Етап фрагментації логістики

(з 1950-х до кінця 1960 рр.)

Окремі види логістичної діяльності були важливі з точки зору зниження сукупних операційних витрат для промислових та торгових підприємств і організацій у основних сферах діяльності – закупках, виробництві та розподілі. Були сформульовані основні передумови майбутнього впровадження ідеї логістичної інтеграції та оптимізації. Становлення концепції маркетингу як наслідок поступового переходу від ринку виробника до ринку споживача стало ключовим моментом поширення логістики

Етап становлення логістики

(з кінця 1960-х до 1980 рр.)

Інтенсивний розвиток теоретичних основ та практики логістики. Філософія маркетингу широко поширювалася у промислово розвинутих країнах. Поряд з цим прийшло розуміння того, що необхідно відшукувати резерви зниження логістичних витрат у дистрибуції, рівень яких зростав швидкими темпами. Використання принципу компромісу витрат у фізичному розподілі стає базовим для розвитку методології прийняття оптимальних логістичних рішень спочатку у збуті, а потім у всій структурі діяльності підприємств

Етап розвитку логістики

(з 1980 до 1990 рр.)

Стрімкий розвиток логістики у світі. За цей період теорія й практика логістики у промислово розвинутих країнах зробила значний прорив у порівнянні з минулими періодами. Пріоритету набуває ідея максимального об’єднання – інтеграції логістичних видів діяльності на підприємстві. Вводиться поняття повного логістичного (функціонального) циклу виконання замовлення: "закупки – виробництво – дистрибуція – продаж – сервіс".

Етап інтеграції у логістиці

(з 1990 – наш час)

У організаційних структурах управління підприємствами США та країн ЄС з’являються департаменти, відділи та інші структурні підрозділи, на які покладається управління ланцюгами поставок (Supply Chain Management SCM). Вирішуються питання планування, контролю виконання ключових бізнес-процесів (переважно логістичних), які починаються від кінцевого споживача та охоплюють всіх постачальників товарів, послуг та інформації, що дають цінність для споживачів

Закупки

Планування потреб у матеріалах.

Виробниче планування.

Управління запасами на

ввиробництві

Матеріальний менеджмент

Складування.

Вантажопереробка

Пакування

Пакування

Управління логістичними ланцюгами

Управління запасами у дистрибуції.

Планування розподілу

опрацювання замовлень

транспортування.

Обслуговування споживачів

Інформаційні технології.

Маркетинг.

Стратегічне планування.

Управління якістю

Фізичний розподіл

Рис. 1.1. Основні етапи формування і розвитку логістики на прикладі зарубіжних країн

виникнення понять "бізнес-логістика" та "промислова логістика" як практичного забезпечення теоретичних положень логістики;

комплексне залучення у сферу логістичного управління все більшої частини елементів системи загального управління якістю, що у свою чергу висунули перед внутрішніми та зовнішніми потоковими процесами підвищені вимоги – пристосування до різних варіантів забезпечення максимального задоволення потреб й вимог споживачів до їх обслуговування.

Етап розвитку (з 1980 до 1990 рр.). З середини, а ще більше у кінці 80-х рр. ХХ ст., значно прискорився темп зміни зовнішнього середовища промислових підприємств. У всьому світі зміни у організації виробничої та управлінської діяльності стали відбуватися все швидше.

Теорія і практика логістичного управління робить значний прорив у порівнянні з минулими періодами. Цьому сприяли такі обставини:

широке впровадження комп’ютерної техніки, поява революційних інформаційних технологій;

глобалізація ринку;

зміни у державному регулюванні інфраструктури економіки;

поширення філософії загального управління якістю;

розширення партнерства та стратегічних альянсів;

структурні зміни у організації підприємницької діяльності.

Причини таких змін стають зрозумілими лише при їх розгляді з позицій маркетингового аналізу поведінки споживачів:

різко зросли вимоги споживачів до якості будь-яких товарів і послуг, термінів їх надання;

зросла доступність товарів і послуг у будь-якій точці світу;

із-за збільшення можливостей споживчого вибору, став різко зменшувався час життя товару чи послуги на споживчому ринку;

значно зросла конкуренція у частині пропозиції нових видів товарів і послуг, підвищення їх якості.

Етап інтеграції (з 1990 р. до нашого часу). У 90-х рр. ХХ ст. остаточно формуються сучасні уявлення про логістику як науковий напрямок управлінської діяльності, що визначає стратегічні підходи до використання коштів, починаючи з моменту придбання вихідної сировини і закінчуючи доставкою товару кінцевому споживачеві.

Виробничий і логістичний менеджмент розвиваються узгоджено та взаємопов’язано відповідно до таких основних тенденцій:

орієнтація на кінцевого споживача (формування й розвиток організаційних структур, що у найбільшій мірі здатні адаптуватися до динаміки споживчого ринку);

спеціалізація на ключових компетенціях (розвиток тих напрямів логістичної діяльності, за якими підприємство отримує стійкі конкурентні переваги);

інтенсивне проникнення інформаційних технологій у виробничу діяльність (участь підприємства у структурних мережах різного рівня управління, ланцюгах поставок, використання Internet-технологій тощо).

Компетенція (від лат. competo – досягаю, відповідаю, підхожу) знання та досвід у тій чи іншій області.

Вище викладені положення, зміни у формуванні й розвитку відносин на принципах стратегічної взаємодії визначили значні зміни у підходах до організації та управління потоковими процесами. На цьому етапі виникає якісно нова ідеологія управління підприємством – концепція інтегрованої логістики. Вона, виходячи за межі вирішення питань оптимізації діяльності окремого підприємства, позначила пріоритетність об’єд-нання зусиль постачальників, виробників та споживачів у досягненні найбільшої ефективності єдиного кінцевого результату. Було сформульовано головну ідею логістичного менеджменту – забезпечити максимальну інтеграцію логістичних функцій підприємства та його партнерів з управління потоковими процесами (суміжників з виробництва кінцевих ринкових продуктів) з метою набуття й утримання ними стійких конкурентних переваг.

Інтеграція (від лат. integratio – відновлення; integer – цілий), поняття, яке означає стан взаємопов’язаності окремих диференційованих частин і функцій системи у ціле, а також процес, який веде до такого стану; процес зближення і зв’язку наук, що відбувається поряд з їх диференціацією.

Виникає поняття повного (інтегрованого) ланцюга поставок: "закупка → виробництво → дистрибуція → продаж".