Глава 17. Економічна ефешпивність прирвдоохоромноі'діяльності

ально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища. Абсолютно ізольований саморозвиток неможливий - це випливає із законів термодинаміки, на основі чого можна зробити висновок: абсолютно безвідходне виробництво неможливе. Тому поняття «безвідходна технологія» є умовним і наповнюється змістом залежно від розвитку і впровадження інноваційних досягнень техні­ки на певному історичному етапі.

У нинішніх умовах господарювання для найбільш ефективного ре-сурсовикористання та його збереження є комплексний підхід до пе­реробки сировини. Цьому має сприяти створення територіально-ви­робничих комплексів (ТВК) із замкненою структурою матеріальних потоків сировини і відходів усередині комплексу, включаючи комп­лексну переробку сировини. Такий комплексний розвиток сприяти­ме також ефективному і раціональному використанню енергоресурсів та енергозбереженню.

17.2. Державна програма охорони навколишнього природного середовища

Сучасне екологічне становище в Україні та низці країн світу харак-. теризується як незадовільне. Людство у результаті своєї діяльності пе­ревершило можливості природних біологічних чинників. Нераціо­нальна структура народного господарства, що пов'язана із застосу­ванням матеріало- та енергоємних технологій, низький технічний рівень технологій очищення газоповітряних викидів у атмосферу і скидів стічних вод у водойми і низка інших факторів призвели до зни­ження продуктивності господарства країни, погіршення стану здоро­в'я людей і, як наслідок, до зменшення чисельності населення. Нера­ціональне використання природних ресурсів значно погрішило стан довкілля і нині створюється загроза завдання непоправної шкоди біо­логічному і ландшафтному різноманіттю - лісовим, гірським і морсь­ким системам, водоймам, лукам, землям тощо.

Нині завдав ня суспільства - не підривати природні основи свого існування, не перешкоджати прогресивним процесам, що відбуваються

588

589

4М*вияіеВіШц*аамеи»*«■ w»r. ■ ..•w.»

_jr^ РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Щ— , _ — «Щ,

у біосфері, витрачаючи на це все більшу кількість енергії, а намагатися з'ясувати закони і правила, що керують цими процесами, узгоджува­ти з ними свої цілі та дії. Історичній досвід засвідчує, що .гподина може усвідомлювати гостроту проблем, які потрібно вирішувати і, зосеред­жуючи на цьому достатні інтелектуальні та матеріальні ресурси, про­тягом короткого періоду досягти значних реззшьтатів.

З метою подолання зазначених недоліків у 1998 р. Верховною Ра­дою України прийнята постанова «Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, ви­користання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпе­ки». Ця постанова розглядається як Державна програма охорони дов­кілля в Україні. В ній сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального ви­користання природних ресурсів, а саме:

+ формування збалансованої системи природокористування і адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу еконо­міки;

+ екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будів­ництві, сільському господарстві, на транспорті тощо;

+ поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного та Азовського морів;

+ будівництво нових та реконструкція діючих потужностей ко­мунальних очисних каналізаційних споруд;

+ забезпечення населення якісною питною водою;

+ стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і про­мислових центрах Донецько-Придніпровського та інших регіонів;

+ гарантування екологічної безпеки ядерних об 'єктів і радіацій­ного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливо­го впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

♦ збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, за­повідного права.

= 590 = =