Поставок з врахуванням логістичних потужностей його елементів

На рівні виробничо-логістичного ланцюга окремого підприємства для відображення його логістичних потужностей може бути використана так названі матриця і схема Санкея, які відображають просування матеріальних потоків, "Входи" і "Виходи" у відношенні до конкретних операційних ланок підприємства (рис. 5.27, табл. 5.3) [57].

Схема та таблиця Санкея у найбільш загальному випадку від обра-жають характеристики потоків (у одиницях маси) з розділенням на сировину, готову продукцію, напівфабрикати і відходи, а також транспортні зв’язки.

Наприклад, аналіз пересічень рядку "Центральний склад" і стовпчиків "Котельня", "Цех №2" та "Цех №3" свідчить, що означає, що для забезпечення нормальної роботи підприємства на центральний склад щодоби має надходити 600 тонн різних матеріалів. У випадку, коли для центрального складу встановлено відношення Q_факт > Q_пр, (К_ЛП >1), така ланка ланцюга поставок визнається "вузьким" місцем.

Збій у роботі ланок "Котельня", "Цех №2" та "Цех №3" призведе до збою у роботі складу готової продукції (затримка відвантаження готової продукції замовникам) та цеху №1 (відмова цеху №2 від прийняття напівфабрикатів).

Товарна залізнична станція

Станція перевалки вантажів підприємства

700

600

900

1200

Центральний

склад

Склад сировини та матеріалів

Паливний

склад

400

100

200

200

300

100

500

1100

100

200

Цех №1

Цех №2

Цех №3

Котельна

600

200

200

Дільниця

відходів

10000

400

200

– готова продукція; – паливо;

– сировина; – різні матеріали;

– напівфабрикати; – відходи

Склад

готової продукції

600

Рис. 5.27. Схема Санкея просування сировини, напівфабрикатів та готової продукції у виробничо-логістичному ланцюгу

При визначені стратегічного підходу до використання логістичних потужностей ланцюга поставок першочерговим є зіставлення його за-гальної потужності чи окремих ланок такого ланцюгу з існуючим чи потенційним попитом.

Використання логістичних потужностей передбачає формування стратегічного плану, який деталізується шляхом проведення оператив-них корегувань. Розглядають два підходи до проведення таких корегувань: управління потужностями (Сapacity Management) та управління попитом (Demand Management) [13].

Корегування потужності:

зміна організації робіт у напряму її відповідності попиту;

залучення позаштатного персоналу для роботи в часи піку попиту;

використання зовнішніх підрядчиків;

оренда чи лізинг додаткових потужностей;

Таблиця 5.3

Просування матеріальних запасів у виробничо-логістичному ланцюгу

Споживач	Постачальник
	Товарна залізнична станція	Станція перевалки	Паливний склад	Котельня	Склад сировини	Центральний склад	Цех № 1	Цех № 2	Цех № 3	Склад готової про дукції	Дільниця відходів	Всього
Товарна залізнична станція	-	2800	-	-	-	-	-	-	-	-	-	2800
Станція перевалки	600	-	1200	-	900	600	100	-	-	-	-	3400
Паливний склад	-	-	-	1100	-	-	100	-	-	-	-	1200
Котельня	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	600	600
Склад сировини	-	-	-	-	-	-	-	500	400	-	-	900
Центральний склад	-	-	-	200	-	-	-	300	100	-	-	600
Цех № 1	-	-	-	-	-	-	-	200	-		200	400
Цех № 2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	400	-	400
Цех № 3	-	-	-	-	-	-	100	-	-	200	200	500
Склад готової продукції	-	600	-	-	-	-	-	-	-	-	-	600
Дільниця відходів	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього	600	3400	1200	1300	900	600	300	1000	500	600	1000	11400

зміна швидкості виконання робіт;

зміна графіків проведення технічного обслуговування устаткування;

стимулювання споживачів до самостійного виконання певних видів роботи (сортування, фасування тощо).

Корегування попиту:

зміна цін;

обмеження кількості обслугованих споживачів за рахунок підвищен-ня “кваліфікаційних” вимог;

зміна обсягу маркетингових зусиль;

зміна попиту за рахунок привабливих пропозицій споживачам в період низького попиту (цінові знижки, додатковий сервіс тощо);

зміна пропонованих продуктів для заохочення купівлі субститутів;

зміна часу виконання замовлень;

зміна системи резервування чи встановлення черговості при вико-нанні замовлень;

використання запасів для обслуговування попиту при пікових на-вантаженнях.

Формування узагальненого плану використання логістичних потужностей (aggregate plans) передбачає перетворення прогнозованого попиту та наявних потужностей у відповідні основні графіки (Master Schedules) за видами діяльності. На даному рівні формуються відповіді на питання:

чи необхідно підтримувати пропускну спроможність на постійному рівні чи доцільно змінити її у відповідності до змінюваного попиту?

як потрібно використовувати запаси для задоволення змінюваного попиту?

чи необхідно змінювати чисельність персоналу при зміні попиту?

чи необхідно змінювати типи робіт для задоволення змінюваного попиту?

чи слід скористатися послугами субпідрядників чи необхідно залучати зовнішні організації, щоб задовольнити піковий попит?

чи можливо допустити виникнення дефіциту, чи можливо при цьому здійснити доставку замовлення з деякою затримкою?

чи є можливість вирівняти попит?