3. Договір найму житлового приміщення

Громадяни самостійно здійснюють право на одержання житлово­го приміщення в будинках державного і громадського фонду з 18 років, а ті, що вступили в шлюб, влаштувалися на роботу до досягнення 18—річного віку — відповідно з часу вступу до шлюбу чи поступлення на роботу. Інші неповнолітні у віці 15—18 років здійснюють право на одер­жання житла зі згоди батьків чи піклувальників.

Громадяни, що потребують поліпшення житлових умов чи надан­ня житла, стають на облік у виконавчому комітеті місцевих рад або за місцем роботи в підприємствах, установах, організаціях, якщо вони мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво.

Громадянам, що стоять на обліку, житло надається в порядку чер­ги. Норма житлової площі, що надається в Україні,— 13,65 м²на одну людину. Ця норма не завжди збігається з рівнем фактичної забезпе­ченості. Громадянам, які страждають важкими формами хронічних хвороб та ряду інших категорій, надається додаткова житлова площа розміром 10 м²або у вигляді окремої кімнати і більше. Забороняєть­ся надавати житло у старих будинках, які вже не підлягають ремонту, у будинках, що підлягають зносу, капітальному ремонту і т. д.

Громадяни, які навмисне погіршили свої житлові умови шляхом обміну житлової площі, пошкодження або руйнування, відчуження ча­стини житлової площі, не приймаються на облік, як такі, що потребу­ють поліпшення житлових умов, протягом 5 років.

Єдиною підставою для вселення у житлове приміщення є ордер.

Ордер — це письмове розпорядження, видане виконавчим орга­ном місцевої ради про вселення громадянина у житлове приміщен­ня. Житлове приміщення на момент видачі ордера повинно бути вільним. Ордер дійсний протягом одного місяця з дня видачі. Позов про визнання ордера недійсним може бути поданий протягом 3 років з дня його видачі.

На підставі ордера громадянин, на ім'я якого він виданий, укла­дає договір найму житлового приміщення з житлово—експлуатаційною організацією.

Предметом договору найму може бути окрема квартира, одно­квартирний будинок чи інше ізольоване житлове приміщення. Договір найму з'ясовує взаємні права і обов'язки сторін і укладається у пись­мовій формі.

До прав наймача належать:

— право користуватися наданим приміщенням у межах, вста­новлених договором;

— право на вселення інших осіб у наймане приміщення за пись­мовою згодою всіх членів сім'ї наймача, що проживають разом

з ним (для вселення до батьків неповнолітніх дітей така згода не потрібна);

— збереження права на житлове приміщення у разі тимчасової відсутності наймача протягом 6 місяців;

— право з письмової згоди всіх осіб, що з ним проживають, здій­снити обмін житлового приміщення, в т. ч. на житло в іншому населеному пункті;

— право здавати приміщення у піднайм та інші права.

Обов'язками наймача є бережливо ставитися до житлового при­міщення, використовувати його у відповідності з призначенням, підтри­мувати порядок та проводити поточний ремонт, своєчасно вносити квартирну плату і т. д.

Члени сім'ї наймача, що проживають разом з ним, користуються рівними з наймачем правами і мають рівні обов'язки. До членів сім'ї наймача належать чоловік чи дружина, діти, батьки, а також інші особи, якщо вони постійно проживають з ним і ведуть спільне госпо­дарство.

Наймодавець має право вимагати бережливого ставлення до житлового фонду, дотримання правил співжиття, своєчасного внесен­ня квартирної плати та відшкодування збитків, заподіяних з вини най­мача.

Наймодавець зобов'язаний надавати вказане в ордері при­міщення, своєчасно проводити його капітальний ремонт, забезпечу­вати належну роботу інженерного обладнання та місць загального ко­ристування.

Договір найму житлового приміщення може бути розірваний

як наймачем, так і наймодавцем. Наймач має право з дозволу членів сім'ї у будь-який час розірвати договір найму. Якщо наймач і члени його сім'ї вибувають на постійне місце проживання в інший населе­ний пункт або в інше житлове приміщення, то договір вважається ро­зірваний з моменту їх вибуття.

На вимогу наймодавця договір житлового найму може бути розі­рваний лише з підстав, передбачених законом і лише в судовому по­рядку, за винятком виселення з будинків, що загрожують обвалом.

За порушення житлового законодавства передбачена юридична відповідальність.