Л. Екологічне та земельне право

1. Предмет та джерела екологічного і земельного права

Екологічне право — це система правових норм, що регулюють суспільні екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості навко­лишнього природного середовища, гарантування екологічної безпе­ки, реалізації і захисту екологічних прав.

Основними нормативно—правовими актами у сфері екологічного права є закони «Про охорону навколишнього природного середови­ща» від 25 червня 1991 року, «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, «Про природно—заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року, «Про карантин рослин» від З0 червня 1993 року, «Про Червону книгу» від 7 лютого 2002 року та деякі інші.

Галузь екологічного права складається з таких основних підгалу—зей: земельного, водного, лісового, надрового, фауністичного, повітро—охоронного, заповідного права та права екологічної безпеки.

Земельне право — підгалузь екологічного права, що регулює суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин, відповідно до законодавства, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Основним джерелом земельного права є Конституція України. Зокрема, в ст. 13 Конституції передбачено, що земля й інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, а в наступній статті зазначається, що земля є основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави.

Кодифікованим джерелом земельного права є Земельний ко­декс Українивід 25 жовтня 2001 р.

Джерелами земельного права є також закони України «Про се­лянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1991 р., в редакції закону від 22 червня 1993 р. «Про плату за землю» в редакції від 19 вересня 1996 р., «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. та інші нормативно—правові акти.

2. Екологічні права та обов'язки громадян

В українському законодавстві визначені основні екологічні права і обов'язки громадян. У Конституції записано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільно­го доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових про­дуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Цьому праву відповідає обов'язок держави забезпечувати здійснення санітарно—гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення та оздоровлення на­вколишнього природного середовища.

Кожен громадянин України має право на:

— безпечне для його життя та здоров'я навколишнє середовище;

— участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища та внесення про­позицій до державних та господарських органів, установ та орга­нізацій з цих питань;

— участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навко­лишнього природного середовища, раціонального і комплекс­ного використання природних ресурсів;

— здійсненні загального і спеціального використання природ­них ресурсів;

— об'єднання у громадські природоохоронні формування;

— одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;

— участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

— одержання екологічної освіти;

— подання позовів до суду, до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, за­подіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Усі екологічні права громадян захищаються і відновлюються в су­довому порядку.Законодавство, в першу чергу Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачає і екологічні обов'язки громадян.

Громадяни зобов'язані:

— берегти природу, раціонально використовувати її багатства;

— здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної без­пеки;

— не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

— вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

— компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим нега­тивним впливом на навколишнє природне середовище.