155. Оцінка інфляційного очікування.

Зведений індекс споживчих цін на товари і послуги(ІСЦ) систематично розраховується Держкомстатом Ук­раїни і є основним показником рівня інфляції. Систематично публікується Держкомстатом України і ко­ментується в засобах масової інформації. Розраховується органами статистики щотижня за даними оперативної звітності, за уточненими даними щомісяця щодо грудня попереднього Врахування ІСЦ особливо важливе для підприємств, що працюють на споживчий ринок. Цей індекс відбиває (в сукупності) зміну цін не тільки на продукти, а й на послуги, надавані населенню;

Індекс цін виробників промислової продукції необхідний для оцінювання інфляції цін на продукцію, вироблену промис­ловістю. Підприємствами промисловості він застос. для оцінювання інфляції в зіставленні з можливою зміною цін на продукцію, вироблену підприємством.

Індекс тарифів на вантажні перевезення — відбиває ди­наміку тарифів на вантажні перевезення, здійснювані всіма вида­ми транспорту загального користування;

Індекс цін на матеріально-технічні: У цьому індексі відбиваються не тільки зміни цін на продукцію, що відпускається підприємством-виробником, а й витрати на транспортування продукції, постачальницько-збутові витрати, включаючи посередників, а також податки, що носять акцизний характер

Індекс цін на с/г продукцію відбиває зміну цін реалізації виробниками сільськогосподарської продук­ції. Через сезонність сільськогосподарського вир-тва най­> достовірним індексом є індекс, обчислений по товарній продукції звітного року до попереднього року.

Індекс цін на послуги для населення — має особливе зна­чення для підприємств, що працюють у сфері обслуговування на­селення.

Інфляційне сподівання — прогноз зміни цін на товари та послуги на ринку, що умовно проводиться споживачами і залежно від якого споживачі планують свої дії щодо купівлі товарів і послуг.

Основними етапа­ми оцінювання інфляційного очікування є:

- уточнення конкретних показників динаміки цін, що підля­гають оцінюванню і прогнозуванню;

- установлення періоду (короткострокового, середньострокового і довгострокового) прогнозування;

- аналіз вихідних даних і підготовка інформації за попередній період як по показниках прогнозу, що міститься в його виснов­ках, так і по факторах і умовах, що впливають на кінцеві показ­ники;

- вивчення та виявлення факторів і умов, що впливатимуть на темпи інфляції, встановлення кількісної міри їх впливу на темпи інфляції;

- визначення (розрахунок) темпу інфляції;

- імовірнісне оцінювання інфляційного очікування за схе­мами найсприятливішої соціально-економічної ситуації, опти­мальної соціально-економічної ситуації і найменш сприятливої ситуації.

158. Оцінка цінового ризику з урахуванням функцій користності.

Підприємництво в ринковій економіці завжди стикається з невизначеністю в оцінці кон'юнктури і перспективи ринку. Підприємець, якому потрібно прийняти практичне рішення про розміри вир-тва, не має, звичайно, цілком точного уявлення про те, яким буде виторг від продажу даного обсягу продукції, і керується декількома гіпотезами різного ступеня ймовірності і точності.

За ринкової економіки держава не несе відповідальності за зо­бов'язання і дії підприємства, труднощі ринку і наслідки втрат лягають на підприємство, позначаються на його фінансово-господарських результатах. Фактор ризику є сильним стимулом активізації підприємництва, енергійних дій його керівництва що­до вивчення можливостей ринку, раціоналізації діял-ті під­приємства, пошуку нових ринків і виробничих резервів.

