою історії"1 . Крім того, сам Колінгвуд розглядав філософію історії як теорію історичного пізнання та теорію історичного знання.

Нарешті, філософія історії має ще й такі площини, в яких вона виступає як своєрідна форма історичного світогляду та методологія історії.