Тема 3. Система управління персоналом

Питання та завдання для підготовки до заняття і перевірки знань

1. Сутнісно-змістовна характеристика та особливості системного підходу до управління персоналом.

2. Місце підрозділів управління персоналом в організаційній структурі підприємства. Функції та завдання підрозділів.

3. Кадрова політика в державі та на підприємстві.

Основні поняття

1. Термін “персонал” об’єднує всі складові частини трудового колективу і ділиться на виробничий персонал (робітники) і управлінський персонал (службовці).

2. Система роботи з персоналом включає сукупність принципів, норм і методів управління робітниками і службовцями на підприємстві. Вона складається із підсистем кадрової політики, підбору, оцінки, розстановки і навчання персоналу.

3. Підсистеми роботи з персоналом взаємопов’язані між собою і реалізуються в сукупності нормативних документів підприємства (статут підприємства, філософія підприємства, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, штатний розклад та ін.).

4. Кадрова політика визначає генеральну лінію і принципові установки в роботі з персоналом на довготермінову перспективу.

5. Кадрова політика включає типи влади в суспільстві, стиль керівництва, вимоги до персоналу і реалізуються у філософії підприємства, правилах внутрішнього трудового розпорядку, колективному договорі.

6. Типи влади в суспільстві: охлократія, автократія і демократія. Сучасний етап в Україні характеризується переходом від автократії до демократії з проявом охлократії.

7. Охлократія (від грец. оchlos – натовпна, панування натовпу) – характеризується відсутністю чіткого підпорядкування громадян нормам моралі і права, коли суспільна поведінка визначається на стихійних зборах, мітингах, зібраннях людей.

8. Автократія означає необмежену владу в суспільстві однієї особи. В залежності від форми і ступеня примусу народу, можна виділити модифікації автократії з найяскравішими представниками: тиранія (Іван Грозний), диктатура (Гітлер, Сталін), монархія (Петро І, Наполеон, Катерина ІІ).

9. Демократія (від грец. demos – народ) передбачає “владу народу” на основі суспільного самоуправління.

10. Кадрова політика залежить від стилю керівництва на підприємстві. Розрізняють ліберальний, авторитарний, демократичний і змішаний стилі керівництва.

11. Авторитарний стиль характеризується тим, що керівник в прийнятті рішень завжди орієнтується на власні цілі, критерії та інтереси, практично не радиться з трудовим колективом, обмежується вузьким колом однодумців.

12. Демократичний стиль заснований на поєднанні принципу одноосібності і суспільного самоуправління. Керівник обирається і повинен виражати інтереси більшості.

13. Ліберальний стиль заключається в тому, що керівник в прийнятті рішень орієнтується на цілі та інтереси окремих груп трудового колективу, постійно прагнучи маневрувати. Це нестійкий стиль керівництва, який походить від охлократії.

14. Змішаний стиль передбачає поєднання перерахованих вище типів.

15. Філософія підприємства – це головний документ, який містить принципи і правила взаємовідносин персоналу на підприємстві

16. Сучасна кадрова політика формується на основі руйнації ідеалів комуністичної моралі, розвитку ринкових відносин і демократизації суспільства.

17. Правила внутрішнього трудового розпорядку – документ, який регламентує порядок прийому та звільнення співробітників, час праці та відпочинку, основні обов’язки співробітників і адміні­страції, а також засоби стимулювання та стягнення.

18. Колективний договір – правовий акт, що регулює соціально-правові відносини між представниками працівників та роботодавців, адміністрації та профспілок.

19. Штатний розпис підприємства – документ, що містить склад підрозділів і перелік посад, розміри посадових окладів та фонд заробітної плати.

20. Положення про оплату та преміювання праці – документ, що визначає порядок, форми та розміри оплати працівників певних категорій і засоби матеріального стимулювання.

21. Положення про підрозділи – документ, що визначає призна­чення та місце підрозділу на підприємстві, функції та завдання управління, права, відповідальність і форми стимулювання пра­цівників підрозділу.

22. Контракт співробітника – форма трудової угоди між адмі­ністрацією та працівником, що містить порядок прийому на роботу, організацію праці і часу, ділові та моральні якості, оп­лату, соціальні блага та гарантії.

23. Посадові інструкції – основний документ, що регламентує при­значення та місце працівника в системі управління, його функ­ціональні обов’язки, права, відповідальність і форми заохочення.

24. Моделі робочих місць – всебічне комплексне визначення різ­них аспектів особистості, об’єктивних кадрових даних, ділових і моральних якостей, життєвого досвіду, професійних знань та умінь, здоров’я, працездатності та інших вимог до людини, яка буде працювати на даному робочому місці.

25. Регламенти управління – сукупність правил, що визначають порядок роботи державного органу підприємства, установи й організації.

Візуальне супроводження

Рис.5. Система роботи з персоналом

Тест

Оцінка власного стилю керівництва

Розставити ранги від 1 до 5 біля наступних визначень таким чином, щоб вони якомога точніше описували Віші особисті якості управлінця. При цьому ранг 5 повинен відповідати Вашому звичайному стилю управління, 4 – менш звичайному тощо, аж до 1, який найменше відповідає Вам. Кожне визначення повинно бути відмічене лише однією цифрою яка не повторюється.

Таблиця 8.

