- •Д. Цивільне та підприємницьке право
- •Ж. Право соціального захисту
- •К. Житлове право
- •Н. Адміністративне право
- •Список використаних нормативно—правових актів та літератури а. Основи теорії держави
- •2. Поняття і ознаки держави
- •4. Форма державного устрою
- •5. Державний режим
- •6. Функції держави
- •8. Держави, що існували на території україни
- •9. Поняття і ознаки громадянського суспільства та правової держави
- •Б. Основи теорії права
- •3. Спільні і відмінні ознаки права та інших соціальних норм
- •4.Функції права
- •5.Поняття та елементи системи права
- •6.Загальна характеристика основних галузей права україни
- •7. Норма права. Види та структура норм права
- •1.За функціональною спрямованістю норми права діляться на:
- •8.Джерела права
- •9. Система законодавства
- •10. Поняття та структура правовідносин
- •11.Поняття і склад правопорушення
- •13. Законність, її принципи і гарантії
- •В. Конституційне право
- •2. Декларація про державний суверенітет україни:
- •3. Акт проголошення незалежності україни
- •4. Правонаступництво україни
- •5. Конституція: поняття і види
- •8. Державні символи україни
- •9. Правовий статус української мови та мов національних меншин
- •10.Поняття громадянства україни. Правовий статус громадян
- •11. Порядок набуття громадянства україни
- •13. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців
- •14. Конституційні права і свободи людини і громадянина
- •16. Правовий статус національних меншин в україні
- •17. Сучасні міжнародно—правові механізми захисту прав людини
- •18. Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадські організації
- •20.Гарантії права на освіту права та обов'язки учнів та студентів
- •1)Освітні рівні:
- •2)Освітньо—кваліфікаційні рівні:
- •21. Зміст загального військового обов'язку та способи його здійснення
- •22.Порядок проходження альтернативної
- •23. Поняття референдуму.Види референдумів в україні
- •25. Вибори народних депутатів україни
- •27. Виборчі округи та дільниці
- •28. Система виборчих комісій
- •29. Порядок складання списків виборців
- •30. Фінансування виборів. Порядок формування виборчих фондів та використання їх коштів
- •31. Висування кандидатів у депутати
- •32.Порядок реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному та одномандатних округах
- •33.Проведення передвиборної агітації
- •34. Представники партій (блоків) у цвк та уповноважені особи
- •35. Офіційні спостерігачі
- •37. Порядок підготовки і проведення повторних виборів
- •38. Порядок підготовки і проведення проміжних виборів
- •40. Верховна рада — єдиний законодавчий орган держави
- •44. Вибори президента україни загальні засади проведення виборів. Види виборів
- •45. Виборчі округи та дільниці
- •46. Порядок складання списків виборців
- •50. Порядок підготовки та проведення
- •51. Конституційний статус та повноваження
- •52. Дострокове припинення повноважень президента. Імпічмент
- •53.Рада національної безпеки та оборони
- •54. Кабінет міністрів україни. Центральні органи
- •55. Місцеві органи виконавчої влади
- •56. Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Загальні засади проведення виборів. Види виборів
- •58. Порядок складання списків виборців
- •59. Висування кандидатів у діпутати місцевих рад
- •60. Реєстрація кандидатів. Довірені та уповноважені особи
- •62. Повторні вибори
- •63. Статус депутатів місцевих рад
- •64. Поняття, структура та повноваження місцевого самоврядування в україні
- •Г. Судочинство. Судові правоохоронні та правозахисні органи
- •1. Поняття правосуддя. Основні засади судочинства
- •2. Конституційний суд україни
- •3. Система судів загальної юрисдикції
- •5. Прокуратура в україні
- •7. Правовий статус служби безпеки україни
- •9. Адвокатура в україні
- •10. Нотаріат в україні
- •11. Система органів юстиції
- •Д. Цивільне та підприємницьке право
- •1. Суспільні відносини, що регулюються цивільним правом
- •2. Суб'єкти цивільних правовідносин. Громадяни як суб'єкти цивільного права
- •3. Визнання громадянина безвісно відсутнім
- •4. Поняття, ознаки і види юридичних осіб
- •6. Поняття та строки позовної давності
- •7. Представництво та довіреність
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Право власності. Форми власності в україні
- •10. Захист права власності
- •11. Поняття зобов'язання. Способи забезпечення зобов'язання
- •12. Право інтелектуальної власності
- •13. Поняття, підстави і види цивільно—правової відповідальності
- •14. Спадкування за законом і за заповітом
- •15. Поняття підприємницької діяльності та порядок державної реєстрації її суб'єктів
- •16. Поняття і види підприємств
- •17. Поняття і види господарських товариств
- •18. Обмеження монополізму і недобросовісної
- •20. Умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами
- •Е.Трудове право
- •1. Предмет та джерела трудового права
- •2. Поняття колективного договору
- •3. Порядок укладання та припинення трудового договору
- •4. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •6. Поняття та види робочого часу
- •7. Оплата праці
- •9. Види та тривалість відпусток
- •10. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- •11. Трудова дисципліна, дисциплінарна відповідальність
- •12. Матеріальна відповідальність за шкоду,
- •13. Особливості праці молоді, жінок та інвалідів
- •14. Індивідуальні трудові спори
- •15.Колективні трудові спори
- •Ж. Право соціального захисту
- •2. Види пенсій в україні
- •3. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •4. Соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи
- •5. Соціальний захист ветеранів війни, праці та інших осіб похилого віку в україні
- •6. Державна допомога сім'ям з дітьми
- •7. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям—інвалідам
- •З. Шлюбно—сімейне право
