Тема 5. Технологія управління персоналом

Тема 5.1 Підбір персоналу

Мета: дати уявлення про основні методики підбору, відбору і найму персоналу; ознайомити з базовими сучасними концепціями, які лежать в основі процесів підбору, відбору і найму персоналу; показати, як всебічно аналізувати проблеми, що виникають при підборі персоналу.

План

1. Процес підбору, відбору і найму персоналу.

2. Моделі робочих місць.

3. Професійний відбір персоналу.

4. Формування резерву кадрів.

1. Процес підбору, відбору і найму персоналу

У процесі підбору персоналу залежно від розмірів організації роботодавець повинен вирішити:

1. скільки додатково працівників потрібно буде організації;

2. де організація планує шукати необхідних працівників;

3. якої кваліфікації потрібні фахівці;

4. яким чином організація планує поширювати інформацію про вакансії;

5. як планується оцінювати ефективність роботи з підбору кадрів.

Принципи підбору кадрів.

1. Підбираються працівники, які можуть вирішувати поставлені задачі.

2. Підбір персоналу здійснюється виходячи із професійної підготовки, виробничого досвіду та якостей працівника (недолік цього способу – коли з’являється висококваліфікований працівник, то вакантне місце може бути зайняте працівником нижчої кваліфікації).

3. Суміщення 1 і 2 способів, коли для висококваліфікованих працівників підбираються робочі місця зі зміною існуючого розподілу функцій.

Підбір персоналу являє собою процес відбору необхідних кандидатур на вакантні робочі місця, виходячи із резерву кадрів, що є на біржі праці і на підприємстві (рис. 5.1.1.).

Складові елементи підбору персоналу:

• розрахунок потреби в кадрах робітників і службовців;

• моделі робочих місць;

• професійний підбір кадрів;

• формування резерву кадрів.

Вихідні дані для підбору кадрів:

• моделі робочих місць;

• філософія підприємства;

• правила внутрішнього розпорядку;

• організаційна структура виробництва;

• штатний розпис підприємства;

• положення про підрозділи;

• контракт співробітника;

• посадові інструкції;

• положення про оплату праці;

• положення про службову і комерційну таємницю.

Рис. 5.1.1. Процес підбору персоналу

2. Моделі робочих місць

Науково обгрунтований підбір персоналу може бути здійснений на основі моделей робочих місць. У практичній діяльності кадрових служб підприємств часто використовуються спрощені моделі підбору персоналу, наприклад: «потрібен слюсар 5-го розряду, чоловік до 50 років», «потрібен завідуючий дільницею, чоловік з вищою технічною освітою до 40 років».

Ефективне вирішення проблеми підбору персоналу вимагає розробки науково обгрунтованих моделей робочих місць робітників і службовців, що забезпечують підбір, оцінку і розстановку кадрів на єдиній методологічній основі. Модель, яку ми розглянемо, включає 15 елементів, які являють собою якісні і кількісні характеристики робочого місця:

1. Кадрові дані: листок з обліку кадрів, трудова книжка, характеристика, автобіографія, копія документа про освіту.

2. Досвід працівника: життєвий, виробничий, державний, громадський. Визначається шляхом анкетування та опитування.

3. Професійні знання з конкретних навчальних дисциплін. Виявляються шляхом програмованого контролю знань у результаті ділових ігр.

4. Професійні уміння: сукупність управлінських робіт, які може виконувати працівник (кадри, інформація, техніка, технологія). Виявляються шляхом програмованого контролю, співбесіди в процесі ділових ігор і практичних занять.

5. Особисті якості: сукупність ділових, моральних якостей і недоліків працівника, які визначаються шляхом соціологічного опитування.

6. Психологія особистості: тип особостості, мотивація, темперамент, рівень інтелекту. Визначаються шляхом психологічного тестування працівника.

7. Здоров’я і працездатність визначаються за медичною діагностикою стану: здоровий, практично здоровий, хворий.

8. Рівень кваліфікації: професійна освіта, підвищення кваліфікації, післявузівська освіта. Визначається за отриманою спеціальністю, освітою і підвищенням кваліфікації.

9. Службова кар’єра: «трамплін», «сходи», «змія», «роздоріжжя». Формується на основі оцінки потенціалу працівника і його зацікавленості в службовому рості.

10. Захоплення: спорт, мистецтво, театр і кіно. Виявляється методом опитування, спостережень та анкетування.

11. Шкідливі звички і недоліки: алкоголь, куріння, наркоманія, фізичні вади. Виявляються шляхом анкетування, спостереження та соціалогічного опитування.

12. Організація праці: приміщення, транспорт, технічні засоби. Визначається за нормативами організації робочого місця і шляхом опитування співробітників.

13. Оплата праці: зарплата, премії, дивіденди. Визначається за штатним розписом і середнім доходом працівників у даному регіоні.

14. Соціальні блага: квартира, путівки, спецодяг, кредит, суда, харчування. Визначаються шляхом опитування працівника і на основі встановлених на підприємстві середніх виплат із фонду соціального розвитку.

15. Соціальні гарантії: допомога по непрацездатності, у випадку звіль­не­ння, страхування життя, стипендія, пенсія. Визначаються на основі державних стандартів.