Підприємства

Етап 1 призначений для вибору мети логістичного консультування. Очевидно, що це найбільш важливо – точно визначити види діяльності чи функції, що підлягають перегляду. Не менш важливо встановити діапазон потенційних покращень. Дуже добре, коли є перспектива здійснити якісний прорив у рівні якості обслуговування чи знижені витрат. Але необхідно пам’ятати, що логістична реорганізація підприємства буває виправданою і менш яскравими перспективами. Невеликі, але постійні покращення, накопичуючись, дають значний приріст ефективності.

На етапі 2 складається детальний послідовний перелік окремих операцій, які намічені для перебудови. Важливо вибрати адекватні оціночні показники і провести їх декомпозицію. При будь-якому обсязі програми перебудови підприємства потенційні покращення набувають осмисленого вигляду лише у тому випадку, якщо є можливість виміряти і оцінити альтернативні варіанти. Якщо програма передбачає капіталовкладення, необхідно мати можливість вирахувати прибутковість альтернативних стратегій інвестування.

Етапи 3 і 4 вимагають творчого підходу. Один з можливих способів визначення найкращої схеми логістичних перетворень – це моделювання поточної ситуації і шляхів її удосконалення. Одночасно необхідно про-вести порівняльний аналіз практики інших підприємств, щоб знайти зразки для повторення і оптимізувати програму перебудови. Кінцевий результат повинен бути комбінацією внутрішніх і зовнішніх перспектив.

На етапі 5 необхідно оцінити заплановані результати логістичного консультування. Необхідно ретельно підійти до оцінки і творчої адаптації цілей, які набуті у ході порівняльного аналізу. При цьому у центрі уваги мають бути очікувані вигоди від впровадження запланованих змін. Ключем до успіху є точний кількісний розрахунок і співпоставлення витрат і вигод.

Етап 6. Це впровадження запланованих заходів. Якщо реорганізація передбачає масштабні зміни, можуть стати необхідними попередні випро-бування і перенавчання персоналу. Темпи і масштаби впровадження за-планованих заходів залежать від ризикованості і діапазону можливих змін.

МЕТОДИ ЛОГІСТИЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Якісний аналіз за суб’єктивними оцінками логістичних процесів. Аналіз логістичних процесів необхідно сприймати у широкому розгляді – це не тільки формування схем процесів, а і робота із всією досяжною інформацією про процеси, вимір показників процесів, порівняльний аналіз тощо.

Для якісного аналізу процесів можуть бути використані загальновідомі методи аналізу: аналіз проблемних зон процесу, SWOT-аналіз, ранжування процесів за ознакою важливості для діяльності підприємства (рис. 6.11).

Якісний аналіз логістичних процесів на основі суб’єктивних оцінок

Аналіз проблем логістичного процесу

SWOT-аналіз логістичного процесу

Ранжування логістичного процесу

Рис. 6.11. Класифікація видів методик якісного аналізу логістичних

Процесів на основі суб’єктивних оцінок

Методи якісного аналізу логістичних процесів ґрунтуються на:

аналізі суб’єктивних оцінок процесів працівниками підприємства і позаштатними спеціалістами;

візуальному аналізі схем процесів;

порівнянні процесу з деякими типовими вимогами.

На даний час можна виділити декілька методик суб’єктивної оцінки логістичних процесів. у більшості такі методики були розроблені у працях основоположників реінжинірингу процесів, таких як Хаммер і Чампі, Робсон і Улах.

Аналіз логістичного процесу з виділенням проблемних областей. На рис. 6.12 наведено приклад схеми процесу логістичного сервісу (ремонт автомобіля) з виділенням проблемних областей.

Виділення проблемних областей є найбільш простим засобом якісного аналізу логістичних процесів. Основне призначення цього способу аналізу полягає у тому, щоб визначити напрями подальшого більш поглибленого аналізу.

Закупити

комплектацію

Проблемна

зона 1

1.1. Терміни закупки

1.2. Помилки у номенклатурі запасних частин

Проблемна зона 3

3.1. Низька якість ремонту

3.2. Відсутність оперативного контролю робіт підрядників

Відділ логістики

Планувати роботи

Виконати ремонт

Аналізувати процес

ремонту

Планово-виробничий відділ

Залучити підрядчиків

Ремонтний цех

Відділ логістики

Відділ логістики

Підрядчики

Відділ маркетингу

Проблемна

зона 4

4.1. "Урізання" бюджету

4.2. Несвоєчасна оплата

Виконати розрахунки

Проблемна

зона 2

2.1. Залучення "своїх" підрядчиків

2.2. Слабке юридичне відпрацювання договорів

Відділ логістики

Бухгалтерія

Рис. 6.12. Схема процесу ремонту автомобіля з виділенням проблемних областей

Для виявлення проблемних областей необхідно сформувати укрупнену схему логістичного про-цесу, відобразивши на ній основні групи виконуваних функцій та їх виконавців. Після цього на схемі логістичного процесу необхідно вказати проблемні області та дати їх стислу характеристику.

Встановлення проблемних областей здійснюється шляхом інтерв’ювання керівників і працівників, які приймають участь у досліджуваному процесі.

Процес на верхньому рівні складається із шести укрупнених функцій. Кожну таку функцію виконують певні підрозділи. Виділені чотири проблемні області. Перша з них пов’язана з закупкою устаткування, друга – із залученням підрядників, третя – з безпосередньо виконанням ремонту, четверта – з виконанням розрахунків за виконані роботи і устаткування.

Таким чином схема процесу ремонту автомобіля може слугувати предметом для обговорення і аналізу при виконанні проекту його реорганізації. При цьому інформація про наявність проблем по виконанню ремонтних робіт може розглядатися досить детально: який порядок виконання ремонтів, як і ким відпускаються матеріали і запасні частини, як ведеться облік, хто відповідає за контроль кошторисів, хто оперативно керує процесом і т. ін.

Виділення проблемних зон є засобом акцентування уваги керівників і експертів на певних фрагментах логістичного процесу.

SWOT-аналіз логістичного процесу.

Він передбачає встановлення сильних і слабких сторін логістичного процесу, можливостей його покращення та загроз погіршення.

На рис. 6.13 наведено приклад SWOT-аналіз логістичного процесу.

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

1. Є керівник-лідер

2. Висока якість продукції логістичного процесу

3. Наявність кваліфікованих кадрів

4. Високий рівень автоматизації

1. Замовники не задоволені термінами поставки продукції

2. Часткове дублювання функцій логістичного процесу

3. Відсутня система виміру показників ефективності логістичного процесу

4. Відсутні посадові інструкції на окремих працівників

Сильні сторони

Сильні сторони

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

1. Підвищення ефективності впровадження за рахунок впровадження системи CRM

2. Зниження накладних витрат

3. Скорочення термінів виконання замовлень за рахунок подальшої автоматизації

1. Втрата споживачів у наслідок тривалих термінів поставки

2. Зниження якості продукції

3. Велика залежність від особистих якостей виконавців логістичного процесу

Рис. 6.13. Приклад SWOT-аналізу логістичного процесу

В. Ранжування логістичних процесів на основі суб’єктивної оцінки.

Воно виконується на підготовчій стадії проектування процесу, коли необхідно дати характеристику всім процесам та прийняти рішення, який процес необхідно покращувати у першу чергу.

Існує декілька підходів до ранжування логістичних процесів. У табл. 6.2 представлено найбільш проста методика такого ранжування.

Таблиця 6.2