2.3.1. Стрес та чинники, що його стимулюють

Життя, пошук, творчість, діяльність - усе має проблеми, розв’язання яких приводить до стресових ситуацій. Справа в тому, що навіть в найбільш продуманій та добре налагодженій управлінській роботі мають місце ситуації, що негативно впливають на людей і приводять до стресу. В стресовому стані поведінка особис­тості дезорганізовується, спостерігаються неконтрольовані рухи, певні мовні відхилення, з’являються емоції, не адекватні культурі взаємин.

Сучасна технологічна наука виділяє такі важливі феномени критичних життєвих ситуацій, що характеризують психологічний контекст виникнення конфліктів. Це - стрес, фрустрація, криза і власне конфлікт.

Стрес - неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потребує певних змін. Мусимо пам’ятати, як писав Г. Сельє, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожен стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особи.

Фрустрація визначається як стан, що викликаний наявністю сильної мотивації для досягнення мети (задоволення потреб) та подоланні перепон, перешкод на шляху до досягнення мети. Такими перепонами для досягнення мети можуть бути причини різного характеру: фізичні (позбавлення волі), біологічні (хвороба, старість), психологічні (страх, недостатність інтелектуальних даних), соціокультурні (заборони, правила, норми).

Фрустрація постійно наявна всередині людини, вона глибоко загнана всередину (в людину) і може при певних сприятливих умовах вийти назовні у формі агресії, як поведінка індивіда, що спрямована проти іншого індивіда чи групи людей, яка може привести до конфлікту.

Криза характеризує стан індивіда, що виникає у вигляді проблеми, з якої він не може вийти, чи розв’язати її за короткий час, унаслідок чого свідомість неначе капітулює перед проблемою.

Стрес - це сильний вияв емоцій, який викликає комплексну фізіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов’язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. При частих стресових ситуаціях у людини пропадає апетит, наступає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, наступає апатія, а на роботі погіршується ефективність праці. Стресові ситуації погано позначаються на здоров’ї, у людини з’являється цілий букет захворювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.

До вагомих чинників, які призводять до стресу, належать: дефіцит часу, негативні емоції, складні проблеми в сім’ї, мікроклімат у колективі, негаразди в роботі тощо.

Профілактика від стресу потребує від особи:

• бути здатним на зміну орієнтацій;

• вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;

• бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;

• вміти розрізнити великі втрати від дріб’язкових, невдачу від катастрофи;

• навчитися розслаблятись, щоб дати організму відновити потенції;

• бути готовим до спілкування з різними людьми (“він іншим бути не може”);

• вміти думкою навіювати собі позитивні образи, які витісняли б негативні (“який прекрасний день…”);

• мати почуття гумору - посміятися над собою, розрадити себе (“це ще не кінець світу…”);

• вміти розділити дві фундаментальні речі - “здоров’я” (яке не купиш) і “роботу” (яку можна змінити);

• навчитися говорити “ні”, коли неможливо сказати “так”, враховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для “ні”;

• намагатися вивчити психологію і тактику начальника та відповідно вести з ним розмову таким чином, щоб не втратити довіру до себе;

• не погоджуйтеся з тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелюючи до негативних наслідків, не займайте при цьому звинувачувально-агресивної позиції.