Зміст основних елементів mrp-і / crp-системи

Елемент	Зміст елементу
1. Планування потреб у виробничих потужностях (CRP)
Характеристики виробничих матеріалів Inventory Status File	Відображають кількість матеріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції. Показують наявність кожного матеріалу на складі, в поточних замовленнях, або показують необхідність формування замовлення
План виробництва продукції Master Production Schedule	Це оптимізований графік розподілу часу для виробництва партії готової продукції за планований період
Потреба у матеріалах Bills of Material File	Це список матеріалів зі вказівкою їх кількісних параметрів, необхідних для виробництва одиниці продукції
2. Планування потреб у виробничих потужностях (MRP)
План замовлень матеріалів Planned Order Schedule	Містить перелік ресурсів, призначених для включення у замовлення на кожний й період часу, що розглядається, на протязі терміну планування
Корегування плану виробництва Changes in planned orders	Набір модифікацій до раніше спланованих замовлень (частину замовлень може бути анульовано, відкладено чи затримано, перенесено на інший час)
Звіт про можливі відхилення Exception Report	Інформація для вищого керівництва підприємства щодо проміжків часу в інтервалі терміну планування, де може виникнути необхідність управлінського втручання
Звіт про хід виконання плану виробництва Performance Report	Визначає правильність функціонування MRP-системи. Мета – повідомити користувача про наявні критичні ситуації у процесі виробництва
Прогнозування змін плану виробництва Planning Report	Набір даних, які використовуються для прогнозування змін обсягів та характеристик продукції, що випускається, на основі поточного аналізу виробничого процесу і інформації за звітами про продаж випущеної продукції

До особливостей впровадження MRP / MRP-II-систем відносять довгострокові, перспективні та стратегічні плани, що визначають діяльність підприємств у цілому та формують вихідну інформацію для виробничого планування. Практика функціонування західних підприємств визначила такі плани.

а) Статут (Corporate Charter) – встановлює фундаментальні цілі підприємства та корпоративні стандарти, орієнтацію на ринки, структуру власності та структуру управління, позиціонування підприємства та відносин з власниками і працівниками.

б) Стратегічний бізнес-план (Strategic Business Plan) – формується на п’ять-десять років та визначає стратегію фінансування і випуску продукції, росту об’єму продаж, частки ринку тощо.

в) Бізнес-план (Business Plan) – формується на один-три роки (можливо з розбивкою за кварталами) та уточнюють джерела інвестицій, задає напрямки розвитку виробничих потужностей. Вимоги до персоналу, матеріальним та фінансовим ресурсам. Такий бізнес-план включає укрупнений план продаж у грошовому виразі.

г) Стратегічний план збуту і виробництва – "портфель замовлень" (Sales and Operations Plan) – формується на один-два роки, уточнює бізнес-плани та відображає прогнози продаж і відвантаження готової продукції, укрупнені показники виробництва для забезпечення поставок відповідно до прогнозу, запаси, незавершене виробництво. У складанні прогнозів збуту (Sales Forecasts) приймають участь відділи маркетингу (оцінка впливу зовнішніх факторів), збуту (дані про замовників та хід про-даж) і виробництво (узагальнення фактичних даних про хід виробництва продукції). Прогнози формуються на довгострокову перспективу (більше одного року), на середні терміни (від шести місяців до року) і на найближчі інтервали часу (декілька тижнів). Прогнози використовуються на всіх етапах планування, від стратегічного до формування графіків виробництва. При плануванні ходу виробництва прогнози компенсують неукомплектованість портфеля замовлень реальним замовленням.

MRP / MRP-II-системи отримали новий розвиток у вигляді:

інтеграції із виконавчою виробничою системою MES (Manufacturing Execution System): в умовах планування виробництва та наявності специфічних виробничих замовлень, першочерговим є управління виробничими та кадровими ресурсами;

інтеграції із системою планування фінансів FRM (Finance Requi-rements Planing), в наслідок чого сформувалися системи планування діяльності підприємства ERP (Enterprise Requirements Planing).

ERP-системи

Наступним важливим етапом розвитку інформаційних технологій у області управління ланцюгами поставок стало створення систем класу ERP (Enterprise Resource Planning) – планування ресурсів підприємства. Такі системи забезпечують планування і управління як матеріальними, так і фінансовими ресурсами підприємства. Центральна роль ERP-систем у процесі переходу до нових форм організації виробничо-логістичної діяльності підприємств була зумовлена можливістю створення з допомогою таких систем єдиного інформаційного простору на основі набору інтегрованих додатків, комплексно підтримуючих всі основні аспекти управлінської діяльності підприємств:

планування ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних) для виробництва продукції та послуг;

оперативне управління виконанням планів (у тому числі постачання, збуту, ведення переговорів);

всі види обліку, аналіз результатів господарської діяльності.

Основною ідеєю ERP-систем у області виробничо-логістичної діяльності є оптимальне планування досяжних ресурсів для виготовлення кінцевої готової продукції з врахуванням завантаження виробничих потужностей. Такий процес відбувається на стратегічному, тактичному і оперативному рівнях за схемою "планування збуту і виробництва – планування потреб у матеріалах (MRP) – календарне планування – управління виготовленням продукції".

