6. Державна допомога сім'ям з дітьми

ТА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ'ЯМ

Закон «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопа­да 1992 р. у редакції закону від 22 березня 2001 р. встановлює га­рантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів, віку, стану здоров'я дітей тощо. Передбачена законом дер­жавна допомога спрямовується на соціальний захист сімей з дітьми.

Сім'єю здітьми при цьому вважається поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому ви­ховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановле­но опіку та піклування.

Згідно з законом призначаються такі види державної допомоги:

• допомога по вагітності та пологах;

• одноразова допомога при народженні дитини;

• допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічно­го віку;

• допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

• допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми.

Державна допомога по вагітності та пологах, а також допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою ди­тиною обчислюється у процентах до розміру заробітку (доходу).

Одноразова допомога при народженні дитини обчислюється у кратному співвідношенні до розміру мінімальної заробітної плати.

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінки, призначають і виплачують орга­ни соціального захисту населення за місцем проживання батьків (уси­новителів, опікуна, піклувальника). Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінки призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

Інші види державної допомоги сім'ям з дітьми обчислюються за установленими нормами в процентах до розміру мінімальної заро­бітної плати.

Документи про призначення державної допомоги розглядають­ся органом, що призначає державну допомогу, протягом 10 днів з дня їх надходження. Орган, що призначає державну допомогу, видає чи надсилає заявнику не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення повідомлення про відмову в призначенні державної допомо­ги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження.

Допомога по вагітності та пологах надається: всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані у системі загально­обов'язкового державного соціального страхування. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь пер­іод відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до по­логів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 —після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та на­дається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпу­стки, фактично використаних до пологів.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забез­печення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 від­сотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Одноразова допомога при народженні дитини надається одно­му з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхуван­ня. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

Одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язко­вого державного соціального страхування особа (один з батьківдитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактич­но здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мініму­му для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, вста­новлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуван­ням, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклу­вання за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дити­ну аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожит­кового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мініму­мом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців.

Малозабезпеченим сім'ям з дітьми (у тому числі з усиновлени­ми дітьми та дітьми, які перебувають під опікою чи піклуванням) віком до 16 років (учнів—до 18 років), допомога призначається, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї. Прожитковий мінімум встановлюється відповідно до закону «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р.

Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми призначається з місяця звернення по допомогу терміном на шість місяців і виплачуєть­ся щомісячно. Питання про продовження виплати зазначеної допо­моги вирішується на підставі поновлених документів про стан мате­ріального забезпечення сім'ї.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість місяців.

Малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території Ук­раїни, мають право на державну соціальну допомогу відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» від 1 червня 2000 р. Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до органу соціаль­ного захисту населення за місцем його проживання або до виконав­чого комітету сільської, селищної ради.

Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до органу соціального захи­сту населення. Державна соціальна допомога призначається з міся­ця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику мало­забезпеченої сім'ї. Рішення про відмову в наданні державної со­ціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким особам, визнаним за результатами медико—соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існуван­ня, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною. Одиноким особам, які досягли 65—річного віку і не мають інших джерел до існування, державна со­ціальна допомога може бути призначена довічно. Такі ж умови зас­тосовуються також при призначенні державної соціальної допомо­ги непрацездатному подружжю при відсутності осіб, зобов'язаних їх утримувати відповідно до закону.

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмов­лено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у ви­падках, коли:

• малозабезпеченою сім'єю чи кимось із її складу протягом останнього перед зверненням за наданням державної соц­іальної допомоги року була здійснена покупка на суму, що на час звернення перебільшує 10—кратну величину прожитково­го мінімуму для сім'ї;

• у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею більше 0,60 га чи підсобне господарство, що має приносити доход, чи друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (ме­ханізму); сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на вста­новлення права на державну соціальну допомогу та на визна­чення її розміру.

Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у випадку невикористання сім'єю можливо—стей знаходження додаткових джерел для її існування. Державна соці­альна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї державними підприємствами зв'язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого пред­ставника сім'ї в банківській установі. Не отримана своєчасно з вини сім'ї державна соціальна допомога може бути отримана в наступно­му місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена. Затримка виплати державної соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається. При переїзді сім'ї в іншу місцевість виплата призначеної державної соціальної до­помоги за попереднім місцем проживання припиняється.

Скарга на рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її на­данні може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду. Контроль за правильністю надання державної соціаль­ної допомоги та використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на надання державної соціальної допомоги, здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади в сфері праці та соціальної політики безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Соціальний інспектор — посадова особа управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурного підрозділу з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських і ра­йонних у містах рад, наділена повноваженнями із здійснення контро­лю за правильністю надання державної соціальної допомоги мало­забезпеченим сім'ям і субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово—комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та використання коштів держав­ного бюджету, спрямованих на цю мету.

На посаду соціального інспектора призначається особа, яка має вищу освіту і стаж роботи в органах праці та соціального захисту на­селення не менше ніж два роки. Дії або бездіяльність соціального інспектора можуть бути оскаржені до вищестоящого органу виконав­чої влади чи органу місцевого самоврядування, а також до суду.