- •1. Предмет та джерела шлюбно—сімейного права
- •3. Особисті і майнові права і обов'язки подружжя
- •4. Порядок розірвання шлюбу та визнання його недійсним
- •5. Взаємні права і обов'язки батьків і дітей
- •6. Порядок усиновлення дітей
- •7.Опіка і піклування
- •8. Позбавлення батьківських прав
- •К. Житлове право
- •1. Предмет та джерела житлового права
- •2. Право громадян україни на житло. Порядок отримання житла
- •3. Договір найму житлового приміщення
- •4. Приватизація державного житлового фонду
- •5. Кондомініуми
- •Л. Екологічне та земельне право
- •1. Предмет та джерела екологічного і земельного права
- •2. Екологічні права та обов'язки громадян
- •3. Права та обов'язки власників природних ресурсів
- •4. Склад земель
- •5. Набуття і реалізація права на землю
- •6. Форми власності на землю
- •7. Право користування землею. Оренда землі
- •8. Охорона і використання земель
- •9. Гарантії прав на землю. Порядок вирішення земельних спорів
- •10. Природно—запобідний фонд україни та правова охорона тваринного світу
- •11. Правова охорона атмосферного повітря та водних ресурсів
- •М. Кримінальне право
- •1. Предмет та джерела кримінального права
- •2.Поняття, ознаки та склад злочину
- •3. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •4. Співучасть у вчиненні злочину
- •7. Кримінальна відповідальність. Види кримінальних покарань
- •8. Призначення покарання та звільнення бід покарання. Погашення і зняття судимості
- •9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Н. Адміністративне право
- •1. Предмет та джерела адміністративного права
- •2. Державна служба та служба б органах місцевого самоврядування
- •3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення (проступку)
- •4. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •6. Особливості адміністративної відповідальності
- •Список використаних нормативно—правових актів та літератури
44. Вибори президента україни загальні засади проведення виборів. Види виборів
Порядок виборів Президента України регулює Конституція України та Закон «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.
Президент обирається строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосу— вання. Право обиратиПрезидента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними.
Конституція України передбачає певні умови, яким має відповідати кандидат на пост Президента України.
Президентом України може бути громадянин України, який відповідає таким вимогам:
— досяг тридцяти п'яти років на день виборів;
— має право голосу;
— проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів;
— володіє державною мовою.
Одна й та ж сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд.
Не можуть бути висунуті претендентами на кандидатів у Президенти України громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Право висування претендента на кандидата у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, в тому числі шляхом самовисування. Партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претендента на кандидата в Президенти України.
Вибори Президента бувають:
— черговими;
— позачерговими;
— повторними.
Призначаються вибори Президента Верховною Радою України.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніш як за 180 днів до дня виборів.
Позачергові вибори Президента України проводяться в разі дострокового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення повноважень. Рішення про призначення позачергових виборів приймається не пізніш як на п'ятий день після припинення повноважень Президента України.
Повторні вибори Президента України призначаються Верховною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Центральної виборчої комісії (далі — ЦВК).
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України.
45. Виборчі округи та дільниці
Для проведення виборів територія єдиного загальнодержавного одномандатного виборчого округу поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніш як за 160 днів до дня виборів за поданням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців. Список територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіальних меж та центрів округів публікується ЦВК в пресі у триденний термін від дня прийняття нею відповідного рішення.
Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Військовослужбовці голосують на загальних виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин. Виборчі дільниці на територіях військових частин можуть утворюватися, як виняток, з дозволу ЦВК у військових частинах, розташованих за межами населених пунктів. Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю виборців. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 60 днів, а у виняткових випадках, які визначаються ЦВК,— не пізніш як за п'ять днів до дня виборів.
Вибори Президента України організовують і проводять:
— ЦВК;
— територіальні виборчі комісії;
— дільничні виборчі комісії.
Територіальні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 70 днів до дня проведення виборів Президента України рішенням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у складі голови, заступника голови, секретаря та членів комісії. Подання про призначення членів комісій направляються до відповідної ради не пізніш як за 80 днів до дня виборів. Склад територіальної виборчої комісії формується шляхом обов'язкового включення (за наявності відповідних подань) по два представники від кожної партії (блоку), від якої (якого) зареєстрований кандидат у Президенти України, та по два представники від кожного кандидата у Президенти України, якого зареєстровано від зборів виборців. У разі, коли рада в установлений законом строк не утворить територіальні виборчі комісії, ці комісії утворюються не пізніш як за 65 днів до дня виборів ЦВК.
