Становище нової влади

1. Армія повстанців складалася переважно з селян, які, по­валивши Гетьманат, розійшлися по домівках, де ділили зем­лю відповідно до закону про передачу селянам поміщицької землі без викупу.

2. Україна була оточена ворогами:

• на заході зосереджувалися польські війська;

• після краху німецько-австрійської окупації України по­силився рух російських військ на Україну;

• з південного сходу активізувався натиск військ Денікіна;

• на півдні висадилися французькі й англійські інтервенти.

3. Серед членів Директорії не було єдності поглядів і дій: одна частина її членів виступала за союз із більшовиками (В. Ви- нниченко, В. Чеховський, М. Шаповал); інша - за союз з Антантою проти більшовиків (її очолював С Петлюра).

і 96

197

4. Т очилося особисте суперництво між В. Винниченком і С. Петлюрою.

5. Часто змінювалися уряди. Почергово його очолювали В. Чеховський, С. Остапенко, Б. Мартос, І. Мазепа, В. Про-копович).

6. Соціалістичні гасла були негативно сприйняті заможною частиною суспільства.

7. Жодного із соціально-економічних заходів, про необхід­ність яких заявляла Директорія, не було втілено в життя.

8. УНР відновлено у складній міжнародній обстановці. Країни Антанти домагалися відновлення єдиної і неподіль­ної Росії і робили ставку на Денікіна.

Заходи Директорії

Було встановлено, що вища влада належить Директорії з

п'яти членів:

голова Директорії — В. Винниченко (член УСДРП),

С Петлюра (член УСДРП) — головний отаман армії УНР,

Ф. Швець (член УПСР) - професор геології,

А. Макаренко (представник об'єднаної ради залізничників

України)— безпартійний,

Л. Андрієвський (член Української партії самостійників-

соціалістів) — адвокат;

законодавча — Трудовому конгресові,

виконавча — Раді народних міністрів,

на місцях - трудовим радам селян, робітників, трудовій

інтелігенції,

капіталісти, поміщики, виша інтелігенція позбавлені

виборчого права.

• Відновлено попередню назву держави — УНР.

• Головою першого уряду Директорії УНР — Ради народних міністрів - став В. Чеховський.

• Розпущено обрані на основі майнового цензу органи міс­цевого самоврядування і призначено нові вибори за тру­довим принципом, за яким влада в губерніях і повітах мала належати трудовим радам без участі експлуататорів.

• До «ненадійних капіталістичних елементів» влада зараху­вала адвокатів, учителів, лікарів тощо і це вело до погли­блення дестабілізації в суспільстві.

• Відновлено чинність законів УНР.

• Після формальної злуки УНР і ЗУНР до складу Директорії увійшов представник ЗУНР Є. Петрушевич.

• Ухвалено новий закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу.

Не підлягали конфіскації наділи до 15 десятин. Вирішення земельного питання

• Директорія декларувала вилучення землі у поміщиків.

• Земля передавалася селянам без викупу.

• Щоб заспокоїти поміщиків, їм було обіцяно:

• компенсацію затрат на різноманітні (агротехнічні, ме­ліоративні тощо) вдосконалення, проведені раніше у маєтках;

• за землевласниками залишалися будинки, де вони досі жили, породиста худоба, виноградники тощо;

• оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів, що належали промис­ловцям і поміщикам-цукрозаводчикам;

• конфіскації не підлягали землі іноземних підданих;

• у заможних селян залишалися ділянки площею до 15 десятин землі.

Більшість селян розцінили ці заходи як поміщицькі та прокуркульські.

Поміщики й буржуазія теж були невдоволені політикою Директорії, яка.ігнорувала їхні інтереси.

Зовнішня політика Директорії

1. Директорія змогла розширити міжнародні зв'язки з УНР. Україну визнали Угорщина, Чехо-Словаччина, Голландія, Ватикан, Італія. •

2. Директорія не домовилася про мир із радянською Росією, хоча переговори про його укладення велися від кінця груд­ня 1918р.

198

199

Р адянська сторона відкинула звинувачення у веденні нео-голошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регуляр­них військ в Україні вона не має.

Директорія не погодилася на об'єднання з українським ра­дянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.

3. Домовитися з країнами Антанти про допомогу Директо­рія не спромоглася.