Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Универ 03.05.2013 18-15 / Менеджмент персоналу / Комплекс з МП до друку.doc
Скачиваний:
83
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
2.69 Mб
Скачать

Японські менеджери про свої завдання, % опитаних

Розвиток людських ресурсів

85,3

Розвиток ринків збуту

72,8

Створення нових продуктів та послуг

63,8

Зміцнення фінансової структури

59,0

Випуск нових продуктів

45,0

Нові технології

44,4

Інтенсифікація НДДКР

43,1

Стабілізація трудових відносин

36,2

Підтримка інших компаній

32,2

Спрощення організаційної структури

29,7

Просування на зовнішні ринки

19,4

Як бачимо, проблема розвитку персоналу й управління ним займає провідне місце.

Державна служба в Україні, в тому числі податкова, як і вся країна, знаходиться сьогодні в ситуації, коли вона мусить адаптуватись до величезної кількості змін, що відбуваються за дуже короткий час. Ці складні проблеми можна розв’язувати лише за умови високої кваліфікації кадрового складу. Тому одним з основних принципів державної служби згідно із ст.3 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 року є професіоналізм її здійснення.

Саме тому вивчення проблем управління людськими ресурсами необхідне в сьогоднішніх умовах для того, щоб вважати себе кваліфікованим, професійно грамотним фахівцем та ефективно працювати в органах податкової служби.

Персонал організації – це трудовий колектив, усі працівники, які виконують виробничі або управлінські операції і зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці.

Класифікація персоналу:

За участю в процесі виробництва:

  1. Робітники (виробничий персонал) – основний і допоміжний.

  2. Службовці (управлінський) – керівники і спеціалісти.

  • Історія

Розвиток поняття “людський фактор” у теорії управління:

  1. Школа наукового управління підприємством (Тейлор) – виникло поняття “людський фактор” (“людина економічна”) (1875-1920).

  2. Школа гуманних відносин (Мері Паркер Фоллетт) – “людина соціальна” (1930-1950).

  3. Біхевіористська школа (Арджиріс) – “людина, яка самореалізується”.

  4. Сучасні теорії менеджменту стверджують, що в даний час людство переживає зміну соціального типу людини. Здійснюється перехід від людини, що самореалізується, до людини корпоративної. На відміну від попереднього типу, який орієнтований першочергово на власний успіх, людина корпоративна створює (перш за все для себе) середовище, в якому вона може жити і розвиватись. Її мотивація набагато складніша. Вона завжди занепокоєна майбутнім, що виявляється, наприклад, у турботі про чистоту навколишнього середовища.

З погляду сучасних управлінських теорій, сутність управління людськими ресурсами полягає в тому, що люди розглядаються як найбільше надбання організації, її перевага в конкурентній боротьбі, яких необхідно розміщувати, мотивувати, розвивати разом з іншими ресурсами, щоб досягти стратегічних цілей організації.

  • Запам’ятайте!

Менеджмент персоналу – це стратегічне й оперативне управління діяльністю, спрямоване на підвищення ефективності використання людських ресурсів організації.

Поняття “менеджмент персоналу” має 4 аспекти:

  1. Функціональний– характеризують всі завдання та рішення, пов’язані з діяльністю в сфері персоналу (наприклад, підбір персоналу, його використання, підвищення кваліфікації, оплата праці, звільнення і т. д.).

  2. Організаційний – визначає підпорядкованість всіх осіб на підприємстві, які несуть відповідальність за роботу з персоналом (наприклад, лінійні менеджери, відділ персоналу, рада працівників).

  3. Освітній – розглядає менеджмент персоналу як навчальну дисципліну, є важливою складовою економічної освіти.

  4. Науковий – досліджує менеджмент персоналу як науку, систему наукових знань, які формують теоретичну основу практики управління людськими ресурсами і забезпечують практику науковими рекомендаціями.

Аксіоми менеджменту персоналу:

  1. Будь-яка проблема підприємства – це проблема управління людськими ресурсами.

  2. Персонал підприємства – це не тільки сьогоднішні працівники підприємства, але й ті, хто на підприємство прийде, і ті, хто його покидає.

  3. Розуміння і зближення цілей роботодавця і працівника – це найкоротший шлях до підвищення ефективності роботи підприємства.

  4. Будь-яка проблема управління людськими ресурсами – це спільна проблема для лінійних та кадрових менеджерів.

  5. В управлінні працівниками завжди присутні як стратегічний (управління людськими ресурсами), так і оперативний (управління персоналом) аспекти.