Дільничні виборчі комісії утворюються сільськими, селищними, міськими (міст, де відсутні районні ради), районними в містах радами не пізніш як за 45 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданнями партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати у Президенти України, а також за поданнями кандидатів у Президенти України, які зареєстровані ЦВК від зборів виборців. Зазначені подання направляються до відповідної ради не пізніш як за 60 днів до дня виборів. У виняткових випадках, визначених ЦВК, дільничні виборчі комісії утворюються за п'ять днів до дня виборів виконавчими комітетами відповідних рад. Склад дільничної виборчої комісії формується шляхом обов'язкового включення (за наявності відповідних подань) по два представники від кожної партії (блоку), від якої (якого) зареєстрований кандидат у Президенти України, та по два представники від кожного кандидата у Президенти України, якого зареєстровано від зборів виборців. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, дільничні виборчі комісії можуть утворюватися у складі голови, секретаря і 1—3 членів комісії з урахуванням подань партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати, та подань кандидатів, зареєстрованих від зборів виборців. У разі, коли рада в установлений Законом «Про вибори Президента України» строк не утворить дільничні виборчі комісії, ці комісії утворюються не пізніш як за 40 днів до дня виборів відповідною територіальною виборчою комісією за поданнями, що вносилися на розгляд відповідної ради.
Територіальні та дільничні виборчі комісії у п'ятиденний термін від дня їх утворення інформують населення через засоби масової інформації або іншим шляхом про своє місцезнаходження, поштову адресу та режим роботи. Повноваження територіальних та дільничних виборчих комісій починаються з дня прийняття рішень про утворення комісій і закінчуються через десять днів після опублікування ЦВК повідомлення про результати виборів Президента України.
До складу територіальних та дільничних виборчих комісій по виборах Президента України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають або працюють в межах відповідного територіального виборчого округу. Для секретаря виборчої комісії обов'язковим є володіння державною мовою. Не можуть бути у складі виборчих комісій кандидати у Президенти України, їх близькі родичі (чоловік, дружина, їх діти, батьки, рідні брати і сестри), особи, які перебувають у прямому підпорядкуванні кандидатів по роботі (службі), довірені особи кандидатів, а також громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом'порядку. Одна і та ж особа може входити до складу лише однієї виборчої комісії.
Територіальна, дільнична виборча комісія може звернутися до органу, який її утворив, з мотивованою пропозицією про заміну голови, заступника голови, секретаря або члена комісії, якщо за це проголосує на засіданні комісії не менше двох третин її складу. За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени територіальної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) або дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше двох осіб) можуть бути на період виборчої кампанії звільнені від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи.
Основною формою роботи виборчих комісій є відкриті засідання, які скликаються головою комісії, в разі його відсутності —заступником голови, а у випадках, коли у складі комісії відсутній заступник голови,— секретарем комісії. У разі відсутності голови і заступника голови виборчої комісії, неможливості скликання ними засідання комісії або їх відмови скликати засідання воно може бути скликано на вимогу не менш як однієї третини членів комісії з обов'язковим повідомленням усіх осіб, що входять до складу комісії, про час і місце проведення засідання та питання, які пропонується розглянути.
Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на третій робочий день після її утворення, а наступні — за необхідністю. Засідання виборчої комісії є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як дві третини її складу. Рішення комісії приймається у формі постанови відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. За рівної кількості голосів, поданих під час голосування, прийнятим вважається те рішення, за яке проголосував головуючий на засіданні комісії.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних чи дільничних виборчих комісій можуть бути оскаржені протягом семи днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності до виборчої комісії вищого рівня або безпосередньо до місцевого суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії, а щодо територіальної виборчої комісії — відповідно до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя. Рішення, дії або бездіяльність ЦВК можуть бути оскаржені до Верховного Суду України у порядку, передбаченому законом.
Скарги (заяви), що надійшли до відповідної виборчої комісії або суду, розглядаються протягом трьох днів, а в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності виборчих комісій менш як за три дні до виборів чи в день їх проведення — негайно. У випадках, що потребують додаткової перевірки, скарги повинні бути розглянуті у десятиденний строк, але не пізніше дня виборів. Не підлягають розгляду скарги (заяви) щодо порушень виборчого закону, які мали місце до дня голосування, але були подані до відповідної виборчої комісії эбо суду після 24 години дня, що передує дню голосування, а також скарги (заяви) щодо порушень закону, які мали місце в день голосування, але були подані до відповідної виборчої комісії пізніше 24 години дня голосування. Суди організовують свою роботу під час виборчої кампанії, в тому числі у вихідні дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасний розгляд скарг усіх суб'єктів виборчого процесу. Суди забезпечують розгляд скарг і в день виборів Президента України.