Визначення ціни на реалізовану підприємством продукцію, по­слуги — найвагоміша складова підприємницького ризику. До цього потрібно додати ще ризик у визначенні ціни на використовувані си­ровину, матеріали, паливо, енергію, робочу силу та інші фактори вир-тва, на капітал. Помилка в розмірі ціни на реалізовані підпри­ємством продукти і послуги лише на 1% призводить до втрат, що становлять не менш як 1% виторгу від реалізації, а за еластичності ринкового попиту на продукцію підприємства такі втрати можуть становити 2—3%. За рентабельності продукції на рівні 10—12% помилка в ціні в 1% може призвести до втрати 5—10% прибутку. За еластичності попиту на продукцію підприємства ці втрати можуть подвоїтися, а то й потроїтися. Аналогічні втрати для підприємства мають місце й у разі визначення цін на сировину, матеріали, паливо та енергію, робочу силу та інші фактори вир-тва.

Підкреслимо, що вплив цін на фінансово-господарські резуль­тати підприємства в умовах ринку не обмежується лише необхід­ністю обчислення тих самих обсягів за новими цінами. Зміна цін на ринку впливає на попит і пропозицію, отже, змінюються об'ємні показники залежно від еластичності щодо цін.

Крім того, потрібно врах-ти, що в умовах значної інфля­ції, динамічності попиту і зміни цін як на продукцію, так і на па­ливо, сировину, матеріали, прогнозувати ціни навіть на коротко­строковий період досить важко і помилка в розмірі ± 5% — досить звичайне явище. Звідси зрозуміло, якою мірою визначен­ня цін пов'язане з ризиком.

У підприємницькій діял-ті важливо кількісно визначити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів і вибрати той з них, який най>е відповідає стратегії ризику, прийнятої керівництвом. У ряді випадків ризик може бути зменшений за рахунок диверсифікаціі, страхування або отримання додаткової інформації.

Ринкова ціна за своєю природою є випадковою величиною, що в умовах кон'юнктури ринку внаслідок угоди купівлі-продажу на­буває одне і тільки одне можливе значення, яке наперед точно не­відоме і яке залежить від багатьох випадкових причин, що заздале­гідь не можуть бути повністю враховані учасниками угоди.

Випадкова величина — це змінна величина, конкретне значен­ня якої не визначене, залежить від випадку, але для якої визначе­но функцію розподілу ймовірностей. Остання й дає змогу аналі­зувати ступінь ризику.

В умовах обмеженої інформації для розрахунків цін зде>ого важко визначній емпіричну функцію розподілу ймовірностей. Тому в практичних розрахунках зручніше, мабуть, користуватися найчас­тіше вживаними в теорії ймовірностей стандартними функціями розподілу ймовірностей, зокрема: нормальним розподілом ймовір­ностей, розподілом Гауса, показниковим (експотенційним) розподі­лом, розподілом Пуассона. Практика розрахунків може показати й інші, зокрема емпіричні, розподіли ймовірностей.

За оцінювання ризику використовуються такі основні характеристики:

— математичне сподівання — значення економічного показ­ника, обумовленого визначеністю ситуації. Зазвичай визнач. як середньозважене за ймовірністю всіх можливих його значень, де ймовірність кожного значення використ. в якості пи­томих ваг, або статистичної частоти.

— абсолютне відхилення можливих випадкових значень еко­номічного показника від математичного сподівання цього показ­ника, тобто його середньозваженого за ймовірністю значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника. У разі реалізації товару на різних ринках або різним замовникам корисно зіставити абсо­лютні відхилення ціни від її середнього рівня. Великі абсолютні відхилення настроюють на можливість великого ризику.

— дисперсія — дає > загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показ­ників (варіацій) від математичного сподівання, тобто серед­нього очікуваного його значення.

— середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхи­лення — являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовір­на, статистична характеристика, що >е наближується до ін­туїтивних уявлень про оцінку мінливості кон'юнктури ринку ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не з квадратами відхилень, а з квадратним коренем із суми квадрат­них відхилень.

— коефіцієнт варіації випадкової величини V(x) — являє со­бою виражене у % відношення середнього квадратичного відхилення до математичного сподівання:

На практиці часто важко визначити закон розподілу випадко­вої величини, доводитися задовольнятися гіпотезою, умовним припущенням. У таких випадках буває досить знати числові ха­рактеристики: математичне сподівання, дисперсію, середнє квад­ратичне відхилення, коефіцієнт варіації.