Макро- і мікрологістичної системи

Всі макрологістичні системи розділяють за двома класифікаційними ознаками:

за адміністративно-територіальним поділом (районні, міські, регіональні / обласні, міжрегіональні, національні, міжнародні);

за об’єктно-функціональним поділом (галузеві, відомчі, міжгалузеві, інституціальні, військові, транспортні, інформаційні).

Мікрологістична система – це економічна система, що охоплює внутрішньовиробничу логістичну область одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних основах.

Мікрологістичні системи розділяють за такими класифікаційними ознаками:

за об’єктом управління (матеріальні / товарні потоки, сервісні потоки чи змішані товарно-сервісні потоки);

за галузевою спеціалізацією діяльності підприємства (наприклад логістичні системи машинобудівних підприємств, металургійних заводів, будівельних комбінатів, підприємств хімічної промисловості, дистрибуція тощо);

за сектором бізнесу у якому діє підприємство/бізнес-платформа підприємства (наприклад електронний бізнес: "business to business" – B2B; "business to customer" – B2C).

за рівнем бізнесу (наприклад концентрація капіталу та підприємницької потужності підприємства).

Як правило, мікрологістична система формується на основі одного підприємства і спрямована на управління внутрішніми і зовнішніми логістичними потоками, що охоплюють постачання сировини і матеріалів, виробництва готової продукції та її збуту.

Значний вплив на функціонування мікрологістичної системи має визначений сектор бізнесу: спрямування бізнесу на підприємство-партнера, логістичного посередника/покупця чи кінцевого споживача. За таким визначаються і реалізуються певні пріоритети логістичного менеджменту, ключові фактори конкурентних переваг, логістичні стратегії і концепції.

У останні роки серед зарубіжних фахівців набув поширення термін "мезологістична система". Виділення такого типу логістичних систем викликане формуванням та стрімким розвитком потужних бізнес-систем глобального характеру. До них відносять міжнародні структури з складною, географічно розподіленою структурою виробничих та логістичних потужностей (транснаціональні корпорації, фінансово-промислові групи, міжнародні холдинги).

У зарубіжній літературі при розгляді мезалогістичних систем досить часто використовуються такі терміни як "глобальні логістичні системи" чи "глобальні логістичні ланцюги", оскільки їх компоненти (ланки, підрозділи тощо) розташовані на територіях різних країн та континентів. Це вимагає формування принципово нової стратегії конкуренції, яка виходить з врахування тенденцій розвитку світових ринків. При визначені цілей таких стратегій враховуються чотири базових взаємовизначених і взаємозалежних компонента будь-якої підприємницької діяльності: технологію, виробництво, маркетинг і логістику. Логістичний менеджмент, узгоджуючи такі компоненти, набуває значимості фундаментальної системи управління, яка виділяє пріоритетність безперечного задоволення потреб і вимог споживачів та партнерів, що знаходяться у різних районах світу. У практичній площині логістичний менеджмент складає певну систему, яка забезпечує дотримання чи скорочення терміну виконання замовлення і ефективну роботу підприємства за рахунок виготовлення обмежених партій продукції з відповідним набором сервісу незалежно від географічного розташування споживачів.

ОБ’ЄКТНА ДЕКОМПОЗИЦІЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

Об’єктна декомпозиція логістичної системи передбачає її декомпозицію на певні структурні компоненти: підсистеми, ланки, елементи, канали, ланцюги і т. д. (рис. 2.9) [14].

Логістична система

Підхід І

Підхід ІІ

Об’єктна декомпозиція

Логістична підсистема

Логістична мережа

Логістична ланка

Логістичний канал

Логістичний елемент

Логістичний ланцюг

Рис. 2.9. Об’єктна декомпозиція логістичної системи

Це дозволяє вирішувати завдання поглибленого і детального розгляду логістичної системи, як об’єкту логістичного аналізу та синтезу. Насамперед реалізації управлінських функцій: організації, планування, регулювання, координації, обліку, контролю, аналізу і т. д. При розгляді реалізації таких функцій виділяють структурні складові логістичної системи, за якими закріплюються ресурси (матеріальні, інформаційні, фінансові, кадрові), визначається склад та повноваження логістичного менеджменту підприємства.

За підходом І об’єктна декомпозиція логістичної системи визначається такими термінами.

Логістична підсистема – це виділена у відповідності з організаційною структурою сукупність елементів та ланок логістичної системи, яка реалізує завдання логістичного адміністрування такої системи у цілому чи / або управління певним комплексом логістичних функцій (логістичних процесів) у певній сфері виробничо-господарської діяльності підприємства.

Логістична ланка – це функціонально (структурно) відокремлений підрозділ підприємства, який реалізує одну чи декілька логістичних функцій (операцій) і який розглядається як певна цілісність у рамках встановленої системної ієрархії.

Виділення логістичної ланки у більшості випадків пов’язане з наявністю функціонально (структурно) відокремлених по відношенню до основних та супутніх логістичних потоків підрозділів організації. У якості такої організації виступають центральні підприємства, які формують логістичну систему (зустрічаються назви фокусне підприємство чи "власник" логістичного процесу), постачальники, кінцеві споживачі та логістичні посередники (у зарубіжній практиці логістичного менеджменту логістичні посередники позначаються як "третя сторона у логістиці" – Third Party Logistics – 3PL) (дивись п. 6.2).

У представленій декомпозиції логістична ланка розглядається як трансформатор логістичних потоків у реалізації функцій логістичного менеджменту.

Логістичний елемент (частина логістичної ланки) – це неподільна у рамках поставленого завдання аналізу чи проектування логістичної системи.

Виділення елемента логістичної системи визначається найнижчим рівнем її декомпозиції через відособлення операції / сукупності операцій з метою оптимізації ресурсів, побудови моделі бізнес-процесів, закріплення за операцією конкретного виконавця чи устаткування, формування системи обліку, контролю та моніторингу логістичної системи.

За підходом ІІ об’єктна декомпозиція логістичної системи визначається такими поняттями.

Логістична мережа – це повна множина ланок логістичної системи, між якими встановлені взаємозв’язки по основним чи супутнім потокам у рамках контролінгу чи проектування логістичної системи / ланцюга поставок.

Логістична мережа розглядається як базова структура логістичної системи, яку формує та утримує центральне (фокусне) підприємство, зв’язуючи віднесені до неї логістичні ланки по матеріальним, інформаційним, фінансовим і іншими потоками (у багатьох зарубіжних університетах проектування логістичних мереж винесено як одна з спеціальних логістичних дисциплін). Поняття логістичної мережі досить широко використовується зарубіжною практикою логістичного менеджменту (рис. 2.10) (джерело: Terminology in Logistics. ANNEX Dictionary/European Logistics Association, 1994. P. 63; переклад В. Сергєєва [14]).

Логістична мережа

У загальний спосіб

Це сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних центрів логістичної діяльності, які утворюють деяку структуру мережного типу

За відношенням до планування

Це певне графічне представлення взаємозв’язків між центрами логістичної діяльності у логістичному бізнес-процесі чи проектові

За відношенням до товарного потоку

Це структура всіх каналів дистрибуції між промисловими підприємствами та розподільними центрами, яка проводить товарні потоки

Рис. 2.10. Основні способи визначення логістичної мережі у