Глосарій

Агент – юридична чи фізична особа, яка здійснює операції за дорученням іншої особи (принципала) за його рахунок і від його імені, але не є при цьому його службовцем.

Адміністрування логістичного менеджменту – комплекс управлінських функцій та процедур, які здійснюються персоналом служби логістики підприємства (переважно з використанням інформаційних технологій) для реалізації стратегічних, тактичних і оперативних цілей логістичної системи.

Аудит логістики підприємства – всебічне вивчення організації логістичного процесу, стану та функціонування системи логістичного управління та витрат на виконання логістичної діяльності, виявлення недоліків у організації, плануванні, виконанні та контролі логістики, а також якості логістичного сервісу й шляхів їх ліквідації.

Бенчмаркинг у логістиці – процедура стратегічного позиціонування підприємства за логістичними параметрами у відношенні до конкурентів, середньогалузевого рівня чи лідера у галузі. Використовується найбільш часто для встановлення стандартів ключових показників функціонування логістики підприємства – системи ключових індикаторів логістичної діяльності (LКРІ).

Бізнес-реінжиніринг – підхід, який передбачає здійснення змін на підприємстві з метою підвищення ефективності виробництва і швидкості реакції підприємства на зміни ринку. У загальний реінжиніринг включається і реінжиніринг підприємства як такий, а також поступове удосконалення процесів.

Бюджет у логістиці – комплексна система складових, що розробляється у рамках одного року, відображає об’єми і терміни забезпечення розвитку підприємства необхідними матеріально-фінансовими ресурсами на всіх дільницях ланцюга поставок.

Бюрократія – тип організації, для якої є характерним спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила, стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму, що базуються на компетенції працівника.

Вантажна одиниця – деяка кількість товарів, які завантажують, транспортують, розвантажують та зберігають як єдину масу. Своїми параметрами вона пов’язує технологічні процеси на різних дільницях ланцюга поставок у єдине ціле.

Вертикальне розділення праці – розділення зусиль та координація виконання, що складають роботу складових. Створює рівні управління.

Взаємозв’язок факторів зовнішнього середовища – рівень сили, з якою зміна одного фактору діє на інші фактори.

Головна мета логістичного менеджменту – зосередження можливостей органів управління організаційно-економічної системи на отримання конкурентних переваг і вигод за рахунок раціонального управління сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів у визначених часових і просторових параметрах середовища сукупних виробничо-економічних відносин всіх учасників таких процесів на основі концепції логістики.

Горизонтальний розподіл праці – розподіл процесу праці на підприємстві на складові елементи.

Внутрішнє середовище логістики підприємства – сукупність факторів, які контролюються його вищим керівництвом та працівниками функціональних підрозділів.

Децентралізація логістичного управління – система логістичного управління, у рамках якої право приймати рішення розподіляється аж до нижчестоящих управлінських структур.

Дистрибуція – функціональна область логістики, яка полягає у інтегрованому управлінні логістичними функціями й операціями з просування готової продукції та відповідного сервісу від виробника і/чи оптових/оптово-роздрібних торгових компаній до кінцевого/проміжного споживача.

Елемент логістичної системи – неподільна у рамках поставленого завдання аналізу чи проектування логістичної системи; частина ланки логістичної системи.

Е-сорсинг – надання користувачу інструментів, що дозволяють виявити потенційних постачальників і у ході переговорів обговорювати з ними умови, що забезпечують найбільш низькі витрати сторін.

Завдання – мета, яку поставлено у конкретних умовах, яке досягається шляхом певного перетворення цих умов.

Зовнішня невизначеність – функція об’єму досяжної інформації про фактор навколишнього середовища відносно переконаності у точності цієї інформації.

Завдання логістичного управління – мета, яка поставлена у конкретних умовах, яка досягається шляхом певного перетворення таких умов.

Загальні логістичні витрати – сумарні витрати, що пов’язані з комплексом функціонального логістичного менеджменту і логістичним адмініструванням у логістичній системі.

Запас – категорія, яка характеризує існування у статиці сукупності об’єктів у деякий конкретний момент часу і вимірюваної у абсолютних одиницях.

Зовнішнє середовище логістики – сукупність неконтрольованих підприємством суб’єктів, умов та сил, що діють за межами його логістичної системи і здатні вплинути на її функціонування.