А		Найчастіше я делегую свої повноваження своїм підлеглим, довіряю їм вирішення іноді навіть найважливіших питань. Зазвичай мені достатньо тієї інформації яка мені повідомляється підлеглими. Я не бажаю втручатися у спори інших, не висловлюю своєї думки. Дозволяю сторонам які конфліктують самостійно вирішувати свої проблеми, або розводжу суперників «по куткам». Я намагаюся не виказувати своєї думки з приводу того що відбувається. Не оцінюю інших (за принципом «не суди і несудимий будеш)
Б		Я намагаюся допомагати і підтримувати інших, всесторонньо враховувати інтереси і почуття підлеглих. Я намагаюся уникати проблемних ситуацій і протиріч, звертати увагу більше на успіхи ніж на невдачі підлеглих. Я вислуховую всі думки і ідеї співробітників, вибираю з них те, котрі не порушують гармонії відносин, намагаюсь нікого ні до чого не силувати. В конфліктних ситуаціях намагаюсь згладжувати емоції, утихомирювати тих хто спорить, зберегти атмосферу добросусідства. Я намагаюся знайти рішення, які не викличуть чиєїсь негативної реакції, але частіше – стимулюю співробітників до прийняття самостійних рішень. Мені завжди приємніше заохочують ніж вказувати на невдачі підлеглих.
В		Мене влаштовує рівний ритм роботи. Я намагаюся «тримати руку на пульсі», контролювати звичайний хід подій, роблячи перевірку лише у крайніх випадках. У суперечках я готовий іти на зустріч іншим. Намагаюсь найти рішення, яке задовольнить усіх або більшість. Для мене важливо, щоб моє рішення сприймалося співробітниками позитивно. Діяльність підлеглих мені зручніше оцінювати або позитивно або не негативно.
Г		Я активний і енергійний і вимагаю того самого від підлеглих. Я глибоко і різнобічно оцінюю і контролюю усі процеси. Я, як правило, переконаний у справедливості своїх вимог і вірності рішень, відстоюю свою думку, не дивлячись на статус співрозмовника. В конфлікті, я намагаюся отримувати перемогу над опонентами (деколи любою ціною), щоб підтримати свій авторитет керівника. Рішення я завжди стараюсь приймати сам, хоча і можу вислухати поради довірених осіб. Я вважаю, що відкрита вказівка на помилки і підштовхне співробітників до їх подолання.
Д		Я активний ініціативний і ціную такі ж якості у підлеглих. Я намагаюсь вислухати якомога більше думок і пропозицій співробітників і експертів, вивчаю додаткову інформацію, оцінюю її значимість. Я відкрито виражаю свою позицію і заохочую до цього інших, охоче приймаю найбільш вдалі, чим мої, думки. В ситуаціях конфлікту я намагаюся знайти конструктивні рішення, запрошую опонентів до їх спільного пошуку. Я намагаюся приймати зважені, узгоджені з колегами рішення. Я зацікавлений у всебічному дослідженні успіхів і невдач, причин, що їх викликали, стимулюю інших до відкритого вивчення усіх за і проти.

Таблиця 9.

Характеристика стилів керівництва

Параметри взаємодії керівника з підлеглими	Стилі керівництва
	Авторитарний	Демократичний	Ліберальний	Змішаний
Методи прийняття рішень	Особисто вирішує питання	Перед прийняттям рішення радиться з підлеглими	Чекає вказівок від керівництва	Особисто чи колегіально залежно від ситуації
Спосіб доведення рішення до виконавців	Накази, розпорядження, команди	Пропонує, просить	Випрошує	Виходячи з ситуації пропонує, наказує, радиться
Розподіл відповідальності	Бере на себе або перекладає на підлеглих	Розподіляє відповідальність в залежності від наданих повноважень	Знімає з себе уяку відповідальність	Найвірогідніше розподіляє відповідальність між підлеглими і собою
Відношення до ініціативи	Подавляє повністтю	Заохочує, використовує в інтересах справи	Віддає ініціативу у руки підлеглих	Пригнічує, коли впевнений в своїй правоті, заохочує коли потрібно прийняти рішення колегіально
Відношення до підбору кадрів	Боїться кваліфікованих працівників, позбувається їх	Підбирає ділових, освічених працівників	Підбором кадрів не займається	Нерегулярно займається підбором кадрів без будь-якої системи
Відношення до нестачі знань	″Все знає і вміє″, рідко підвищує кваліфікацію	Постійно підвищує свою кваліфікацію. Враховує критику	Поповнює свої знання заохочує до цього підлеглих	Намагається бути у курсі сучасних проблем, періодично підвищує кваліфікацію
Стиль спілкування	Тримає дистанцію, не комунікабельний	Дружньо налаштований, любить спілкування	Вступає в контакт з підлеглими тільки з їх ініціативи	Залежить від темпераменту, переважно комунікабельний
Характер відносин з підлеглими	Жорсткий, диктується настроєм	Рівна манера поведінки, постійний самоконтроль	Мякий, покладистий	Переважно доброзичливий
Відношення до дисципліни	Прихильник формальної жорсткої дисципліни і суворого розпорядку	Прибічник чіткої дисципліни, здійснює диференційований підхід до людей	Не вимагає виконання формальної дисципліни, терпляче переносить порушення	Підтримує формальну дисципліну, хоча іноді дозволяє порушення
Відношення до морального впливу на підлеглих	Вважає покарання основним стимулом, заохочує вибраних на свята	Використовує різні види нагород і покарань	Найбільше використовує нагороди	В залежності від ситуації і рівня підлеглих використовує різні способи

МОДУЛЬ 2

Семінарсько–практичне заняття №3