Базові етапи стратегічного планування логістики

Етап	Завдання, що вирішуються
1	2
1. Формування логістичної стратегії підприємства	Довгострокова стратегічна орієнтація підприємства Встановлення основних конкурентів Визначення нових підходів до надання логістичних послуг Встановлення привабливості пропозицій логістичних послуг
2. Ситуаційний аналіз	Визначення можливостей логістичного менеджменту підприємства Встановлення логістичних ситуацій1 Вирішення логістичних завдань2

¹Логістична ситуація складає інформаційно упорядковану сукупність умов та обставин, яка визначає фактичну невідповідність у часових і просторових параметрах середовища функціонування підприємства реальної логістичної системи її моделі, за якою вона реалізується [68].

²Логістичне завдання – певна інформаційна структура, яка включає відповідну логістичну ситуацію та сукупність невизначених елементів логістичної системи. Результатом вирішення логістичного завдання є отримання оптимальної на такий момент моделі логістичної системи [68].

Закінчення табл. 6.1

1	2
3. Обґрунтування стратегічних цілей логістичного управління	Визначення конкретних стратегічних цілей Встановлення кількісних показників логістичної діяльності (дохід, прибуток, витрати тощо).
	Встановлення якісних показників логістичної діяльності (якість обслуговування споживачів, рівень інноваційності логістичних технологій, діловий імідж підприємства тощо)
4. Розробка стратегічного плану логістичного управління	Визначення механізмів формування ї розвитку логістичної стратегії, встановлення зв'язків з іншими функціональними стратегіями підприємства і загальною стратегією у цілому Визначення механізму формування і розвитку стратегічного партнерства підприємства з учасниками ланцюгу поставок (постачальниками, дистрибуторами та кінцевими споживачами)
5. Удосконалення організаційно-управлінського механізму формування і розвитку системи логістичного управління	Формування кадрового потенціалу, який відповідає за функціонування системи логістичного управління Удосконалення діяльності служби логістики Підвищення ефективності системи мотивацій логістичного персоналу
6. Розробка поточних планів для реалізації логістичної стратегії	Конкретні заходи з реалізації логістичної стратегії Розробка сітьового графіку
7. Контроль результатів стратегічного планування логістики	Встановлення контролю за виконанням стратегічного плану Введення кореляційних показників за необхідності коригування стратегічного плану

У основу стратегічного плану логістики покладений аналіз перс пек-тив розвитку системи логістичного управління з оцінкою зовнішніх умов її функціонування. Найбільш важливий елемент такого аналізу – це комплексне дослідження зовнішнього середовища підприємства з акцентом на довгострокову перспективу підприємства в утримані конкурентних переваг. На основі результатів такого аналізу формуються стратегічні цілі логістики та відпрацьовуються заходи їх досягнення з врахуванням порівняльної оцінки альтернативних логістичних стратегій.

Стратегічне планування логістики спирається на чітко сформульоване програмне декларування органами управління підприємства напрямів його розвитку, викладення допоміжних цілей і завдань, зважений і розумний господарський портфель та стратегію розвитку.

Програмне декларування. Підприємство розробляє офіційні програмні заяви, що відповідають на такі питання: "Що складає собою під-приємство, як учасник економічних відносин на конкурентному ринку?", "Хто є постачальниками підприємства, його бізнес-партнерами, по-купцями та кінцевими споживачами?", "Що складає цінність для споживачів?", "У чому полягає реорганізація управління бізнес-процесами підприємства (у тому числі логістичними процесами)?".

Добре сформульоване програмне декларування логістичної орієн-тації підприємства дозволяє працівникам підприємства відчути себе без-посередніми учасниками загальної справи у удосконаленні логістичної системи, задає їм мету та підкреслює їх значимість.