Ієрархічна структура – організаційна структура підприємства, що характеризується багаторівневим управлінням та певним об’ємом управління на кожному рівні.

Імітація – процес розробки моделі реальної ситуації та виконання експерименту з метою встановлення того, як буде реально змінюватися ситуація.

Інтеграція – процес об’єднання зусиль різних підсистем (підрозділів) для досягнення цілей підприємства.

Інтегрована логістика – система управління потоковими процесами, яка розширює сферу застосування методологічного інструментарію логістики у спрямуванні на міжфункціональну інтеграцію та оптимізацію доцільної сукупності видів виробничо-господарської діяльності у їх взаємозв’язку та взаємозалежності, починаючи з окремих операцій і закінчуючи наскрізним управлінням потоковими процесами.

Інформаційна інтеграція – об’єднання інформаційних потоків і комунікаційне забезпечення ланцюгів поставок товарів, що здійснюється об’єднанням інформаційних ресурсів логістики підприємства на основі клієнт-серверних, відкритих технологій уніфікованих повідомлень та надання даних.

Інформаційна система і інформаційні технології у логістиці – комплекс програмно-технічних засобів та методів виробництва, передачі, опрацювання і споживання інформації у логістичній системі.

Ключові індикатори логістичної діяльності підприємства (Logistics Key Performance Indicator – LKPI) – необхідний і достатній ряд порівняно легко використовуваних індикаторів результативності (продуктивності), які дозволяють повязати виконання логістичного плану з основними функціями та результатами управління потоковим процесом (маркетингом/продажами, виробництвом і логістикою) і таким чином визначити потребу у здійсненні, якщо це необхідно, коригуючи дій.

Конкурентні переваги – висока компетентність у якій-небудь сфері діяльності, що надає підприємству найкращі можливості залучати та утримувати споживачів.

Концепція управління ланцюгом поставок (Supply Chain Management – SCM) – системний підхід до інтегрованого планування та управління всім потоком інформації, матеріалів і послуг від постачальників сировини через підприємства і склади до кінцевого споживача.

Ланка логістичної системи – функціонально (структурно) відокремлений підрозділ центрального підприємства чи будь-якого представника її «трьох сторін» в логістиці. Реалізує одну чи декілька логістичних функцій/операцій та розглядається як ціле у рамках логістичної ієрархії: система – підсистема – мережа – канал – ланцюг.

Ланцюг поставок – а)за об’єктивним підходом: пов’язана структура бізнес-одиниць, яка об’єднана відносинами «постачальники – фокусне підприємство - споживачі» у процесі створення та реалізації товарів, що мають цінність для кінцевого споживача, відповідно з вимогами ринку; б) за процес ним підходом: послідовність потоків і процесів, які мають місце між різними контрагентами (ланками) ланцюга та комбінуються для задоволення потреб споживачів у товарах і послугах.

Логістика – процес планування, виконання і контролю ефективного з точки зору зниження витрат потоку сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, сервісу і пов’язаної інформації від точки виникнення до точки споживання (включаючи імпорт, експорт, внутрішні і зовнішні переміщення) для цілей задоволення вимог споживача (1985 р., Національна Рада з менеджменту фізичного розподілу США (National Council of Physical Distribution Management – NCPDM), реформована пізніше у Раду логістичного менеджменту.

Логістика – наука про управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов’язаних з ними інформаційних і фінансових потоків у певній мікро-, мезо- чи макроекономічній системі для досягнення визначених цілей (В. Сергєєв).

Логістика (у широкому розумінні) – наука про управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками у певній мікро-, мезо- чи макроекономічній системі для досягнення поставлених перед нею цілей з оптимальними витратами ресурсів. Тобто, на рівні підприємства логістика складає собою певний функціонал управління і контролінгу у організації підприємницької діяльності з метою оптимізації ресурсів підприємства, які пов’язані з потоковими процесами, відповідною інформацією і фінансами.

Логістика (у вузькому розумінні) – інструментарій інтегрованого управління потоками матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції, а також пов’язаної з таким інформації, фінансів і послуг, який сприяє досягненню корпоративних цілей організації підприємницької діяльності з оптимальними витратами ресурсів.

