
- •Д. Цивільне та підприємницьке право
- •Ж. Право соціального захисту
- •К. Житлове право
- •Н. Адміністративне право
- •Список використаних нормативно—правових актів та літератури а. Основи теорії держави
- •2. Поняття і ознаки держави
- •4. Форма державного устрою
- •5. Державний режим
- •6. Функції держави
- •8. Держави, що існували на території україни
- •9. Поняття і ознаки громадянського суспільства та правової держави
- •Б. Основи теорії права
- •3. Спільні і відмінні ознаки права та інших соціальних норм
- •4.Функції права
- •5.Поняття та елементи системи права
- •6.Загальна характеристика основних галузей права україни
- •7. Норма права. Види та структура норм права
- •1.За функціональною спрямованістю норми права діляться на:
- •8.Джерела права
- •9. Система законодавства
- •10. Поняття та структура правовідносин
- •11.Поняття і склад правопорушення
- •13. Законність, її принципи і гарантії
- •В. Конституційне право
- •2. Декларація про державний суверенітет україни:
- •3. Акт проголошення незалежності україни
- •4. Правонаступництво україни
- •5. Конституція: поняття і види
- •8. Державні символи україни
- •9. Правовий статус української мови та мов національних меншин
- •10.Поняття громадянства україни. Правовий статус громадян
- •11. Порядок набуття громадянства україни
- •13. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців
- •14. Конституційні права і свободи людини і громадянина
- •16. Правовий статус національних меншин в україні
- •17. Сучасні міжнародно—правові механізми захисту прав людини
- •18. Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадські організації
- •20.Гарантії права на освіту права та обов'язки учнів та студентів
- •1)Освітні рівні:
- •2)Освітньо—кваліфікаційні рівні:
- •21. Зміст загального військового обов'язку та способи його здійснення
- •22.Порядок проходження альтернативної
- •23. Поняття референдуму.Види референдумів в україні
- •25. Вибори народних депутатів україни
- •27. Виборчі округи та дільниці
- •28. Система виборчих комісій
- •29. Порядок складання списків виборців
- •30. Фінансування виборів. Порядок формування виборчих фондів та використання їх коштів
- •31. Висування кандидатів у депутати
- •32.Порядок реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному та одномандатних округах
- •33.Проведення передвиборної агітації
- •34. Представники партій (блоків) у цвк та уповноважені особи
- •35. Офіційні спостерігачі
- •37. Порядок підготовки і проведення повторних виборів
- •38. Порядок підготовки і проведення проміжних виборів
- •40. Верховна рада — єдиний законодавчий орган держави
- •44. Вибори президента україни загальні засади проведення виборів. Види виборів
- •45. Виборчі округи та дільниці
- •46. Порядок складання списків виборців
- •50. Порядок підготовки та проведення
- •51. Конституційний статус та повноваження
- •52. Дострокове припинення повноважень президента. Імпічмент
- •53.Рада національної безпеки та оборони
- •54. Кабінет міністрів україни. Центральні органи
- •55. Місцеві органи виконавчої влади
- •56. Вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Загальні засади проведення виборів. Види виборів
- •58. Порядок складання списків виборців
- •59. Висування кандидатів у діпутати місцевих рад
- •60. Реєстрація кандидатів. Довірені та уповноважені особи
- •62. Повторні вибори
- •63. Статус депутатів місцевих рад
- •64. Поняття, структура та повноваження місцевого самоврядування в україні
- •Г. Судочинство. Судові правоохоронні та правозахисні органи
- •1. Поняття правосуддя. Основні засади судочинства
- •2. Конституційний суд україни
- •3. Система судів загальної юрисдикції
- •5. Прокуратура в україні
- •7. Правовий статус служби безпеки україни
- •9. Адвокатура в україні
- •10. Нотаріат в україні
- •11. Система органів юстиції
- •Д. Цивільне та підприємницьке право
- •1. Суспільні відносини, що регулюються цивільним правом
- •2. Суб'єкти цивільних правовідносин. Громадяни як суб'єкти цивільного права
- •3. Визнання громадянина безвісно відсутнім
- •4. Поняття, ознаки і види юридичних осіб
- •6. Поняття та строки позовної давності
- •7. Представництво та довіреність
- •8. Особисті немайнові права громадян та їх захист
- •9. Право власності. Форми власності в україні
- •10. Захист права власності
- •11. Поняття зобов'язання. Способи забезпечення зобов'язання
- •12. Право інтелектуальної власності
- •13. Поняття, підстави і види цивільно—правової відповідальності
- •14. Спадкування за законом і за заповітом