При розробці програмного декларування стратегії логістики вище керівництво спрямовує свої зусилля на те, щоб програма не була занад-то вузькою або ж занадто широкою. Найбільш часто керівництво зверта-ється до розширеного представлення стратегії логістики підприємства. При цьому кожний етап розширеного представлення передбачає відкриття нових можливостей і разом з тим може підштовхнути підприємство до здійснення нереальних ризикованих кроків. Програма логістики під-приємства розгортається у детальний перелік допоміжних цілей та завдань логістичного менеджменту для кожного рівня керівництва. Перед кожним менеджером повинні бути поставлені завдання, за розв’язання яких він несе відповідальність. Такий підхід називають логістичним управлінням методом розв’язання логістичного завдання.

План розвитку господарського портфелю. Основним інструментом сфери стратегічного планування логістики є аналіз господарського портфелю підприємства. При цьому оцінюють стан всіх виробництв, що входять до складу підприємства. Підприємства намагаються вкласти основні ресурси у найбільш рентабельні виробництва та скоротити чи зовсім зупинити вкладення у слабке виробництво. Стратегічний план логістики повинен розроблятися на основі порівняльного аналізу структур, з одного боку, необхідної для реалізації програми логістики підприємства, а з іншого боку, існуючої структури. При цьому визначаються структурні підрозділи, що необхідні для реалізації програми логістики.

Стратегія розвитку системи логістичного управління. Вона розробляється на основі аналізу, що виконується на таких рівнях.

Рівень 1. Визначаються можливості, якими підприємство може скористатися при існуючих масштабах логістичної діяльності (можливості інтенсивного розвитку підприємства). Інтенсивний розвиток виправдовує-ться у тих випадках, коли підприємство не до кінця їх використало можливостей, які характерні для існуючих товарів та послуг. А саме:

глибоке входження на жорстко конкурентний ринок полягає у встановлені підприємством шляхів збільшення об’єму надання існуючих логістичних послуг на існуючих ринках з допомогою сучасних логістичних технологій;

розширення меж ринку полягає у намаганні підприємства збільшити рівень обслуговування споживача за рахунок впровадження існуючих логістичних послуг на нові ринки;

удосконалення логістичних послуг полягає у намаганні підприєм-ства збільшити рівень обслуговування споживачів за рахунок нових чи удосконалених послуг для існуючих на даний момент ринків.

Рівень 2. Визначаються можливості інтеграції елементів системи логістичного управління з елементами системи більш вищого рівня (мо-жливості росту логістичної інтеграції підприємства). Ріст логістичної інтеграції виправданий у тих випадках, коли у підприємства є міцні позиції на конкурентному ринку і воно може отримати додаткові переваги за рахунок стратегічної взаємодії у одному з напрямів логістичної діяльності. А саме:

регресивна логістична інтеграція – розширення свого впливу на своїх постачальників;

прогресивна логістична інтеграція – намагання підприємства отри-мати у своє володіння чи поставити під контроль систему дистрибуції;

горизонтальна логістична інтеграція – намагання підприємства от-римати у своє володіння чи поставити під жорсткий контроль підприєм-ства-конкуренти.

Рівень 3. Визначаються можливості, що відкриваються підприємству за межами вищої за ієрархією системи логістичного управління (можливості диверсифікаційного росту підприємства). До такого варіанту звертаються, коли можливості росту підприємства у межах певної системи логістичного управління вичерпані чи коли можливості росту поза існуючою системою більш привабливі. А саме:

концентрична диверсифікація росту полягає у поповнені своєї номенклатури послугами, які з технічної, маркетингової та логістичної точки зору схожі на існуючі послуги підприємства (здійснюється це для залучення споживачів з нових сегментів ринку);

горизонтальна диверсифікація росту виконується за рахунок поповнення свого асортименту послугами, які не пов’язані з виробами, що вже випускаються, але можуть викликати зацікавленість споживачів;

конгломератна диверсифікація росту полягає у поповненні асор-тименту послугами, які не мають ніякого відношення ані до викорис-товуваним підприємством технологіям, а ні до існуючих товарів і ринків.

Вибір типу росту підприємства при стратегічному плануванні ло-гістики відбувається з врахуванням необхідності забезпечити стійкий розвиток підприємства у випадку різкої зміни кон’юнктури ринку чи не-передбачуваного зменшення логістичних потужностей.