Логістична концепція (з позицій підприємницької діяльності) – основна точка зору на логістику як на платформу підтримку бізнесу і інструментарій оптимізації ресурсів підприємства при управлінні товарно-матеріальними потоками, пов’язаної з цим інформації та сервісом.

Логістична місія – визначення довгострокових цілей логістичної діяльності підприємства, яких має бути досягнуто у рамках певних ринкових ситуацій.

Логістична операція – будь-яка закінчена елементарна дія (ряд пов’язаних між собою таких дій), що пов’язана з виникненням, трансформацією чи поглинанням матеріального об’єкту і віднесених до цього інформації та фінансів, яка не підлягає подальшій декомпозиції (поділу, дробленню) у рамках поставлених цілей та завдань логістичного менеджменту підприємства.

Логістична потужність ланцюга поставок (чи його ланки) – максимальна пропускна здатність у конкретний період часу. Розрізняють такі види логістичних потужностей.

Проектна логістична потужність Q_пр – максимально можлива пропускна здатність ланцюга поставок у ідеальних умовах.

Ефективна логістична потужність Q_еф – максимально можлива пропускна здатність ланцюга поставок у реальних умовах.

Фактична логістична потужність Q_факт – найбільш можлива пропускна здатність ланцюга поставок у реальних умовах.

Логістична ситуація – інформаційна структура, яка визначає фактичну невідповідність реального стану логістичної системи у певних часових і просторових параметрах середовища її функціонування своїй моделі, за якою така система функціонує.

Логістична стратегія – довгострокове використання органами управління підприємства оптимізаційних властивостей логістики у процесах доцільного у просторових та часових параметрах середовища сукупних внутрішніх та зовнішніх відносин на всіх етапах прогресуючого розвитку підприємства згідно з його корпоративними цілями.

Логістична технологія – стандартна/стандартизована послідовність (алгоритм) організації та виконання окремої логістичної функції і / чи логістичного процесу у відповідній функціональній області логістики і / чи у логістичній системі у цілому. Вона підтримується відповідною інформаційною системою та реалізує певну логістичну концепцію.

Логістична функція – відособлена сукупність логістичних операцій, яка спрямована на реалізацію поставлених перед логістичною системою і/чи її ланками завдань, тобто будь-яких дій, яка не підлягає подальшій декомпозиції в рамках визначеного завдання логістичного менеджменту і пов'язаних з виникненням, трансформацією або поглинанням матеріального об’єкту і віднесених до цього потоків інформації, фінансів і т. д.

Логістична функція (загальна) – відображає зміст логістичної системи у цілому та сегментує її на окремі укрупнені види робіт (укрупнені функції/процеси) за ознакою порядку їх виконання у часі. Загальні логістичні функції визначають вид управлінської діяльності незалежно від місця її прояву: виду підприємства, характеру діяльності, масштабів тощо.

Логістична функція (конкретна) – визначає спрямованість органів управління на конкретний об’єкт логістичного управління і повністю залежить від підприємства. Зміст конкретних логістичних функцій на різних підприємствах відображає їх специфічні особливості – призначення, тип виробництва, складність продукції і послуг, спеціалізацію тощо.

Логістичне завдання – певна інформаційна структура, що включає відповідну логістичну ситуацію і сукупність невизначених елементів моделі логістичної системи чи її характеристик. Результатом вирішення логістичного завдання є модель логістичної системи. Вихідною умовою формування логістичного завдання є виникнення логістичної ситуації.

Логістичне планування – процес вибору логістичного менеджменту цілей і рішень, необхідних для їх досягнення.

Логістичний ланцюг – сукупність партнерів виробничо-комерційної діяльності (бізнес-партнерів), які спільно формують та управляють висхідним потоком (переробка основних сировинних продуктів), внутрішнім потоком (розробка та виробництво готової продукції) та низхідним потоком зберігання, доставка та експлуатація готової продукції), що є цінною для кінцевого споживача, регулюють зворотний матеріальний потік.

Логістичний менеджмент – функція органів управління спеціалізованих і інтегрованих організаційно-економічних систем з використання логістичного підходу до доцільного і цілеспрямованого управління сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів у визначених часових і просторових параметрах середовища сукупних виробничо-економічних відносин, що дозволяє їх учасникам отримати очікувані стійкі конкурентні переваги і вигоди.

