147. Чинники, що визначають ступінь цінового ризику.

Чинники, що визначають ступінь цінового ризику:

• Попит на продукцію та його еластичність

• Конкурентоспроможність продукції

• Вимоги споживачів до продукції та потреби в ній

• Поведінка споживачів та конкурентів

• Вибрана підприємством цінова стратегія і тактика

• Обсяг вир-ва продукції

• Витрати на вир-во та реалізацію продукції

• Ціни конкурентів

• Ціни на взаємозамінну та аналогічну продукцію

Кількісна оцінка ризику може відбуватися в абсолютному та відносному вираженні. В абсолютному вираженні він характери­зує собою величину втрат підприємства при заданому рівні ціни в процесі реалізації продукції на ринку в умовах ризикової ситуа­ції. Згідно з теорією ймовірності вирішення даного економічного завдання зводиться до визначення значень можливості настання подій та до вибору з можливих подій найкращого варіанту. При цьому виходять з най>ого розміру математичного спо­дівання, що дорівнює абсолютному розміру цієї події, помноже­ному на можливість її настання. У даному разі абсолютна вели­чина цінового ризику визнач. за формулою:

Wаб = У x P,

де: У — розмір можливих утрат (збитків) у процесі реалізації продукції при заданому рівні ціни на продукцію підприємства; Р — імовірність виникнення збитків в умовах ризикової ситуації.

Визначення величини цінового ризику у відносному виражен­ні (%) відбувається таким чином:

Wвідн = Wаб / Др,

де: Др — розрахункова величина доходу (прибутку) від реалі­зації продукції.

146. Методи визначення цінового ризику.

Оцінка ступеня цінового ризику відбувається на основі викор-ня суб'єктивного або об'єктивного методичних підходів, які залежно від цілей та завдань успішно застосовуються в про­цесі маркетингової діял-ті підприємства. При суб’єктивному підході використовуються суб'єктивні критерії, що базуються на різно­манітних припущеннях. При об'єктивному підході до визначення можливості настання події досліджується частота, з якою вона відбувається. При цьому залежність між відповідними розмірами втрат підприємства і мож­ливістю їх виникнення досліджується на основі викор-ня мате­мат.апарату та відповідних економіко-математичних методів.

Ураховуючи, що ціновий ризик має математично виражену можливість настання втрат, розглянута проблема може бути ус­пішно вирішена на основі викор-ня статистичного методу. Ступінь ризику може бути розрахований з досить висо­кою точністю на основі статистичних даних, що характеризують особливості впливу на ціну кожного чинника та можливі наслід­ки. При цьому основним математичним інструментом у процесі визначення ступеня цінового ризику є середньоквадратичне (ста­ндартне) відхилення. Воно являє собою середньовиважене зна­чення всіх можливих результатів і характеризує розбіжність очі­куваних результатів від середньої або очікуваної величини. Чим >ою є величина цього відхилення, тим вищий ступінь ціно­вого ризику та відповідний рівень утрат підприємства. У загальному вигляді для умов будь-якої економічної ситуації середньоквадратичне відхилення визнач. за формулою:

σ_i =√∑(Ді - Др)² х Рі

де: Ді — дохід, що передбачається у i-те спостереження;

Др — розрахункова величина доходу, що очікується від реалі­зації продукції на ринку;

n — кількість спостережень;

P — імовірність виникнення збитків при i-й ризиковій ситуації.

Ураховуючи, що дохід від реалізації являє собою добуток ціни на відповідний обсяг реалізації продукції, при незмінному плано­вому рівні ціни середньоквадратичне відхилення визнач. таким чином:σ_i(ц) =√∑ (Qі - Qр)x Ц ² х Рі

де: Qі, Qр — обсяг реалізації продукції на ринку в натураль­ному вираженні відповідно при /-й ринковій ситуації та розрахунковий; Ц — ціна пропозиції.

З метою > поглибленого дослідження цінового ризику в процесі його оцінки може використ.ся коефіцієнт варіації, який являє собою співвідношення ризику та доходу. Цей методичний підхід в основному використ. тоді, коли важ­ко порівняти абсолютні показники дисперсії. Даний коефіцієнт розраховується згідно з формулою:К_n=Q/Д_р.

У процесі порівняння коефіцієнтів варіації, що розраховані для ситуацій з різними рівнями ціни на продукцію, з декількох альтернативних варіантів вибирається най> прийнятний. При цьому в даному разі чим нижче коефіцієнт варіації, тим >е рівень ціни пропозиції відповідає вимогам ринку.

Ефективність формування цінової стратегії підприємства та її впровадження на ринок в умовах ризикової ситуації, як свідчать проведені дослідження, певним чином залежать від достовірності визначення прогнозного ступеня ризику з урахуванням попиту споживачів на продукцію підприємства, її конкурентоспроможності, характеру поведінки конкурентів та особливостей кон'юн­ктури ринку. Викор-ня функції корисності дає мож­ливість прогнозувати рівень величини середньоквадратичного від­хилення та ступінь цінового ризику з урахуванням насичення ри­нку однотипною та взаємозамінною продукцією, а також умов граничної ефективності.