1. Відношення споживача до логістичного процесу

Визначають зовнішнього і внутрішнього споживача логістичного процесу (рис. 2.3).

Внутрішні споживачі логістичних процесів підприємства

Зовнішні споживачі логістичних процесів підприємства

Підприємство

Зовнішні логістичні процеси

підприємства

Логістичні процеси всередині підприємства

Рис. 2.3. Класифікація логістичних процесів за ознакою

"Відношення споживача до логістичного процесу"

Зовнішні споживачі (посередники, кінцеві споживачі тощо) можуть розглядатися як за відношенням до підприємства (логістичної системи) у цілому, так і за відношенням до відповідних логістичних процесів підприємства.

До внутрішніх споживачів відносять функціональні підрозділи підприємства (виконавці та процеси), які використовують результати виконання логістичного процесу (його "Виходи").

Такий підхід до класифікації логістичного процесу визначається схемою "споживач → логістичний продукт → логістичний процес".

2. Відношення логістичного процесу до отримання споживчої цінності.

Всі логістичні процеси, що приймають участь у створенні об’єкту певної споживчої цінності, залежно від їх внеску у отримання кінцевого результату діяльності підприємства, підрозділяють на такі види (рис. 2.4):

основні (базові) логістичні процеси – спрямовані на предмет праці та забезпечують виробництво продукції чи надання послуги;

допоміжні (що забезпечують) логістичні процеси – створюють необхідні умови для виконання основних процесів;

логістичні процеси управління – виконують організаційно-управлінські функції, спрямовані на підвищення ефективності основних та допоміжних логістичних процесів.

Підприємство

Процес управління

Допоміжний процес

Основний процес

Рис. 2.4. Класифікація логістичних процесів за ознакою

"Відношення логістичного процесу до отримання споживчої цінності"

До основних логістичних процесів підприємства, як правило, відносять процеси матеріально-технічного постачання та збуту. Тобто, це такі процеси, що додають виробленому продукту споживчої цінності: процеси закупки, зберігання, транспортування, поставки, сервісного забезпечення продукції тощо.

Допоміжні та управлінські логістичні процеси безпосередньо не додають продукту цінності, але збільшують його споживчу вартість. До них відносять: управління логістичним персоналом, управління документацією, бюджетне управління, адміністративно-господарська діяльність.

Необхідно відзначити, що розуміння споживчої цінності не тотожно поняттю споживчої вартості. У більшості випадків цінність виробленого продукту (кінцевої готової продукції чи послуги) визначається їх споживчою вартістю, яка є базою, об’єктивним обґрунтуванням формування ринкової ціни. Основні процеси мають у діяльності підприємства найбільшу значимість, оскільки вони зумовлюють задоволення потреб і вимог споживача, а відтак, цінність виробленого продукту для споживача. Від основних логістичних процесів залежить вибір допоміжних логістичних процесів, логістична організація підприємства, а також вибір процесів управління основними і допоміжними процесами. Допоміжні і управлінські процеси задаються основними процесами, але всі вони взаємопов’язані і взаємовизначені і розглядаються, як єдиний бізнес-процес.

Офіційного класифікатора та переліку типових основних, допоміжних і управлінських процесів сьогодні не існує. Тому кожне підприємство самостійно визначає, які саме процеси задіяні у його логістичній діяльності, класифікує їх та ранжує за рівнем значимості у формуванні споживчої цінності (впливу на якість отриманих результатів "Виходів"). Ранжвання логістичних процесів дозволяє виділити ключові процеси (процеси, які є найбільш значимими для підприємства за впливом на кінцеві результати його діяльності) та критичні процеси, у яких відхилення технологічних показників призводить до суттєвого погіршення кінцевого результату.

Поряд з таким, у логістиці ранжування процесів на основні та допоміжні є у певній мірі умовним. Наприклад, процес допродажної підготовки продукції для підприємства-виробника може розглядатися як допоміжний, але для покупця / кінцевого споживача він додає цінність такій продукції. У найбільш загальному підході критерієм ранжування логістичних процесів на основні та допоміжні може бути рівень цінності результату такого процесу для внутрішнього чи зовнішнього споживача.

3. Ступінь деталізації опису логістичного процесу.

На рис. 2.5 представлена схема деталізації логістичних процесів на прикладі великого промислового підприємства. Логістичний процес на підприємстві має досить складну структуру і може розглядатися на різному рівні деталізації. Для реальної роботи менеджера важливо первісно визначити практично доцільну ступінь такої деталізації (глибину опису).

Як приклад, у якості процесу першого рівня може розглядатися закупка сировини та матеріалів для забезпечення виконання виробничого процесу. Такий процес включає роботи: планування закупок, укладення договорів поставок, оформлення замовлень, отримання матеріальних ресурсів, оплата замовлення, зберігання ресурсів, формування внутрішнього замовлення та відпуск ресурсів у виробництво.

За такою ознакою вся логістична діяльність підприємства розглядається як сукупність взаємопов’язаних процесів, що складає логістичну систему. Тому використання для логістичного управління підприємством принципу взаємопов’язаних процесів розглядається власне як технологія впровадження чи реорганізації логістичної системи за процесним підходом (рис. 2.6).

1 рівень (підприємство у цілому).

Логістичний процес (верхній рівень опису). Логістичні процеси, які додають споживчу цінність.

2 рівень (департамент логістики).

Логістичні процеси (укрупнений опис сукупності

логістичних функцій). Логістичні процеси, які додають споживчу цінність.

3 рівень (відділ).

Логістичні функції (детальний опис логістичних

процесів, що виконуються у відділі).

4 рівень (робочі місця).

Логістичні функції (детальний опис функцій,

що виконуються на робочих місцях).

Логістичні операції (детальний опис логістич-

них операцій, що виконуються на робочих

місцях: посадові та робочі інструкції).

Процесне середовище логістики підприємства

Рис. 2.5. Класифікація логістичних процесів за ознакою