Логістичний оператор / провайдер (Logistics Provider):

1PL (First Party Logistics) – автономна логістика, за якою всі операції виконує сам власник вантажу;

2PL (Second Party Logistics) – логістичні оператори, що надають традиційні послуги з транспортування і управління складськими приміщеннями;

3PL (Third Party Logistics) – логістика для третьої сторони, яка передбачає надання логістичних послуг, що виходять за межі стандартного переліку, включають складування, перевантаження, опрацювання вантажів, додаткові послуги із значною доданою вартістю, а також використання субпідрядників;

4PL (Fourth Party Logistics) – системні логістичні оператори, які здійснюють інтеграцію всіх учасників логістичного ланцюга, провідна роль яких реалізується в управлінні мережною логістикою, яка координує взаємодію окремих факторів на основі ефективної інформаційної системи, яка керує потоками матеріалів і ресурсів;

5PL (Fifth Party Logistics) – віртуальний логістичний сервісний провайдер, ключова компетенція якого лежить у області широкого використання ноу-хау у логістичному менеджменті, їх діяльність не передбачає управління реальними процесами.

Логістичний план – система заходів, що спрямована на досягнення цілей і завдань логістичного менеджменту.

Логістична процедура – припис відносного того, які дії необхідно застосувати у конкретній логістичній ситуації.

Логістична технологія – будь-який засіб перетворення вихідних ресурсів (фізичні матеріали, інформація, персонал тощо) з метою отримання результатів, що складають цінність для їх споживача.

Логістичний процес – певним чином організована у часі і просторі послідовність виконання логістичних операцій / функцій, реалізує визначені на плановій періоді цілі логістичної системи чи її мережних (функціональних) підрозділів.

Логістичний центр – інфраструктурний комплекс на певній території, всередині якого здійснюються операції, що пов’язані з транспортуванням, логістикою та розподілом товарів як для внутрішнього, так і для міжнародного транзиту. Такі дії здійснюються декількома операторами на комерційній основі.

Міжорганізаційна логістична координація – узгодження дій підприємства (власника логістичного процесу), постачальників, споживачів та логістичних посередників (у тому числі з розв’язання конфліктних ситуацій) для досягнення запланованих цілей логістичної системи.

Місія – загальна стратегічна мета підприємства, яка сформульована його вищим керівництвом та обнародувана, сутність її є суттєвою з точки зору інтересів суспільства.

Мотивація – функція керівництва, мета якої – створити у працівників стимули до праці та спонукати їх працювати з максимальною віддачею.

Об’єкт дослідження логістики – основні та супутні потокові процеси у певному економічному об’єкті, що функціонує як система, тобто який реалізує визначені перед нею цілі і розглядається у такому розумінні як єдине ціле.

Об’єкт науки логістичного менеджменту – сукупність потокових процесів, що вивчаються наукою логістичного менеджменту у ході пізнання свого предмету.

Організаційна структура управління логістикою – сукупність елементів служби / відділу логістики (посад і структурних підрозділів) та встановлених зв’язків між ними.

Підсистема логістичної системи – виділена відповідно до організаційної структури сукупність елементів та ланок логістичної системи, що реалізує завдання логістичного адміністрування системи у цілому і/чи управління комплексом логістичних функцій у окремій сфері бізнесу підприємства.

Повний логістичний цикл (цикл виконання замовлення) - інтервал часу між подачею замовлення та доставкою замовленого продукта чи послуги кінцевому споживачеві.

Посадова інструкція – стислий виклад основних завдань, що потребують навичок та повноважень різних посад підприємства.

Потік – динамічно змінювана сукупність об’єктів, яка сприймається як єдине ціле у певному часовому інтервалі та вимірювана у абсолютних одиницях.

Потоковий процес – стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних предметів (ресурсів) до яких за певною технологією застосовуються логістичні операції з метою забезпечення їх руху у визначених часових і просторових параметрах середовища відносин всіх учасників такого процесу від початкової точки ("Вхід" процесу) до кінцевого результату ("Вихід" процесу), який складає цінність для споживача.

Предмет науки логістичного менеджменту – конкретна сукупність знань про об’єктивні закономірності формування й розвитку процесів створення та функціонування організаційних утворень, що розглядаються як логістичні системи на мікро-, мезо чи макрорівні, а також система економічних відносин учасників доцільної сукупності взаємовизначених і взаємопов’язаних потокових процесів, що об’єктивно виникають на різних етапах суспільного відтворення благ матеріального і нематеріального характеру.

