Кіномистецтво

1922. р. Введено в експлуатацію Одеську кінофабрику.

1923. р. В.Р. Гардін поставив фільм "Остап Бандура" за учас­тю М. Заньковецької.

1924—1925 pp. Створено понад півтора десятка картин. 1927 р. Розпочалося будівництво Київської кіностудії. 1927 р. О. Довженко поставив фільм "Звенигора",ау 1929 р. — "Арсенал". У середині 20-х років у містах і селах України працювало понад 500 кінотеатрів.

Музика

У 20-х роках плідно працювали такі композитори:

Г. Вірьовка, 77. Козицький, А. Ревуцький, К. Богуславський, К. Стеценко.

Кирило Стеценко — видатний український композитор, диригент і педагог —віддавав перевагу хоровим, вокально-інструментальним, оперним жанрам, музиці до театральних вистав і обробкам народних пісень. Він організував Перший київський хор, дві мандрівні капели, на основі яких згодом ви­никла капела "Думка ".

Хорова капела "Думка" на чолі з Городовенком об'їздила всю Україну, виступала на Дону, Кубані, у Грузії, Москві, а 1929 р. виїздила на гастролі до Франції. У 1926 р. виник Ки­ївський симфонічний ансамбль на чолі з В. Яблонським.

У 1925-1926 pp. започатковано національні театри опери та балету в Харкові, Києві, Одесі.

Висновок

Творчість українських митців мала велике значення для під­несення національної свідомості українського народу.

Релігійне життя в Україні

Активну роль у національно-культурному розвитку ві­діграла Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським (створена у 1921 р.). У 1924 р. вона налічувала ЗО єпископств і тисячі священиків, 1100 парафій.

З перших днів свого існування радянська влада проводи­ла антицерковну, войовничо-атеїстичну політику.

Під час голоду 1921—1923 pp. з церков вилучалися цін­ності.

З 1926 р. на українську церкву почався наступ. Було роз­пушено Всеукраїнську Церковну Раду, тричі заарештовува­ли В. Липківського, його було вислано з України.

Загинув у 1937 р.

Відбувалися арешти, переслідування та розстріли пред­ставників духовенства.

У січні 1930 р. скликано Надзвичайний церковний со­бор, на якому проголошено рішення радянської влади про "самоліквідацію" УАПЦ. Так було остаточно ліквідовано УАПЦ, заарештовано багатьох єпископів і священиків.

Васил ь Липківський (1864-1937)

Видатний діяч Української автокефальної православної церкви, митрополит Київський і всієї Русі.

З 1917р. очолив рух за автокефалію Української православ­ної церкви.

У жовтні 1921 р. Всеукраїнський церковний собор затвер­див проголошену автокефалію Української православної церк­ви й обрав В..Липківського її митрополитом.

Багато зробив для втілення в життя ідеї відродження української національної церкви, за що зазнавав постійних переслідувань. Неодноразово заарештовувався. За рішенням трійки при київському управлінні НКВС СРСР 20 листопада 1937р. його розстріляно. :

Формування нового укладу повсякденного життя

У 20-х роках внаслідок проведення непу змінювався уклад повсякденного життя, формувався новий. Набирали сили "капіталістичні елементи" міста і села - банківські ділки,, промисловці-фабриканти, торговці-оптобики, бір­жові маклери, дрібні й середні господарі та власники.

Змінилася соціальна структура українського села:

• зменшилася кількість бідняцьких господарств з 58% у 1917 р. до 33% - у середині 20-х років;

• зросла кількість середняцьких господарств з 30—35% до 65%;

• багаті селяни - куркулі в середині 20-х років становили 3-5%..;' :./.:;

Радянська держава підтримувала бідняцькі господарства на селі, об'єднання їх в різноманітні кооперативи, надаючи їм пільги, кредити на сільськогосподарську техніку. Україн­ське село відроджувалося,

У країні створилася багатоукладна економіка.

Зростав матеріальний добробут жителів міст і сіл.

308

309

Т ема. Закріплення радянської влади в Україні (1929-1938 pp.)

Індустріалізація

Перехід до форсованої індустріалізації До 1926 р. Завершилася відбудова народного господарства Для побудови соціалізму потрібно було виконати такі за вдання (так званий ленінський план побудови соціалізму):

1. Індустріалізація.

2. Колективізація.

3. Культурна революція.

Індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва як основи всіх галузей економіки.

Передумови індустріалізації

1. Технічна відсталість радянської держави.

2. Потреби оборони (СРСР був у ворожому оточенні й можли­вість війни проти більшовицького режиму не відкидалася).

3. Багатоукладність економіки більшовицька влада намага­лася ліквідувати через індустріалізацію.

4. Намагання більшовиків через індустріалізацію збільшити кількість робітничого класу, серед якого мали підтримку.

Грудень 1925 р. XIV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на прове­дення індустріалізації, на "побудову соціалізму в окремо взятій країні", на розвиток галузей груші "А" (паливної, енергетичної, хімічної, металургійної, машинобудівної) з метою перетворення країни в могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом.