Механізмів формування стратегії логістичного управління

Організаційно-економічний механізм формування стратегії логістичного управління – це сукупність концептуальних, методичних та програмних інструментів логістики, яка дозволяє органам уп-равління підприємства моделювати варіанти управлінських рішень, розробляти засоби їх аналізу та реалізації з метою підвищення обґрунтованості та зниження ризику їх упровадження.

Відповідно до мети комплексної реалізації логістичного менеджменту на підприємстві виділяють такі завдання організаційно-економіч-них механізмів формування стратегії логістичного управління:

забезпечення загальної збалансованості всіх складових виробничо-логістичної діяльності підприємства;

стимулювання розширення та росту об’ємів реалізації продукції й послуг, удосконалення логістичних технологій у контексті формування й реалізації системи логістичного управління;

реалізація засобів оптимізації системи логістичного управління підприємства;

реалізація ефективних інструментів логістичного менеджменту: методи планування, управління й контролю ресурсів, технології управління взаємовідносинами у ланцюгах поставок, обслуговування споживачів тощо;

досягнення визначеного ступеня раціонального використання матеріальних ресурсів, оптимізація системи матеріально-технічного забезпечення виробництва;

створення та підтримка необхідного стану професійно-кваліфіка-ційної бази логістичного персоналу підприємства;

забезпечення системи логістичного менеджменту оперативною, достовірною та повною інформацією про стан підприємства з метою прийняття досконалих управлінських рішень та своєчасного їх коригування.

У логістичному менеджменті провідне місце відведене економічним механізмам, які у значній мірі впливають на формування й функціонування організаційних механізмів. Але як правило у практиці логістичної діяльності підприємств вони досить тісно взаємопов’язані і реалізуються при вирішенні завдань управління різного рівня ланцюгів поставок.

Структура економічних механізмів формування стратегії логістичного управління визначається такими головними елементами:

відпрацювання логістичної стратегії підприємства та цілей його логістичної діяльності;

технологія логістичного управління, основними етапами якої є планування, моніторинг та регулювання (реконфігурація системи);

внутрішньофірмений підприємницький розрахунок.

Формування та реалізація на підприємстві певного механізму формування стратегії логістичного управління розглядається як певна логістична інновація та віднесення її до функціональних обо-в’язків його топ-менеджменту. Життєвий цикл такої інновації пов'язаний із загальною структурою менеджменту підприємства, оскільки реалізація такого процесу розглядається як певна послідовність дій, що містить розробку теоретичної бази логістики та практичну реалізацію за допомогою організаційно-економічних механізмів управління.

У проблемі визначення сутності організаційно-управлінського механізму формування стратегії логістичного управління виділяють такі найбільш важливі завдання:

розробка загальних підходів та методик формування стратегії логістичного управління підприємства;

розробка методик аналізу впливу кожної із ланок організаційно-управлінського механізму на реалізацію стратегії логістичного управління та ефективність загальної стратегії у цілому;

синтез структури організаційно-управлінського механізму для конкретних видів стратегії логістичного управління підприємства.

Стратегія логістичного управління підприємства складає особливу програму обґрунтованих дій, яка визначає їх послідовність для досягнення головної мети його логістичного менеджменту. Вибір такої стратегії у значній мірі можливостей підприємства та наявності ресурсного потенціалу, що зумовлюють його успішне (чи неуспішне) положення на ринку, з очікуваним (прогнозованим) ступенем підприємницького ризику.

Основними стадіями механізму формування стратегії логістичного управління є планування, моніторинг і регулювання.

До завдань планування робіт з формування стратегії логістичного управління відносять вибір на певній множині альтернатив найкращої конфігурації системи логістичного управління з врахуванням прогнозованих параметрів замовлень споживачів (терміни поставок, ціни, кількість продукції та її якість, технології тощо), а також характеристик досяжних на даний час і у перспективі компетенцій підприємства. У основу такого планування покладені підходи:

всебічне відображення у стратегічних планах всіх взаємозв’язків між постачальницькою, виробничою та збутовою діяльністю підприємства;

ієрархія планів – від стратегічного плану всього підприємства до плану роботи його окремого працівника;

послідовне проходження планової документації та багатостадійність процесу стратегічного планування – як по вертикалі (від керівництва підприємства до робочого місця і навпаки), так і по горизонталі – вздовж руху бізнес-процесу.

Метою моніторингу процесу формування стратегії логістичного управління є відслідкування впливу збурюючих факторів на параметри її реалізації. Завдання моніторингу полягає у як найбільш ранньому розпізнанні виникнення критичних логістичних ситуацій, які можуть призвести до незворотних негативних змін у процесі формування стратегії логістичного управління.

Метою регулювання (реконфігурації) процесу формування стратегії логістичного управління є компенсація відхилень, що виникають у такому процесі, за рахунок структурних, функціональних та інших дій. Завданням регулювання є розв’язання проблемних логістичних ситуацій з допомогою певних управлінських впливів. У якості базових показників, на підставі яких відбувається таке регулювання приймають:

співвідношення фактичного і планового випуску готової продукції у натуральному і вартісному виразі;

відхилення прямих фактичних логістичних витрат від нормативних;

рівень накладних витрат;

рівень використання капітальних вкладень;

об’єми матеріальних ресурсів за статтями споживання;

об’єми логістичних потужностей та їх узгодження з споживчим попитом;

рівень бракованої продукції, об’єми зворотних матеріальних потоків у каналах дистрибуції;

динаміка об’ємів виконаних замовлень;

рівень економії матеріальних ресурсів і т. ін.

На рис. 4.9 представлена кібернетична модель механізму формування стратегії логістичного управління (на підставі [17]), яка складається із п’яти основних елементів:

процесу формування логістичної стратегії як об’єкту управління;

блоку планування, що містить відповідні моделі і алгоритми;

системи моніторингу;

вектору завдання параметрів;

блоку регулювання.

Блок

регулювання (5)

Модель регулювання

Зовнішні впливи

u*

Вектор

параметрів (4)

u

Z_j

Блок

планування (2)

Процес формування логістичної стратегії (1)

Витрати

Обслуговування споживачів (час, швидкість, надійність, стійкість, переваги)

Якість

Гнучкість

Технологія

Територія

J'(t)

U(t)

Блок

регулювання (3)

J(t)

Модель планування

X(t)

Модель моніторингу

Рис. 4.9. Кібернетична модель механізму формування стратегії логістичного управління

Такі частини моделі взаємопов’язані і утворюють два контури управління: основний контур (блоки 1, 2 і 3) і додатковий блок (4, 5). Основний контур забезпечує функціонування процесу формування логістичної стратегії і відслідкування відповідності фактичних значень параметрів функціонування такого процесу J'(t) плановим значенням J(t) так, щоб відхилення δ_j = (J'(t) – J(t))² були мінімальними. Додатковий контур слугує для моніторингу виконання процесу формування логістичної стратегії відпрацювання регулюючих керуючих впливів u і u* у випадку відхилень від планового стану чи змін цільових настанов.

Головним завданням блоку планування є побудова процесу формування стратегії логістичного управління відповідно до значень вектору параметрів.

Основними завданнями блоку моніторингу є вимірювання фактичних параметрів функціонування процесу формування логістичної стратегії та порівняння їх з плановими. У випадку відхилення від планового стану запускається блок регулювання. Таким чином, регулюючі впливи відпрацьовуються на основі актуальної інформації про поточний стан функціонування процесу формування логістичної стратегії. Блок регулювання слугує для відпрацювання компенсуючи впливів u і u* на основі актуальних даних Z_j. Компенсуючі впливи (наприклад, зміна структури процесу формування логістичної стратегії, зміна термінів початку чи закінчення робіт з формування логістичної стратегії, зміна структури чи значень вхідних параметрів, зміна моделі чи алгоритму планування тощо) відпрацьовуються на основі аналізу поточного стану процесу формування логістичної стратегії. У подальшому сформовані управлінські впливи передаються у блок планування, де здійснюється зміна конфігурації процесу. Таким чином, забезпечується моделювання механізму формування стратегії логістичного управління у взаємозв’язку моделей планування, моніторингу і реконфігурації процесу формування стратегії логістичного управління.

Підприємницький розрахунок, як важлива складова механізму формування стратегії логістичного управління, залежить від об’ємів та структури підприємства; організації управління підприємством; ступеню оперативно-господарської самостійності підприємства, компетенції та відповідальності вищого менеджменту підприємства.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Перед менеджером виникає завдання оволодіти знаннями щодо класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління та побудови відповідних класифікаторів. Практичне значення такого підходу полягає у такому:

на основі класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління будуються рекомендації та методики використання таких механізмів;

використання відповідних класифікаторів дозволяє значно підняти ефективність розробки інноваційних проектів формування стратегії логістичного управління.

Узагальнені способи класифікації механізмів формування стратегії логістичного управління наведені у табл. 4.2.

Формування стратегії логістичного управління як складової загальної стратегії підприємства базується на виділенні внутрішніх та зовнішніх механізмів і інструментів.

Внутрішні механізми і інструменти формування стратегії системи логістичного управління підприємства.

До них відносять.

а) Традиційні інструменти логістичного менеджменту.

У першу чергу до них відносять системний аналіз, як систему принципів, методів та засобів формування та реалізації теоретичної і практичної діяльності підприємства, що спрямована на дослідження та покращення функціонування його логістичної системи.

Таблиця 4.2