Призначення логістичного менеджменту – підтримка корпоративної стратегії підприємства за умови оптимізації витрат ресурсів, забезпечення системної стійкості підприємства у довгостроковій перспективі на конкурентному ринку за рахунок розв’язання протиріч між вихідними нормативними регульованими параметрами функціонування його логістичної системи та нормативними регульованими параметрами функціонування такої системи, що прописані за вимогами і обмеженнями обслуговуваних споживачів.

Принцип ключової компетентності у логістиці – здатність підприємства визначити та реалізувати свої можливості з надання споживачам його продукту (матеріальної продукції чи послуги) певних переваг і вигод, які перевершують можливості конкурентів.

Принцип системного підходу у логістиці – розгляд елементів логістичної системи як взаємопов’язаних та взаємодіючих для досягнення глобальної мети функціонування такої системи. При цьому логістичні системи розглядаються як такі, що складаються із закономірно структурованих та функціонально організованих елементів.

Продуктивність логістичної системи – питомі витрати ресурсів у логістичній системі чи об’єми логістичної роботи (послуг), що виконані технічними засобами, технологічним устаткуванням чи персоналом, який задіяний у логістичній системі, за одиницю часу.

Процес – стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, яка за певною технологією перетворює входи у виходи, що складають цінність для споживача.

Процес логістичного управління – загальний об’єм безперервних взаємопов’язаних дій чи функцій у межах системи логістичного менеджменту підприємства.

Системне уявлення системи логістичного управління – відображає три основні характеристики її взаємозв’язку з навколишнім середовищем: функціональні властивості (зміст системи); морфологія (складові частини системи і зв’язки між ними) інформаційні властивості (оцінка точності опису, та невизначеності системи).

Служба логістики – формальна група на підприємстві, яка відповідає за виконання конкретного набору завдань логістичного управління для підприємства у цілому.

Супутні (матеріальному/товарному потоку) потоки – інформаційні, фінансові потоки; супутні послугам (для підприємств сфери послуг) - матеріальні, інформаційні, фінансові потоки.

Сорсінг (Sourcing) – процес ідентифікації підприємства, яке надає необхідні товари та послуги.

Стратегічний сорсінг – сукупність процесів, на основі яких приймаються рішення про стратегічні джерела поставок/закупок, у результаті чого підприємство отримує необхідні йому цінності.

"Точно у термін" (just-in-time) – сучасна концепція/технологія побудови логістичної системи у цілому чи організації логістичного процесу у окремій функціональній сфері бізнесу: у виробництві, постачанні і дистрибуції, яка базується на синхронізації процесів доставки продукції у необхідних кількостях на певний момент часу, коли елементи/ ланки логістичної системи у ним мають потребу, з метою мінімізації витрат, пов’язаних з гарантійними запасами.

Управління взаємовідносинами з постачальниками (Supplier Relationship Management – SRM) – скоординована програма дій, яка розроблена спільно споживачем і постачальником, щоб покращити загальні показники функціонування та знизити загальні витрати у ланцюгу поставок.

Управління закупками – забезпечення організації продукцією встаноленої якості та кількості з правильного джерела, доставленої вчасно, у необхідне місце за правильною ціною.

Управління запасами постачальником у споживача (Vendor-Managed Inventory – VMI) – вертикальна кооперація з постачальниками у області управління запасами, концепція покращення функціонального ланцюга поставок, коли постачальник має доступ до інформації про стан запасів і потребах (попиті) свого споживача.

Управління ланцюгом поставок (Supply Chain Management – SCM) – концепція управління всіма організаціями і видами діяльності, що входять у ланцюг поставок, на основі інтегрованого й адаптованого співробітництва, ефективних бізнес-процесів та високого ступеня спільного використання інформації з метою створення високоефективних систем формування цінності, які б забезпечили організаціям-учасникам суттєві конкурентні переваги.

Управління постачальниками – аспект закупочної діяльності (чи постачання), який відноситься до раціоналізації бази постачальників, їх відбору,координуванню їх роботи, оцінюванню показників їх функціонування та нарощування потенціалу їх діяльності.