- •15. Поняття підприємницької діяльності та порядок державної реєстрації її суб'єктів
- •16. Поняття і види підприємств
- •17. Поняття і види господарських товариств
- •18. Обмеження монополізму і недобросовісної
- •20. Умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами
- •Е.Трудове право
- •1. Предмет та джерела трудового права
- •2. Поняття колективного договору
- •3. Порядок укладання та припинення трудового договору
- •4. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •6. Поняття та види робочого часу
- •7. Оплата праці
- •9. Види та тривалість відпусток
- •10. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- •11. Трудова дисципліна, дисциплінарна відповідальність
- •12. Матеріальна відповідальність за шкоду,
- •13. Особливості праці молоді, жінок та інвалідів
- •14. Індивідуальні трудові спори
- •15.Колективні трудові спори
- •Ж. Право соціального захисту
- •2. Види пенсій в україні
- •3. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •4. Соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи
- •5. Соціальний захист ветеранів війни, праці та інших осіб похилого віку в україні
- •6. Державна допомога сім'ям з дітьми
- •7. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям—інвалідам
- •З. Шлюбно—сімейне право
- •1. Предмет та джерела шлюбно—сімейного права
- •3. Особисті і майнові права і обов'язки подружжя
- •4. Порядок розірвання шлюбу та визнання його недійсним
- •5. Взаємні права і обов'язки батьків і дітей
- •6. Порядок усиновлення дітей
- •7.Опіка і піклування
- •8. Позбавлення батьківських прав
- •К. Житлове право
- •1. Предмет та джерела житлового права
- •2. Право громадян україни на житло. Порядок отримання житла
- •3. Договір найму житлового приміщення
- •4. Приватизація державного житлового фонду
- •5. Кондомініуми
- •Л. Екологічне та земельне право
- •1. Предмет та джерела екологічного і земельного права
- •2. Екологічні права та обов'язки громадян
- •3. Права та обов'язки власників природних ресурсів
- •4. Склад земель
- •5. Набуття і реалізація права на землю
- •6. Форми власності на землю
- •7. Право користування землею. Оренда землі
- •8. Охорона і використання земель
- •9. Гарантії прав на землю. Порядок вирішення земельних спорів
- •10. Природно—запобідний фонд україни та правова охорона тваринного світу
- •11. Правова охорона атмосферного повітря та водних ресурсів
- •М. Кримінальне право
- •1. Предмет та джерела кримінального права
- •2.Поняття, ознаки та склад злочину
- •3. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •4. Співучасть у вчиненні злочину
- •7. Кримінальна відповідальність. Види кримінальних покарань
- •8. Призначення покарання та звільнення бід покарання. Погашення і зняття судимості
- •9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Н. Адміністративне право
- •1. Предмет та джерела адміністративного права
- •2. Державна служба та служба б органах місцевого самоврядування
- •3. Поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення (проступку)
- •4. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •6. Особливості адміністративної відповідальності
- •Список використаних нормативно—правових актів та літератури
3. Система судів загальної юрисдикції
Відповідно до Конституції та Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.
Система судів загальної юрисдикції будується за принципами те—риторіальності і спеціалізації.
Систему судів загальної юрисдикції складають:
— місцеві суди;
— апеляційні суди, Апеляційний суд України;
— Касаційний суд України;
— вищі спеціалізовані суди;
— Верховний Суд України.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими
господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.
Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцевізагальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцевігосподарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцевіадміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.
Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів).
У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
Апеляційними загальними судами є:
— апеляційні суди областей (у разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області);
— апеляційні суди міст Києва та Севастополя;
— Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;
— військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Війсь—ково—Морських Сил України;
— Апеляційний суд України.
Апеляційними спеціалізованми судами є:
— апеляційні господарські суди;
— апеляційні адміністративні суди.