МЕХАНІЗМ ПРОГНОЗУВАННЯ У СИСТЕМІ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

С

Прогноз (від грець. prógnõsis – передбачення, передрікання), будь-яке конкретне передбачення, розмірковування про стан будь-якого явища у майбутньому; вірогідне міркування про майбутнє на основі спеціальних наукових досліджень

тратегічне планування логістики виконується після прогнозу мож-ливих станів зовнішнього середовища, визначення цілей діяльності підприємства, вибору декількох сегментів ринку і (чи) виробництв.

Стратегічне прогнозування – це спосіб передбачення, який опи-сує можливий перспективний стан зовнішнього середовища економіч-них параметрів підприємницької діяльності підприємства.

Виходячи з значної складності стратегічного планування логістики і його залежності від об’єктивних зовнішніх умов, необхідний всебічний аналіз розвитку ринку і відпрацювання отриманих даних на основі ши-рокого використання економіко-математичного моделювання з допомо-гою сучасних інформаційних технологій.

Стратегічне планування логістики у його модельній формі можливо розглядати з позицій послідовного ієрархічного розділення загального стратегічного планування підприємницької діяльності підприємства, по-чинаючи з стратегічного прогнозування.

Стратегічне прогнозування у системі логістичного менеджменту – це процес вірогідного передбачення розвитку об’єкту логістичного управління у певний часовий період у майбутньому на підставі аналізу тенденцій такого розвитку.

Прогнозування може бути використане як на етапі дослідження і аналізу ринкового середовища підприємства і визначення передумов для формування логістичної стратегії, так і у ході реалізації стратегічних планів логістики для оцінки можливих результатів постачальницької, виробничої і збутової діяльності та їх відхилень від планованих показників, визначаючи при цьому мету організації коригуючого впливу для ліквідації виниклих неузгоджень.

У логістичній практиці використовують такі способи прогнозування.

Пошукове прогнозування. У такий спосіб прогнозуються майбутні стани системи логістичного управління на основі існуючих на даний момент знань (рис. 6.3).

Проекція стану

"з теперішнього у майбутнє"

Стан системи на

даний момент

Прогнозований стан системи

Рис. 6.3. Ілюстрація способу пошукового прогнозування у системі логістичного менеджменту

Пошукове прогнозування включає екстраполярні і альтернативні методи дослідження.

Екстраполярний метод прогнозування виходить з твердження, що економічний чи інший розвиток системи логістичного управління відбува-ється без різких коливань, гладко і безперервно. У такому випадку прогноз може складати вид проекції деякого минулого стану системи у очікувану подію. Такий метод означає не тільки оцінку минулих станів системи логістичного управління і показників і тенденцій їх розвитку, але і трансформацію таких тенденцій як проекцію у майбутнє.

Таким чином, у логістичному менеджменті основною гіпотезою екстраполярного прогнозування є визначення факторів у діапазоні головних ринкових інтересів підприємства, за яким формуються інформаційні дані подій, що відбулися, а також з’являється можливість контролювати систему логістичного управління у майбутньому.

Альтернативний метод прогнозування передбачає, що у процесі логістичного обслуговування споживача внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства піддається безперервним змінам. Тобто, розвиток сис-теми логістичного управління відбувається стрибкоподібно і переривно. При цьому існує певне число положень рівноваги у її очікуваному розвитку. Альтернативне прогнозування об’єднує у ціле два способи розвитку системи – згладжений і стрибкоподібний, створюючи при цьому досить гнучку картину прогнозованої ринкової ситуації. Пошукове прогнозування враховує як кількісні, так і якісні методи аналізу розвитку процесу логістичного управління.

Нормативно-цільове прогнозування. У такий спосіб передбачає-ться первісне визначення цілей і стратегічних орієнтирів діяльності служ-би логістики підприємства на прогнозований часовий інтервал з подальшою оцінкою її потенціалу (рис. 6.4).

Оцінка розвитку майбутньої стану служби логістики

Стан служби логістики на даний момент

Прогнозовані цілі та стратегічні орієнтири діяльності служби логістики

Визначення стратегічних цілей

Рис. 6.4. Ілюстрація способу нормативно-цільового