ERP-система дає можливість підприємству отримати замовлення від споживача, увійти у свою інформаційну мережу,звернутися до системи планування замовлень на поставку продукції та до основного плану виробництва. При цьому виконується перегляд системи управління матеріальними запасами з метою встановлення наявності готової продукції, яка необхідна споживачеві. Після опрацювання замовлення у ERP-системі готується повідомлення споживачеві щодо можливого терміну виконання замовлення. Основний план виробництва у свою чергу приводить у дію систему планування матеріальних потреб (MRP-система), яка автоматично генерує замовлення на закупки, забезпечуючи тим чином своєчасну доставку постачальниками деталей, компонентів та послуг, що необхідні для виконання певного замовлення.

ERP-система, охоплюючи задачі середнього та оперативного планування і управління на промисловому підприємстві, сприяє скороченню помилок, зменшенню кількості непотрібних операцій, покращує здатність до прогнозування та планування, що в результаті забезпечує значне скорочення витрат і покращення процесу виробництва.

Формування комплексного графіку виробництва у MRP-II / ERP полягає у тому, що на наступних етапах планування відсутні механізми, що компенсують відхилення від комплексного графіку виробництва (Master Production Schedule – MPS). Таким чином, організація виробництва не повинна допускати робіт, що не включені у план, чи "зустрічних планів", які надходять від виробничих підрозділів. На відміну від типової ситуації, коли на вітчизняних підприємствах пошук роботи у випадку простоїв, є звичайним рішенням, у випадку впровадження інтегрованих систем планування й управління, це недопустимо. Це пояснюється тим,що доцільним може бути оплачування простою, оскільки при виконанні інших, не віднесених до виконання встановленого замовлення, робіт можуть бути витрачені дефіцитні ресурси, що у кінцевому підсумку може бути причиною невиконання виробничої програми підприємства у цілому.

CPFR-системи

В процесі усунення існуючих в системах типу ERP недоліків (неоперативна реакція на ринкові зміни, орієнтація виключно на внутрішні процеси), сформувалася система CSRP (Customer Synchronized Requi-rements Plannsng). Вона визначає методологію ведення бізнесу на підставі поточної інформації про споживача. Система CSRP робить наголос на перехіді іпідприємства від планування потреб виробництва до планування замовлень споживачів. Діяльність підприємства визначається, насамперед, запитами споживачів, що надходять із маркетиногового та логістичного підрозділів підприємства. В основу такої системи покладений пріоритет ринкової, а не виробничої, активності.

Розробка та впровадження систем типу СERP виходить із актуальності можливості негайного прийняття управлінського рішення за будь-яких виробничих ситуацій.

Такі операційні системи є вираженням концепції логістики, яка спрямована на розвиток всіх рівнів і структури підприємства мислити та діяти системно в межах інтеграції логістичних можливостей і раціональної економіки. Це відображено у сучасному підході до визначення цілей та завдань логістики – загальної логістики (total loqistics) [3]. Така концепція передбачає включення в загальну схему виробничих стосунків постачальників та споживачів, інтегруючи всі логістичні функції у одне ціле для мінімізації витрат на розподіл при збереженні необхідного рівня обслуговування.

Застосування такої концепції дає можливість зменшити рівень запасів, прискорити їх спрямованість, скоротити кількість випадків невиконання договірних зобов’язань.

Спрямовані на покращення здатності задовольняти збільшувані потреби споживачів, у розвитку яких повинна бути зацікавлена кожна ланка ланцюга поставок. Такі системи розширюють можливості ланцюга поставок у майбутньому за рахунок процесного підходу – об’єднання всіх учасників ланцюга поставок одним інтегрованим бізнес-процесом з метою більш тісного співробітництва на основі єдиних матеріальних ресурсів та інформації.

Практичний зміст стратегії CPFR визначається таким.

На підставі встановлення цілей, завдань та граничних умов стратегічної кооперації проводять спільне прогнозування продаж, виходячи з вимог єдиних бізнес-планів. Складається календарний план найбільш важливих подій у спільній діяльності, які у цілому можуть вплинути на об’єм продажу: – оптимізація кількості філій та представництв, маркетингові акції, розробка та впровадження нових видів продукції і т. ін. Такий етап взаємодії учасників ланцюга поставок визначає практичний бік інтегрованого бізнес-процесу, за якого починається процес поставок.

Введення у дію виключних критеріїв прогнозування продаж (до моменту, коли такі критерії не приймають участі у реалізації бізнес-проце-сів, потреби у замовленнях на поставку існують відокремлено, при цьому у певному часовому інтервалі замовлення є незмінними), всі учасники ланцюга поставок отримують інформацію від підприємства-виробника і кінцевого споживача, що є початком співробітництва з метою виконання замовлення.