Апеляційні спеціалізовані суди утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента. До їх складу входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційні суди здійснюють такі повноваження:
— розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;
— розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);
— ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;
— надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;
— здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Апеляційний суд України діє у складі:
— судової палати у цивільних справах;
— судової палати у кримінальних справах;
— військової судової палати.
Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.
Голова апеляційного суду та його заступники призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Голова апеляційного суду може бути призначений на цю посаду повторно.
Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної палати розпорядженням голови апеляційного суду.
В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє президія апеляційного суду.
Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім апеляційного суду України) діють суди присяжних. Порядок формування складу присяжних встановлюється спеціальним законом, а порядок участі їх у здійсненні правосуддя — процесуальним законом.
Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників,
У складі Касаційного суду діють:
— судова палата у цивільних справах;
— судова палата у кримінальних справах;
— військова судова палата.
Касаційний суд України здійснює такі повноваження:
— розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
— веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
— надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
— здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.
Голова Касаційного суду України та його заступники призначаються на посаду строком на п'ять років і звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова Касаційного суду України та його заступники можуть бути призначені на цю посаду повторно.
У Касаційному суді України для вирішення організаційних питань діє президія.
У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди:
— Вищий господарський суд України;
— Вищий адміністративний суд України;
— інші вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.
Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.
У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Вищий спеціалізований суд здійснює такі повноваження:
— розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
— веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
— надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики;
— дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної юрисдикції.
Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.Голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначаються на посаду з числа суддів даного суду строком на п'ять років і звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова вищого спеціалізованого суду та його заступники можуть бути призначені на цю посаду повторно.
У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду, обраних до складу президії відповідно до закону.
Для вирішення загальних питань у діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Він здійснює правосуддя і забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
Повноваження Верховного Суду України:
— розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом;
— переглядадає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку;
— у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами;
— дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;
— дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;
— надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
— звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо констатуційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів;
— веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;
— у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України;
— представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;
— здійснює інші повноваження, передбачені законом.
До складу Верховного Суду України входять судді Верховного Суду України, обрані на посаду безстроково. Їх кількість встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України.
У складі Верховного Суду України діють:
— Судова палата у цивільних справах;
— Судова палата у кримінальних справах;
— Судова палата у господарських справах;
— Судова палата в адміністративних справах;
— Військова судова колегія.
До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.
У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом «Про судоустрій України».
Голова Верховного Суду та його заступники обираються Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш як на два строки підряд.
Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до Закону «Про судоустрій України» за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ
Відповідно до Конституції України та Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р. в Україні діє Вища рада юстиції.
Вища рада юстиції— це колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності та частково про їх дисциплінарну відповідальність.
Вищій раді юстиції належать такі функції:
— внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посади. Спочатку ці кандидатури проходять по—передній відбір, складають кваліфікаційні іспити, а після цього Вища рада юстиції вносить подання Президенту про перше призначення судді на посаду на 5 років;
— прийняття рішення стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності;
— здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
— Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції приймає такі акти:
— подання про призначення суддів;
— подання про звільнення суддів з посади;
— рішення про порушення вимог щодо несумісності;
— рішення про дисциплінарну відповідальність;
— рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
— рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади не могла використовувати її для тиску на процес призначення чи звільнення судді або притягнення його до відповідальності.
Вища Рада юстиції складається з 20 членів.
По три члени призначають: Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Двох членів призначає Всеукраїнська конференція працівників прокуратури.
За посадою до Вищої ради юстиції входять:
— Голова Верховного Суду;
— Міністр юстиції;
— Генеральний прокурор.
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендована особа, яка відповідає таким вимогам:
— є громадянином України;
— має вищу юридичну освіту;
— не молодша 35 і не старша 60 років;
— проживає в Україні не менше як 10 останніх років;
— володіє державною мовою;
— має стаж роботи в галузі права не менше 10 років. Обираються члени Вищої ради юстиції на строк 6 років (крім тих,
хто входить до її складу за посадою). Голова Вищої ради юстиції обирається з числа членів ради на 3 роки без права переобрання.