Ключові переваги стратегії CPFR полягають у такому:

єдиному для всіх бізнес-партнерів прогнозуванні попиту споживачів;

координації співпраці виробника та продавця від прогнозу продаж до вирішення проблем, що виникають у оперативних бізнес-процесах;

динамічному підході до вирішення проблемних ситуацій;

гарантованих поставках продукції від продавців і виробників, що ба-зуються на єдиному прогнозуванні.

Головною проблемою стратегії є необхідність синхронізації великої кількості даних, а відтак, особливих вимог до інформаційних технологій.

CRM-системи.

Системи CRM (Customer Relationship Management) орієнтовані насамперед на оптимізацію каналів дистрибуції та скорочення витрат, що не пов’язані з процесом створення споживчої вартості. Виконується аналіз різних даних, що відносяться як до самого споживача, так і до діяльності підприємства. Такі системи здійснюють пошук закономірностей у таких даних для відпрацювання найбільш ефективної стратегії маркетингу, продажу, обслуговування споживача і т. д. Для вирішення завдань такого характеру CRM-системі необхідно:

гарна інтеграція підсистем;

великий об’єм напрацьованих статистичних даних;

ефективний аналітичний інструментарій;

інтеграція з іншими системами, що автоматизують діяльність підприємства.

Основна частина сучасних CRM-систем виходить з принципу "Клієнт – Сервер". Тобто всі дані системи зберігаються і опрацьовуються у одній централізованій базі даних, а клієнти мають до них доступ через віддалені термінали. Клієнтами таких CRM-систем можуть бути як зовнішні, так і внутрішні по відношенню до підприємства користувачі. Взаємодія між підприємством і клієнтом здійснюється на основі Internet/ Internet.

Складова системи "Сервер" як правило має два додатки:

система уніфікованої бази даних (зберігання та опрацювання даних);

QLAP-система (On-line Analytical Processing – аналітичне опрацювання даних у реальному масштабі часу) і система Data Mining для аналізу.

У якості системи уніфікованої бази даних підприємства використовують програмні продукти таких відомих розробників, як Oracle, Interbase, Microsoft SQL Server.

Сучасний ринок CRM-систем починає тільки розвиватися. На сьогодні в Україні ще немає розробників повноцінних CRM-систем. Більша частина таких систем належать західних компаніям. Відзначається, що на відміну від ERP-систем (ERP-додатки потребують врахування діючого у країні законодавства з бухгалтерського, фінансового та господарського обліку), CRM-системи потребують значно меншого доопрацювання у плані відповідності окремих національних стандартів. Вони досить легко адаптовуються у будь-якій країні (основну частину її оптимізації є переклад на мову користувача).

Моделювання логістичних процесів у CRM-системах спрямоване на створення статичного інформаційного відображення CRM-системи. Вирішуються завдання встановлення й опису між організаційних логістичних процесів з допомогою спеціальних інструментальних засобів їх моделювання.

Основними засобами та методами опису логістичних процесів на даний час є Architecture of Information Systems (ARIS), Supply Chain Operation Reference (SCOR), Integration Definition for Function Modeling (IDEF).

1. Розробка концепції ARIS почалася у середині 80-х рр. ХХ ст. у інституті економічної інформатики університету Саарбрюкен (Німеччина) під керівництвом професора А. Шеера. З моменту публікації першого видання "Architektur integrierter Informationssysteme – ARIS" у 1991р. ідея документування бізнес-процесів з допомогою стандартних програмних продуктів на основі розробки їх моделей викликала велику зацікавленість у практиків.

Створена методологія ARIS, яка використовує принципи оптимізації організаційних змін у рамках BPR, збереження бази знань підприємства, використання документації процесів для сертифікації по міжнародному стандарту серії ISO 9000 та визначення їх витрат, а також застосування моделей для впровадження нових інформаційних технологій, знайшла широкий відгук та підтримку великої кількості підприємств.

Згідно з розробленою німецькою компанією IDS Scheer AG методологією, будь-яка організація розглядається як складна бізнес-система, опис якої складається з чотирьох основних груп моделей (рис. 5.22):

моделі організаційної структури (ієрархія організаційних підрозділів, посад і конкретних осіб, різноманіття зв’язків між ними та їх територіальне розміщення);

моделі функцій (ієрархія цілей із сукупністю необхідних для їх досягнення "дерев" функцій);

моделі даних (відображають структуру інформації, яка необхідна для реалізації всієї сукупності функцій системи);

моделі бізнес-процесів, (об’єднують вище наведені групи моделей, відбиваючи комплексний погляд на реалізацію процесів у межах системи).

Методологія ARIS визначає шість етапів управління логістичними процесами:

визначення власника процесу;

опис границь і інтерфейсів процесу;

опис самого процесу з допомогою програмного інструментарію;

встановлення точок контролю процесів;

вимірювання показників процесу в точках контролю;

аналіз отриманої інформації та розробка пропозицій щодо удосконалення процесів.

Модель організаційної структури системи

Модель бізнес-процесів системи

Модель функцій системи

Модель даних

Рис. 5.22. Схема взаємозв’язків моделей, які використовуються у